- •12. Обґрунтування Робертом Мертоном ідеї «теорії середнього рівня» в праці «Соціальна теорія і соціальна структура»
- •13. «Самоздійснюване пророцтво» як особливість соціальної реальності за Робертом Мертоном
- •Семінар 3: Гендерна система як система влади і домінування
- •Категорія соціальної структури суспільства: пізнавальний статус, спільне та відмінне в провідних соціологічних інтерпретаціях.
- •Загально наукові уявлення про структурні риси систем. Як співвідносяться мінливість та усталеність в проявах соціальних структур?
- •22. Об’єктивістські концепції соціальних структур: провідні спільні ідеї, категорії, різновиди, пізнавальні перспективи та обмеження.
- •Об’єктивістські концепції соціальних структур: провідні ідеї, категорії, пізнавальні обмеження.
- •24. Якими проявами сучасних суспільств обумовлений ренесанс інтересу до марксистської стратегії у вивченні та поясненні сучасних суспільств?
- •29. Особливості структуралізму в поясненні структурних рис суспільства: основні ідеї, концепти, різновиди підходу, перспективи застосування.
- •30. Конструктивістські концепції соціальних структур: провідні спільні ідеї, категорії, різновиди, пізнавальні перспективи та обмеження.
- •28. Соціологічна концепція е. Дюркгейма соціальних структур.
- •31. Концепція а.Шютца структурування повсякденності: основні пізнавальні ідеї, поняття та перспективи застосування
- •32.Теоретичні витоки та провідні ідеї конструктивістсько-структуралістського синтезу у поясненні соціальних структур та процесів структурації суспільства(нашла только про Бурдье!!!).
- •33. Концепція структурації е.Гідденса.
- •34. Макроструктурні зміни в українському суспільстві за роки незалежності.
- •35. Основні ідеї структурних розколів – концепція с.Роккана і с.Ліпсета. Основні структурні розколи в історії й сучасності європейських суспільств.
- •36. Основні компоненти релігійно-конфесійної структури. Релігія як механізм соціального структурування суспільства
- •37. Релігійні відносини як «символічний універсум» та конструкція повсякденного життя (п.Бергер, т.Лукман).
- •38. Релігійність та релігійна ідентичність. «Багатомірна» модель релігійності ч.Глока. Релігійний простір та ієрархізація соціальних структур (п.Бурдьє, а.Лефевр).
- •39. Релігійне поле та релігійний капітал в концепції п.Бурдьє. Релігійний розкол та його механізми.
- •40. Явище секуляризації та його вплив на структуру релігійно-конфесійного простору.
- •43. Глобальні тенденції структурної динаміки суспільств наприкінці хх ст. - початку ххі ст.
- •45. Сучасні дилеми суспільного розвитку та зміни в структурах соціальних відносин.
- •Соціальна диференціація – це поділ суспільства на групи, що займають різне соціальне становище.
- •Поняття соціальної справедливості. Чи усі нерівності є несправедливими? Які існують теоретичні відповіді на питання?
- •Назвіть основні виміри (критерії) соціальної стратифікації і схарактеризуйте їх.
- •Основні виміри стратифікації – те, за рахунок наявності чого відбувається соціальна диференціація: влада, дохід, престиж, освіта, професія/заняття.
- •Які основні теоретичні концепції обґрунтування соціальної нерівності наявні в соціології? Дайте стислу характеристику.
- •Назвіть основні теоретичні концепції обґрунтування соціальної нерівності. Схарактеризуйте особливості конфліктного підходу до пояснення соціальної стратифікації.
- •Назвіть основні теоретичні концепції обґрунтування соціальної нерівності. Схарактеризуйте особливості структурно-функціонального підходу до пояснення соціальної стратифікації.
- •Схарактеризуйте особливості структуралістсько-конструктивістського підходу до пояснення соціальної стратифікації.
- •Опишіть основні методи емпіричного дослідження соціальної стратифікації. Наведіть приклади конкретних досліджень.
- •Які типи стратифікаційних систем Ви знаєте? Дайте стислу характеристику їх.
- •Історичні типи стратифікаційних систем суспільства і фактори їх утворення. Поняття домінантної системи стратифікації. Поняття комбінації стратифікаційних систем
- •Система рабства в історичних та сучасних проявах
- •Кастова система стратифікації в історичних та сучасних суспільствах
- •Станова система стратифікації: поняття, фактори утворення і прояви її у традиційному, радянському і сучасному українському суспільствах.
- •Класовий тип стратифікаційної системи в індустріальних та постіндустріальних суспільствах.
- •Особливості системи стратифікації в індустріальних суспільствах державного соціалізму.
- •16.Провідні тенденції в проявах систем стратифікації в сучасних суспільствах.
- •17.Провідні тенденції соціальної стратифікації сучасного українського суспільства.
- •Розгляньте поняття соціального класу, його співвідношення з поняттями статусу та страти. Порівняйте особливості класового і стратифікаційного підходу щодо вивчення соціальної нерівності.
- •Назвіть спільні риси та відмінності концепцій соціального класу Карла Маркса і Макса Вебера.
- •Назвіть основні положення концепції соціального класу Карла Маркса.
- •Схарактеризуйте основні положення стратифікаційної теорії Макса Вебера.
- •Багатовимірна концепція соціальної стратифікації п.Сорокіна: основні ідеї, категорії. Розвиток і застосування концепції в сучасних дослідженнях стратифікації.
- •23.Інтегральна концепція соціальної стратифікації г.Ленського: основні ідеї, категорії. Розвиток і застосування концепції в сучасних дослідженнях стратифікації.
- •24.Назвіть особливості неомарксистського підходу до визначення класу. Дайте характеристику класової схеми е.Райта.
- •37. Основні поняття аналізу соціально-економічної стратифікації. Стратифікація за багатством, доходом, майновим станом
- •38. Методи вимірювання та аналізу соціально-економічних нерівностей.
- •Статистичний метод
- •Нормативний метод
- •Суб’єктивний метод
- •Ресурсний метод
- •39. Основні теоретичні підходи до пояснення причин та наслідків бідності (соціал-дарвінизм, функціональний, конфліктний, неоінституційний підходи).
- •40. Схарактеризуйте основні поняття вивчення бідності.
- •41. Об’єктивні та суб’єктивні підходи до вимірювання бідності: переваги і недоліки методології.
- •42. Соціальна структура бідних. Поняття «культура бідності». Прояви бідності в сучасному українському суспільстві.
- •43. Поняття соціальної ексклюзії та андеркласу. Прояви цих явищ у сучасних суспільствах, теоретичні підходи до їх пояснення.
- •45. Дайте визначення абсолютної та відносної бідності. Які методи визначення межі бідності Ви знаєте? Опишіть соціальну структуру бідних у сучасній Україні.
- •Статистичний метод
- •Нормативний метод
- •Суб’єктивний метод
- •Ресурсний метод
- •46. Дайте визначення найнижчого класу (underclass). Опишіть тенденції формування соціальних низів у пострадянських країнах.
- •47.Схарактеризуйте основні поняття і фактори утворення політичної стратифікації.
- •48. Опишіть способи вимірювання проявів політичної стратифікації
- •Гендерні стереотипи у відтворенні нерівностей. Гендерна сегрегація, сексизм. Сфери прояву гендерної нерівності.
- •Основні поняття та підходи до вивчення вікових нерівностей.
- •64. Фізичні фактори утворення соціальних нерівностей: тіло, краса, здоров’я, фізичні недоліки. Фізичні фактори стратифікації та права людини.
- •2 Основних підходи до розуміння раси:
- •67. Мова як фактор статусної стратифікації, прояви її в українському суспільстві.
- •1. Генезис поняття “надійність” в соціології.
- •2. Методичні і методологічні аспекти надійності соціологічної інформації.
- •7. Поняття методології наукового дослідження.
- •3.Програма соціологічного дослідження і надійність інформації.
- •Співвідношення понять надійність, валідність, обґрунтованість, репрезентативність, точність, стійкість, правильність соціологічної інформації.
- •5. Загальна характеристика соціологічної інформації, її види
- •6. Забезпечення надійності первинної та вторинної інформації в соціологічному дослідженні
- •11. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання.
- •8. Принципи методології наукового дослідження.
- •10. Поняття методологічної обґрунтованості та засоби обґрунтування соціологічного дослідження.
- •9. Поняття наукового методу. Типологія методів дослідження.
- •12. Надійність та валідність методу дослідження.
- •13. Поняття верифікації методу
- •14. Поняття процедури соціологічного дослідження.
- •15. Логіка соціологічного дослідження.
- •17. Поняття достовірності та ймовірності соціологічного знання.
- •19. Загальна характеристика соціологічних шкал. Надійність шкали.
- •18 Помилки в дослідженні; їх природа і допустимі межі.
- •20. Поняття факту та артефакту в соціологічному дослідженні.
- •21Е питання дублює 22. При написанні слід користуватися даним текстом.
- •22. Засоби перевіркі надійності соціологічної інформації на разі використанні "якісніх" методів Дослідження.
- •24. Засоби перевірки надійності соціологічної інформації при використанні «якісних» методів дослідження.
- •27. Специфіка взаємовідносин суб'єкту і об’єкту соціологічного дослідження
- •25. Визначте основні методи контролю надійності соціологічної інформації (в. Паніотто).
- •28. Обґрунтованість інформації і обґрунтований інструмент дослідження
- •26. Специфіка комунікаційного процесу в контексті соціологічного дослідження.
- •29. Соціологічне розуміння статистичного факту
- •31. Анкетне опитування і надійність первинних даних. Якісні можливості документальної інформації
- •32. Надійність соціологічних спостережень
- •33 Проблеми надійності окремих етапів соціологічного дослідження.
- •1. Дати визначення і навести приклади різних типів валідності.
- •2. Навести приклади різних типів помилок дослідження; в тому числі помилок формулювання запитань і віяла відповідей.
- •1. Помилки формулювання запитань
- •2. Помилки формулювання віяла відповідей
- •4. Навести приклади таких процедур перевірки надійності як split-half method (поділ шкали), тест-ретест, паралельні вимірювання.
- •7. Розкрити основні типи випливів спостерігача в ситуації спостереження.
- •8. Розкрити зміст основних процедур підвищення якості аналізу в спостереженні («перевірка конкуруючих пояснень», «аналіз негативних випадків»).
- •9. Розкрити зміст методики «суб’єктивна надійність».
- •Розкрити основні труднощі у вимірюванні і способи підвищення якості аналізу такого соціально демографічного показника як «вік
- •1. Метод, процедура, методика, техніка соціологічного дослідження.
- •2. Типи та форми соціологічних досліджень.
- •1. За рівнем аналізу:
- •2. Залежно від заг. Спрямованості:
- •4. За строками:
- •6. За джерелом замовлення (Паніна):
- •3. Етапи соціологічного дослідження.
- •4. Програма – головний документ соціологічного дослідження. Вимоги до програми
- •5. Специфіка побудови програми в залежності від типу дослідження.
- •8. Объект и предмет исследования
- •6. Розділи програми. Внутрішня та зовнішня функції програми.
- •7. Проблема дослідження. Головні вимоги до розгортання проблеми.
- •9. Теоретико-Прикладні та Практичні Цілі Дослідження.
- •10. Завдання Дослідження.
- •11. Послідовність розгортання завдань в теоретико-прикладному дослідженні.
- •12. Послідовність розгортання завдань в прикладному дослідженні.
- •14.Гіпотеза.
- •15.Логічна структура гіпотези та процедура побудови
- •1. За рівнем аналізу досліджуваних об’єктів:
- •2.За змістом припущень:
- •3.За мірою опрацювання та обгрунтування:
- •5.За місцем в логічній структурі дослідження:
- •17. Основні гіпотези та гіпотези-наслідки.
- •18. Описові та пояснювальні гіпотези.
- •19. Робочі гіпотези, сутність та функції.
- •21.Залежність типу соціологічного дослідження від гіпотези.
- •20. Обґрунтування та можливості емпіричної перевірки гіпотез.
- •22.Загальні вимоги до гіпотез
- •23. Інтерпретація понять (загальне уявлення).
- •26. Емпірична інтерпретація понять.
- •25.Теоретична інтерпретація понять.
- •27. Операціональна інтерпретація понять.
- •28. Поняття “емпіричного індикатора”.
- •29. Нормативні вимоги до процедур інтерпретації.
- •30.Попередній системний аналіз об’єкту дослідження.
- •31.Пошук та конструювання еталону вимірювання.
- •39. Етапи та процедури соціологічного дослідження.
- •32. Перевірка процедур первинного вимірювання на надійність
- •33. Характеристика головних шкал
- •35. Помилки вибірки
- •36. Проста ймовірнісна вибірка
- •38. Принциповий (стратегічний) план дослідження.
- •40.Нормативні вимоги до організації соціологічного дослідження.
- •6.Документ як об’єкт аналізу.
- •19.Опитування як метод збирання соціологічної інформації
- •32.Особливості побудови та сприйняття табличних питань
- •45.Методи відбору експертів.
- •58.Фокусоване групове інтерв’ю: характеристика методу.
- •71. Переваги та недоліки тестування
- •Види case study та їх загальна характеристика.
- •Як обчислюється кумулятивна частота I кумулятивна частка?
- •З якою метою обчислюють коефiцiєнт Крамера? Якi значення може приймати цей показник? Як iнтерпретується цей показник?
- •Дайте визначення лiнiйного I нелiнiйного зв'язків. Проiлюструйте свою відповідь дiаграмою розсiяння.
- •Наявнiсть якого зв'язку фiксує коефiцiєнт кореляцiї Пiрсона?
- •Як обчислюється I який змiст має коефiцiєнт детермiнацiї?
- •Дайте визначення одноступеневої випадкової вибiрки.
- •Як застосовується кластерний аналiз для побудови типологiй об'єктiв?
- •Наведiть аксiоми вiдстанi.
- •Якi ви знаєте визначення вiдстаней для ознак, вимiряних в метричних шкалах?
- •Якi ви знаєте визначення вiдстаней для ознак, вимiряних в номiнальних шкалах?
- •Сформулюйте загальну схему iєрархiчного агломеративного кластерного аналiзу?
- •Скiльки рiзних варіантів розбитя на кластери дає алгоритм iєрархiчного кластерного аналiзу?
- •Якi методи визначення вiдстаней мiж кластерами ви знаєте?
- •Які особливості структури матриці вiдстаней?
- •Поясніть особливості структури кореляцiйної матриці.
- •Дайте визначення матриці факторних навантажень. Як інтерпретується факторне навантаження?
- •Дайте визначення факторного значення.
- •Назвіть особливостi моделi головних компонентiв.
- •Назвіть особливостi моделi головних факторiв.
- •1. Соціологія масових комунікацій як наука: об’єкт та предмет дослідження.
- •2. Місце соціології масової комунікації в системі соціологічних знань.
- •3. Класичний та пост класичний підхід до висвітлення соціальних проблем.
- •5. Соціологія масових комунікацій як галузева соціологічна теорія: особливості методів дослідження.
- •14.Змк як об’єкт дослідження.
- •6. Еволюція засобів масових комунікацій
- •7.Масова комунікація як різновид соціальної комунікації.
- •8. Функції масової комунікації.
- •10.Методи дослідження масової комунікації.
- •Реклама та змк
- •Соціокультурний аспект реклами.
- •13. Структура методу контент-аналізу.
- •16. Особливості здійснення контент-аналізу візуальних текстів.
- •20. Медійна теорія масового суспільства
- •15.Еволюція уявлень соціолога про роль змк в житті суспільства і індивіда.
- •18. Суб’єкти масової комунікації.
- •19. Торонтська школа про мас-медіа. (г. Ініс, м. Маклюен)
- •22. Гоулднер про ідеологію.
- •21. Медіа агресія та насильство результати досліджень
- •30. Типологія взаємозв’язків між медійним контентом та суспільством.
- •23. Н. Луман про масову комунікацію.
- •24. Характеристики новин за н.Луманом
- •25. Гендерний аспект реклами в теорії і.Гофмана.
- •26. С.Жижек про ідеологію.
- •27.С.Жижек про виявлення ідеології.
- •28. Рівні комунікаційного процесу за д. Мак- Квейлом
- •29. Чотири моделі комунікації за д.Мак –Квейлом
- •31.Візуальність, масовість як характеристики сучасної культури.
- •32. Бірмінгемська школа дослідження змк (стор 103).
- •33. Теорія медій та суспільства.
- •36. Ж.Бодріяр про статус масової комунікації у сучасному суспільстві.
- •34. С.Зонтанг про фотографію
- •35. Типологія образів (п. Штомпка).
- •37. Суспільство споживання та змк (за ж.Бодріяром)
- •51. Основні поняття соціології масових комунікацій ( масова комунікація, медіа, тв. Інші).
- •38. Концепція структури комунікативного процесу ( г.Лассуел).
- •40. Фотографія як метод (п.Штомпка).
- •41. Фотографія: методи дослідження (п.Штомпка).
- •42. Структура візуальної матриці (п.Штомпка).
- •43. Постмодерністський підхід до медіа ж.Бодріяра (Реквієм по мас-медіа).
- •44. Контексти за Штомпкою.
- •45. Тілесінсть та суспільство споживання (ж.Бодріяр)
- •46.Ідеологія та суспільство споживання (на основі роботи ж.Бодріяра «Суспільство споживання».
- •47.Інформаційне суспільство та мас-медіа.
- •53.Види модальностей при дослідженні візуальних текстів./Написано из источника по лингвистике
- •48. Контент – аналіз, основні структурні елементи.
- •50. Інформаціно - політична повістка дня у дослідженнях змк.
- •52. Образ та його характеристики.
- •54. Місце змк у сучасному суспільстві.
- •57. Функції масової комунікації.
- •58 Якісні та кількісні стратегії в дослідженнях змк.
- •59 Методи дослідження масових комунікацій.
- •56. Опитування громадської думки та їх презентація у змк.
- •61. Методологія дослідження фотографії
- •63. Структурні елементи інтент-аналізу.
- •4) Інтенціональні направленості:
- •64.Ідеологія та змк.
- •65. Питання культурної теорії медій
- •66. Становлення мас-медій
- •67.Нові медіа і нова культура
- •68. Структура та діяльність медіа
- •69. Традиції дослідження авдиторії (стор. 355).
64. Фізичні фактори утворення соціальних нерівностей: тіло, краса, здоров’я, фізичні недоліки. Фізичні фактори стратифікації та права людини.
В основі фізико-генетичної стратифікаційної системи лежить диференціація соціальних груп за природніми, соціально-демографічними ознаками. Серед таких ознак можна виокремити стать(гендер), вік, фізичне здоров’я, краса, сила, спритність.
Відповідно, більш слабкі індивіда, що володіють фізичними вадами вважаються неповноцінними і займають принижене суспільне становище. Нерівність затверджується і даному випадку існуванням загрози фізичного насильства або його фактичним застосуванням, а потім закріплюється у звичаях і ритуалах.
Ця «природна» стратифікаційна система має велике значення у простих та технологічно нерозвинених суспільствах, але продовжує відтворюватися і у високо диференційованих соціумах. Особливо сильно вона виявляється у спільнотах, що борються за фізичне виживання чи розширення свого життєвого простору. Найбільшим престижем тут володіє той, хто здатний здійснювати насильство над природою і людьми або протистояти такому насильству. У історії це здоровий молодий чоловік-годувальник у селянській громаді, що живе плодами примітивного ручної праці; мужній воїн Спартанського держави; істинний арієць націонал-соціалістичного воїнства, здатний до виробництва здорового потомства.
Система, що ранжує людей по здатності до фізичного насильства, - це багато в чому продукт мілітаризму стародавніх і сучасних суспільств. В даний час, хоча й позбавлена колишнього значення, вона все ж підтримується військової, спортивної та сексуально-еротичної пропагандою.
Слід також взяти до уваги такий фактор як стать, що обумовлює соціально-гендерні стратегії індивіда, культурно легітимовані моделі його поведінки. Ознака віку так само говорить про перспективу знаходження людини в центрі або на периферії суспільного життя. Досить вагомою також залишається ознака зовнішньої краси індивіда(особливо для жінок), що навіть на рівні психологічних механізмів ставить у нерівне положення більш привабливих та менш привабливих людей(наприклад коли мова йде про професії актора, моделі, поп-співака тощо).
65. Основні поняття та підходи до вивчення расово-етнічної стратифікації. Механізм соціального конструювання расової структури.
Раса
«Раса» – это социальная группа, занимающая определенное место в социальных и политических отношениях, в общественном разделении труда. Ее основная функция – описание и объяснение одного из важнейших для целого ряда стран типа социального неравенства – расовой иерархии.
2 Основних підходи до розуміння раси:
Социобиологическая парадигма.
Социально-расовая структура считается «естественной», порожденной самой природой. Это означает, что природа сформировала устойчивые группы людей, обладающих не только внешними различиями, но и разным уровнем интеллекта, особенностями психической и физической организации и т.д., что предопределило их разное место в системе общественных отношений.
Конструктивистская парадигма. Раса, с точки зрения этой парадигмы, является не «естественной» группой, порожденной природой, а социальной конструкцией. Основной акцент делается на искусственном характере расовой иерархии, который хорошо проясняется в анализе истории ее формирования. Важным направлением в изучении процесса социального конструирования является анализ социально-психологических механизмов, воспроизводящих расовые предрассудки.
Этнос
В науках, изучающих этническую структуру общества, безусловно, доминирует парадигма, которую называют по-разному: субстанционалистской, эссенциалистской, онтологической, примордиалистской. При всем многообразии концепций, определений, попадающих в эту группу, их объединяет общая логика анализа: этнос обладает особой субстанцией и представляет собой группу людей, имеющих определенный набор признаков (в описании набора имеются существенные вариации).
В отличие от субстанционалистской традиции конструктивистская не столь четко оформлена и существует скорее как не очень последовательная тенденция в теоретических и эмпирических исследованиях. Суть ее состоит в акценте не на субстанции, а на конфигурации отношений, среди которых особое место отводится процессу формирования и поддержания границ между этносами. В этом процессе ключевую роль играют такие социальные субъекты, как государство, элиты, конструирующие маркеры, составляющие этнические границы. С точки зрения сторонников конструктивистской традиции, этничность не воспроизводится естественным путем, а должна постоянно поддерживаться, воспроизводиться, нация – это социальный конструкт.
Механизм социального конструирования расовой структуры
(1) Осознанное социальное противоречие в более или менее острой форме. Расистская практика явилась прямым порождением колониальной политики. В колониях очень удобно было обозначать «нас» и «их», используя отобранные контрастные физические признаки. Колониальные войны, работорговля и рабская система хозяйствования также обеспечивали раскол на «нас» и «их», обозначенных разным цветом кожи.
(2) Интерпретация этого противоречия обыденным сознанием. Первая фаза – это констатация различия: «мы – это не они», «мы не такие, как они». Особенно серьезные последствия для формирования социальной иерархии несет распространение представления о «них» как интеллектуально уступающих «нам». Вторая фаза – это описание различий как маркеров разных социальных групп, занимающих разное место в общественном разделении труда, обладающих разной культурой. Третья фаза – интерпретация существующего расового неравенства, объяснение его причин. Этот момент социального конструирования характерен как для господствующей, так и для угнетаемой «расы». Четвертая фаза – приобретение идеальным образом расовой иерархии статуса элемента народной культуры. В таком качестве этот идеальный образ приобретает силу принуждения по отношению ко всем находящимся в расовом поле, придавая ему силовой характер. Иначе говоря, такие образы становятся обязательными к принятию. Попытки сомневаться в них чреваты различными групповыми санкциями: от насмешек до исключения из группы.
(3) Расовая идеология. Идеология как теоретическая форма группового сознания описывает существующие противоречия и конфликты в расовых терминах, используя научный инструментарий, стремясь следовать научной логике, оперировать строгими категориями. От обыденного сознания расовая идеология часто отличается только своей формой, но не содержанием. Господствующая и угнетаемая расы обычно формируют свои идеологии разновременно в силу объективных различий в своем социокультурном статусе. Разновидностью расовой идеологии является расистская идеология. Ее особенность – в содержании: она обосновывает не просто существование рас как групп, различных от природы, но и необходимость, «естественность» социально-расовой иерархии, которая основывается на природном неравенстве рас (прежде всего интеллектуальном).
(4) Институционализация расовой структуры через механизмы государственной власти. В результате «раса» становится административно-правовой группой. В радикальном варианте физические признаки, которым придается статус расовых, служат основанием для социального конструирования социально-правовой группы с помощью законов и других нормативных актов. В мягком варианте государство даже борется против расизма и его последствий, но в этой борьбе вынуждено пользоваться расовыми категориями, что ведет к их закреплению и воспроизводству.
(5) Институционализация расовой иерархии с помощью экономических институтов. Важную роль в формировании, поддержании и размывании расовых границ играют субъекты экономической власти, которые, преследуя свои интересы, стремятся конструировать в соответствии с ними и в меру своих возможностей расовую структуру общества. Объективные и осознанные интересы фирм, различных классовых слоев весьма разнообразны, поэтому попытки вывести единую логику поведения в области конструирования расовых отношений вряд ли плодотворны.
(6) Формирование расовой идентификации и самоидентификации. В условиях социальной практики, структурированной с помощью категории «раса», формируются расовые силовые поля, заставляющие членов данного общества «приписываться» к одной «расе» и отмежевываться от другой, классифицировать участников социального взаимодействия в расовых терминах. «Мы» и «они» оказываются рассортированными по расовым группам.
(7) Повседневные расовые практики (габитусы). Сложившаяся расовая иерархия поддерживается повседневными практиками миллионов людей, которые часто бессознательно следуют сложившимся нормам культуры, даже не задумываясь об их обоснованности. Чернокожий раб, ведущий себя так, как следует «негру», белый, играющий представителя высшей расы, в мельчайших проявлениях своей повседневной практики воспроизводят расовую иерархию. Важной составной частью расового габитуса является борьба за поддержание социальной и физической дистанции по отношению к чужой расе.
8) Эффект стигматизации (клеймения). Если сконструированной расовой группе приписываются какие-либо социокультурные характеристики, то, как бы ложны они ни были, при определенных обстоятельствах они могут оказаться сбывающимися пророчествами. Роли, приписываемые большинством расовому меньшинству, усиливают потенциал силового расового поля, буквально вынуждая «заклейменных» действовать в соответствии с ожидаемыми от них образцами поведения. В одних случаях этот механизм является только социально-психологическим (например, обиженный молодой «хулиган» в отместку начинает вести себя как настоящий хулиган), в других он подкрепляется участием в «игре» большинства: роль играется не только и не столько ее исполнителем, сколько окружением.
(9) Социальное закрытие расовой группы с помощью механизмов включения и исключения. Отобранные в процессе конструирования физические особенности используются в качестве критериев включения в группу или исключения из нее. При этом расовые группы являются предельно закрытыми, что дает основание в расово расколотых обществах определять их как касты. Признаки, отбираемые при конструировании касты, как правило, врожденные и наследуемые, поэтому смена расовой принадлежности индивидом проблематична, если не считать тех, кто по своим личным физическим признакам мало соответствует сконструированной модели.
(10) Расовая субкультура. Расовая субкультура – это совокупность устойчивых форм практики, характерных для социального поля «расы». Раскол социального пространства по расовым критериям, закрытие расовых границ не только для мобильности индивидов, но и для проникновения через них социальных ценностей, норм, форм художественного творчества и т.д. неизбежно порождают формирование относительно автономных расовых субкультур. В результате «расы» становятся и субкультурными группами, развивающимися параллельно, что еще более упрочивает их статус как объективно существующих социальных общностей.
(11) Расовые коллективы. В условиях острых расовых отношений, то и дело выливающихся в форму конфликта, члены расовой группы могут прийти к осознанию общности своей судьбы, своих интересов и к коллективным действиям. Чем острее и очевиднее конфликт между людьми, «приписанными» к разным расовым полям, тем больше вероятность, что эти люди будут вынуждены действовать именно как члены расового коллектива. В этом случае имеет место процесс превращения расы-в-себе в расу-для-себя, т.е. в расовый коллектив. Разумеется, расовая группа и расовый коллектив по своему объему не совпадают, так как маловероятно, чтобы все носители однотипных расовых маркеров прониклись расовым самосознанием и включились в коллективные действия. Формирование коллектива происходит за счет включения относительно небольшой части индивидов, «приписанных» к данной расе, в коллективные действия, которые обычно носят конфликтный характер. Это главный механизм функционирования такого поля. Оно втягивает в себя не только активных участников движения, но и сторонних наблюдателей, которые в случае противодействия давлению поля могут подвергнуться негативным санкциям.
