2. Методичні і методологічні аспекти надійності соціологічної інформації.

Надійну соціологічну інформацію можна визначити як інформацію, в якій відносно відсутні помилки, яка не деформує пізнавального образу об'єкта. Така інформація повинна наближатися за якістю до достовірної, а значить, бути придатною для практичного використання. Вихід в практику повинен бути загальним критерієм якості соціологічної інформації. Таким чином, поняття якості та надійності інформації є характеристиками емпіричної процедури наукового дослідження і тому придатні для опису її як процесу формування надійного базису теорії як форми достовірного знання. Конкретно ж у процесі дослідження надійність соціологічної інформації визначають і обумовлюють різні чинники. Іноді виділяють чотири таких загальних фактори:

1) Якість обробки первинних матеріалів.

2) Репрезентативність (включаючи проблему стійкості у часі). 3) Адекватність зібраних даних істинному положенню речей (наприклад, відповідність висловлених думок істинним судженням опитаних, так звана якість відповідей)

4) Обґрунтованість висновків. У рамках виділених чотирьох факторів надійності інформації багато в чому розкриваються загальні умови її формування як емпіричного базису для соціологічних висновків. Однак ці фактори визначають переважно ті її параметри, які порівняно легко піддаються кількісним оцінкам. Якість зібраних первинних даних, якість їх обробки, репрезентативність даних та обґрунтованість висновків, звичайно, є необхідними, але аж ніяк не достатніми умовами надійності соціологічної інформації. Надійність інформації досягається не тільки шляхом контролю якості даних, на підставі яких вона виходить (методичний аспект). Її фундамент закладається вже в програмі дослідження (методологічний аспект), з якою постійно співвідносять дані всіх етапів дослідження, перш за все - з метою уникнути вузького емпіризму. Програмування дає досліднику наукову теоретичну основу і орієнтує дослідника на більш обґрунтоване, повне і пекло адекватне відтворення дійсного стану речей.

7. Поняття методології наукового дослідження.

Методологія науки – це дисципліна, що вивчає й технічні питання організації дослідження, й більш загальні питання обґрунтованості методів, що використовуються, достовірності спостережень, критеріїв підтвердження чи спростування наукових теорій. Адже більшість технічних питань не можуть бути вирішені без звернень до більш широких уявлень про те, що в даному випадку може слугувати критерієм істинності чи обґрунтованості, наприклад, які факти відносяться до теорії, яка перевіряється, а які є випадковими помилками спостереження тощо.

Методологія наукового дослідження – це також система принципів наукового дослідження. Іще терміном методологія прийнято позначати сукупність дослідницьких процедур, техніки та методів, включаючи прийоми збору й обробки даних.

Основна проблема методології – питання про співвідношення теорії та емпіричних даних, між різними рівнями наукового узагальнення.

Отже, Поняття методологія має різні аспекти. Загальна соціологічна методологія, функцію якої виконує соціологічна теорія, дає вказівки відносно принципових основ розробки окремих соціологічних теорій у співвідношенні з їх фактуальним базисом. Окремі соціологічні теорії, в свою чергу, містять методологічні функції, виступаючи в якості прикладної логіки дослідження певної предметної області.