- •12. Обґрунтування Робертом Мертоном ідеї «теорії середнього рівня» в праці «Соціальна теорія і соціальна структура»
- •13. «Самоздійснюване пророцтво» як особливість соціальної реальності за Робертом Мертоном
- •Семінар 3: Гендерна система як система влади і домінування
- •Категорія соціальної структури суспільства: пізнавальний статус, спільне та відмінне в провідних соціологічних інтерпретаціях.
- •Загально наукові уявлення про структурні риси систем. Як співвідносяться мінливість та усталеність в проявах соціальних структур?
- •22. Об’єктивістські концепції соціальних структур: провідні спільні ідеї, категорії, різновиди, пізнавальні перспективи та обмеження.
- •Об’єктивістські концепції соціальних структур: провідні ідеї, категорії, пізнавальні обмеження.
- •24. Якими проявами сучасних суспільств обумовлений ренесанс інтересу до марксистської стратегії у вивченні та поясненні сучасних суспільств?
- •28. Соціологічна концепція е. Дюркгейма соціальних структур.
- •29. Особливості структуралізму в поясненні структурних рис суспільства: основні ідеї, концепти, різновиди підходу, перспективи застосування.
- •30. Конструктивістські концепції соціальних структур: провідні спільні ідеї, категорії, різновиди, пізнавальні перспективи та обмеження.
- •31. Концепція а.Шютца структурування повсякденності: основні пізнавальні ідеї, поняття та перспективи застосування
- •32.Теоретичні витоки та провідні ідеї конструктивістсько-структуралістського синтезу у поясненні соціальних структур та процесів структурації суспільства(нашла только про Бурдье!!!).
- •33. Концепція структурації е.Гідденса.
- •34. Макроструктурні зміни в українському суспільстві за роки незалежності.
- •35. Основні ідеї структурних розколів – концепція с.Роккана і с.Ліпсета. Основні структурні розколи в історії й сучасності європейських суспільств.
- •36. Основні компоненти релігійно-конфесійної структури. Релігія як механізм соціального структурування суспільства
- •37. Релігійні відносини як «символічний універсум» та конструкція повсякденного життя (п.Бергер, т.Лукман).
- •38. Релігійність та релігійна ідентичність. «Багатомірна» модель релігійності ч.Глока. Релігійний простір та ієрархізація соціальних структур (п.Бурдьє, а.Лефевр).
- •39. Релігійне поле та релігійний капітал в концепції п.Бурдьє. Релігійний розкол та його механізми.
- •40. Явище секуляризації та його вплив на структуру релігійно-конфесійного простору.
- •43. Глобальні тенденції структурної динаміки суспільств наприкінці хх ст. - початку ххі ст.
- •45. Сучасні дилеми суспільного розвитку та зміни в структурах соціальних відносин.
- •Соціальна диференціація – це поділ суспільства на групи, що займають різне соціальне становище.
- •Поняття соціальної справедливості. Чи усі нерівності є несправедливими? Які існують теоретичні відповіді на питання?
- •Назвіть основні виміри (критерії) соціальної стратифікації і схарактеризуйте їх.
- •Основні виміри стратифікації – те, за рахунок наявності чого відбувається соціальна диференціація: влада, дохід, престиж, освіта, професія/заняття.
- •Які основні теоретичні концепції обґрунтування соціальної нерівності наявні в соціології? Дайте стислу характеристику.
- •Назвіть основні теоретичні концепції обґрунтування соціальної нерівності. Схарактеризуйте особливості конфліктного підходу до пояснення соціальної стратифікації.
- •Назвіть основні теоретичні концепції обґрунтування соціальної нерівності. Схарактеризуйте особливості структурно-функціонального підходу до пояснення соціальної стратифікації.
- •Схарактеризуйте особливості структуралістсько-конструктивістського підходу до пояснення соціальної стратифікації.
- •Опишіть основні методи емпіричного дослідження соціальної стратифікації. Наведіть приклади конкретних досліджень.
- •Які типи стратифікаційних систем Ви знаєте? Дайте стислу характеристику їх.
- •Історичні типи стратифікаційних систем суспільства і фактори їх утворення. Поняття домінантної системи стратифікації. Поняття комбінації стратифікаційних систем
- •Система рабства в історичних та сучасних проявах
- •Кастова система стратифікації в історичних та сучасних суспільствах
- •Станова система стратифікації: поняття, фактори утворення і прояви її у традиційному, радянському і сучасному українському суспільствах.
- •Класовий тип стратифікаційної системи в індустріальних та постіндустріальних суспільствах.
- •Особливості системи стратифікації в індустріальних суспільствах державного соціалізму.
- •16.Провідні тенденції в проявах систем стратифікації в сучасних суспільствах.
- •17.Провідні тенденції соціальної стратифікації сучасного українського суспільства.
- •Розгляньте поняття соціального класу, його співвідношення з поняттями статусу та страти. Порівняйте особливості класового і стратифікаційного підходу щодо вивчення соціальної нерівності.
- •Назвіть спільні риси та відмінності концепцій соціального класу Карла Маркса і Макса Вебера.
- •Назвіть основні положення концепції соціального класу Карла Маркса.
- •Схарактеризуйте основні положення стратифікаційної теорії Макса Вебера.
- •Багатовимірна концепція соціальної стратифікації п.Сорокіна: основні ідеї, категорії. Розвиток і застосування концепції в сучасних дослідженнях стратифікації.
- •23.Інтегральна концепція соціальної стратифікації г.Ленського: основні ідеї, категорії. Розвиток і застосування концепції в сучасних дослідженнях стратифікації.
- •24.Назвіть особливості неомарксистського підходу до визначення класу. Дайте характеристику класової схеми е.Райта.
- •37. Основні поняття аналізу соціально-економічної стратифікації. Стратифікація за багатством, доходом, майновим станом
- •38. Методи вимірювання та аналізу соціально-економічних нерівностей.
- •Статистичний метод
- •Нормативний метод
- •Суб’єктивний метод
- •Ресурсний метод
- •39. Основні теоретичні підходи до пояснення причин та наслідків бідності (соціал-дарвінизм, функціональний, конфліктний, неоінституційний підходи).
- •40. Схарактеризуйте основні поняття вивчення бідності.
- •41. Об’єктивні та суб’єктивні підходи до вимірювання бідності: переваги і недоліки методології.
- •42. Соціальна структура бідних. Поняття «культура бідності». Прояви бідності в сучасному українському суспільстві.
- •43. Поняття соціальної ексклюзії та андеркласу. Прояви цих явищ у сучасних суспільствах, теоретичні підходи до їх пояснення.
- •45. Дайте визначення абсолютної та відносної бідності. Які методи визначення межі бідності Ви знаєте? Опишіть соціальну структуру бідних у сучасній Україні.
- •Статистичний метод
- •Нормативний метод
- •Суб’єктивний метод
- •Ресурсний метод
- •46. Дайте визначення найнижчого класу (underclass). Опишіть тенденції формування соціальних низів у пострадянських країнах.
- •47.Схарактеризуйте основні поняття і фактори утворення політичної стратифікації.
- •48. Опишіть способи вимірювання проявів політичної стратифікації
- •Гендерні стереотипи у відтворенні нерівностей. Гендерна сегрегація, сексизм. Сфери прояву гендерної нерівності.
- •Основні поняття та підходи до вивчення вікових нерівностей.
- •64. Фізичні фактори утворення соціальних нерівностей: тіло, краса, здоров’я, фізичні недоліки. Фізичні фактори стратифікації та права людини.
- •2 Основних підходи до розуміння раси:
- •67. Мова як фактор статусної стратифікації, прояви її в українському суспільстві.
- •1. Генезис поняття “надійність” в соціології.
- •2. Методичні і методологічні аспекти надійності соціологічної інформації.
- •7. Поняття методології наукового дослідження.
- •3.Програма соціологічного дослідження і надійність інформації.
- •Співвідношення понять надійність, валідність, обґрунтованість, репрезентативність, точність, стійкість, правильність соціологічної інформації.
- •5. Загальна характеристика соціологічної інформації, її види
- •6. Забезпечення надійності первинної та вторинної інформації в соціологічному дослідженні
- •11. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання.
- •8. Принципи методології наукового дослідження.
- •10. Поняття методологічної обґрунтованості та засоби обґрунтування соціологічного дослідження.
- •9. Поняття наукового методу. Типологія методів дослідження.
- •12. Надійність та валідність методу дослідження.
- •13. Поняття верифікації методу
- •14. Поняття процедури соціологічного дослідження.
- •15. Логіка соціологічного дослідження.
- •17. Поняття достовірності та ймовірності соціологічного знання.
- •19. Загальна характеристика соціологічних шкал. Надійність шкали.
- •18 Помилки в дослідженні; їх природа і допустимі межі.
- •20. Поняття факту та артефакту в соціологічному дослідженні.
- •21Е питання дублює 22. При написанні слід користуватися даним текстом.
- •22. Засоби перевіркі надійності соціологічної інформації на разі використанні "якісніх" методів Дослідження.
- •24. Засоби перевірки надійності соціологічної інформації при використанні «якісних» методів дослідження.
- •27. Специфіка взаємовідносин суб'єкту і об’єкту соціологічного дослідження
- •25. Визначте основні методи контролю надійності соціологічної інформації (в. Паніотто).
- •28. Обґрунтованість інформації і обґрунтований інструмент дослідження
- •26. Специфіка комунікаційного процесу в контексті соціологічного дослідження.
- •29. Соціологічне розуміння статистичного факту
- •31. Анкетне опитування і надійність первинних даних. Якісні можливості документальної інформації
- •32. Надійність соціологічних спостережень
- •33 Проблеми надійності окремих етапів соціологічного дослідження.
- •1. Дати визначення і навести приклади різних типів валідності.
- •2. Навести приклади різних типів помилок дослідження; в тому числі помилок формулювання запитань і віяла відповідей.
- •1. Помилки формулювання запитань
- •2. Помилки формулювання віяла відповідей
- •4. Навести приклади таких процедур перевірки надійності як split-half method (поділ шкали), тест-ретест, паралельні вимірювання.
- •7. Розкрити основні типи випливів спостерігача в ситуації спостереження.
- •8. Розкрити зміст основних процедур підвищення якості аналізу в спостереженні («перевірка конкуруючих пояснень», «аналіз негативних випадків»).
- •9. Розкрити зміст методики «суб’єктивна надійність».
- •Розкрити основні труднощі у вимірюванні і способи підвищення якості аналізу такого соціально демографічного показника як «вік
- •1. Метод, процедура, методика, техніка соціологічного дослідження.
- •2. Типи та форми соціологічних досліджень.
- •1. За рівнем аналізу:
- •2. Залежно від заг. Спрямованості:
- •4. За строками:
- •6. За джерелом замовлення (Паніна):
- •3. Етапи соціологічного дослідження.
- •4. Програма – головний документ соціологічного дослідження. Вимоги до програми
- •5. Специфіка побудови програми в залежності від типу дослідження.
- •8. Объект и предмет исследования
- •6. Розділи програми. Внутрішня та зовнішня функції програми.
- •7. Проблема дослідження. Головні вимоги до розгортання проблеми.
- •9. Теоретико-Прикладні та Практичні Цілі Дослідження.
- •10. Завдання Дослідження.
- •11. Послідовність розгортання завдань в теоретико-прикладному дослідженні.
- •12. Послідовність розгортання завдань в прикладному дослідженні.
- •14.Гіпотеза.
- •15.Логічна структура гіпотези та процедура побудови
- •1. За рівнем аналізу досліджуваних об’єктів:
- •2.За змістом припущень:
- •3.За мірою опрацювання та обгрунтування:
- •5.За місцем в логічній структурі дослідження:
- •17. Основні гіпотези та гіпотези-наслідки.
- •18. Описові та пояснювальні гіпотези.
- •19. Робочі гіпотези, сутність та функції.
- •21.Залежність типу соціологічного дослідження від гіпотези.
- •20. Обґрунтування та можливості емпіричної перевірки гіпотез.
- •22.Загальні вимоги до гіпотез
- •23. Інтерпретація понять (загальне уявлення).
- •26. Емпірична інтерпретація понять.
- •25.Теоретична інтерпретація понять.
- •27. Операціональна інтерпретація понять.
- •28. Поняття “емпіричного індикатора”.
- •29. Нормативні вимоги до процедур інтерпретації.
- •30.Попередній системний аналіз об’єкту дослідження.
- •31.Пошук та конструювання еталону вимірювання.
- •39. Етапи та процедури соціологічного дослідження.
- •32. Перевірка процедур первинного вимірювання на надійність
- •33. Характеристика головних шкал
- •35. Помилки вибірки
- •36. Проста ймовірнісна вибірка
- •38. Принциповий (стратегічний) план дослідження.
- •40.Нормативні вимоги до організації соціологічного дослідження.
- •6.Документ як об’єкт аналізу.
- •19.Опитування як метод збирання соціологічної інформації
- •32.Особливості побудови та сприйняття табличних питань
- •45.Методи відбору експертів.
- •58.Фокусоване групове інтерв’ю: характеристика методу.
- •71. Переваги та недоліки тестування
- •Види case study та їх загальна характеристика.
- •Як обчислюється кумулятивна частота I кумулятивна частка?
- •З якою метою обчислюють коефiцiєнт Крамера? Якi значення може приймати цей показник? Як iнтерпретується цей показник?
- •Дайте визначення лiнiйного I нелiнiйного зв'язків. Проiлюструйте свою відповідь дiаграмою розсiяння.
- •Наявнiсть якого зв'язку фiксує коефiцiєнт кореляцiї Пiрсона?
- •Як обчислюється I який змiст має коефiцiєнт детермiнацiї?
- •Дайте визначення одноступеневої випадкової вибiрки.
- •Як застосовується кластерний аналiз для побудови типологiй об'єктiв?
- •Наведiть аксiоми вiдстанi.
- •Якi ви знаєте визначення вiдстаней для ознак, вимiряних в метричних шкалах?
- •Якi ви знаєте визначення вiдстаней для ознак, вимiряних в номiнальних шкалах?
- •Сформулюйте загальну схему iєрархiчного агломеративного кластерного аналiзу?
- •Скiльки рiзних варіантів розбитя на кластери дає алгоритм iєрархiчного кластерного аналiзу?
- •Якi методи визначення вiдстаней мiж кластерами ви знаєте?
- •Які особливості структури матриці вiдстаней?
- •Поясніть особливості структури кореляцiйної матриці.
- •Дайте визначення матриці факторних навантажень. Як інтерпретується факторне навантаження?
- •Дайте визначення факторного значення.
- •Назвіть особливостi моделi головних компонентiв.
- •Назвіть особливостi моделi головних факторiв.
- •1. Соціологія масових комунікацій як наука: об’єкт та предмет дослідження.
- •2. Місце соціології масової комунікації в системі соціологічних знань.
- •3. Класичний та пост класичний підхід до висвітлення соціальних проблем.
- •5. Соціологія масових комунікацій як галузева соціологічна теорія: особливості методів дослідження.
- •14.Змк як об’єкт дослідження.
- •6. Еволюція засобів масових комунікацій
- •7.Масова комунікація як різновид соціальної комунікації.
- •8. Функції масової комунікації.
- •10.Методи дослідження масової комунікації.
- •Реклама та змк
- •Соціокультурний аспект реклами.
- •13. Структура методу контент-аналізу.
- •16. Особливості здійснення контент-аналізу візуальних текстів.
- •20. Медійна теорія масового суспільства
- •15.Еволюція уявлень соціолога про роль змк в житті суспільства і індивіда.
- •18. Суб’єкти масової комунікації.
- •19. Торонтська школа про мас-медіа. (г. Ініс, м. Маклюен)
- •22. Гоулднер про ідеологію.
- •21. Медіа агресія та насильство результати досліджень
- •30. Типологія взаємозв’язків між медійним контентом та суспільством.
- •23. Н. Луман про масову комунікацію.
- •24. Характеристики новин за н.Луманом
- •25. Гендерний аспект реклами в теорії і.Гофмана.
- •26. С.Жижек про ідеологію.
- •27.С.Жижек про виявлення ідеології.
- •28. Рівні комунікаційного процесу за д. Мак- Квейлом
- •29. Чотири моделі комунікації за д.Мак –Квейлом
- •31.Візуальність, масовість як характеристики сучасної культури.
- •32. Бірмінгемська школа дослідження змк (стор 103).
- •33. Теорія медій та суспільства.
- •36. Ж.Бодріяр про статус масової комунікації у сучасному суспільстві.
- •34. С.Зонтанг про фотографію
- •35. Типологія образів (п. Штомпка).
- •37. Суспільство споживання та змк (за ж.Бодріяром)
- •51. Основні поняття соціології масових комунікацій ( масова комунікація, медіа, тв. Інші).
- •38. Концепція структури комунікативного процесу ( г.Лассуел).
- •40. Фотографія як метод (п.Штомпка).
- •41. Фотографія: методи дослідження (п.Штомпка).
- •42. Структура візуальної матриці (п.Штомпка).
- •43. Постмодерністський підхід до медіа ж.Бодріяра (Реквієм по мас-медіа).
- •44. Контексти за Штомпкою.
- •45. Тілесінсть та суспільство споживання (ж.Бодріяр)
- •46.Ідеологія та суспільство споживання (на основі роботи ж.Бодріяра «Суспільство споживання».
- •47.Інформаційне суспільство та мас-медіа.
- •53.Види модальностей при дослідженні візуальних текстів./Написано из источника по лингвистике
- •48. Контент – аналіз, основні структурні елементи.
- •50. Інформаціно - політична повістка дня у дослідженнях змк.
- •52. Образ та його характеристики.
- •54. Місце змк у сучасному суспільстві.
- •57. Функції масової комунікації.
- •58 Якісні та кількісні стратегії в дослідженнях змк.
- •59 Методи дослідження масових комунікацій.
- •56. Опитування громадської думки та їх презентація у змк.
- •61. Методологія дослідження фотографії
- •63. Структурні елементи інтент-аналізу.
- •4) Інтенціональні направленості:
- •64.Ідеологія та змк.
- •65. Питання культурної теорії медій
- •66. Становлення мас-медій
- •67.Нові медіа і нова культура
- •68. Структура та діяльність медіа
- •69. Традиції дослідження авдиторії (стор. 355).
6.Документ як об’єкт аналізу.
Документ як об’єкт аналізу – це спеціально створений автором матеріальний предмет, що призначений для фіксації, передачі та зберігання інформації. Документ містить інформацію 2 видів: 1) інфор-ю про факти, події, результати діяльності; 2)в змісті, структурі, стилі документу може проявлятися авторська позиція (оціночна інформація).
Виділяють такі види документів:
А) за відношенням досл-ка до створення док-ту та цільовим признач-м док-ту:
1)офіційно створені за безпосередньою участю досл-ка для цілей досл-ка(анкети);
2) створені досл-ком не для цілей досл-ня;
3) Спровоковані дослідником, але створені без його участі;
Природні, що створені не залежно від дослідника.
За способом фіксації:
Письмові (текстові);
Іконографічні (документальні та художні);
Фонетичні.
За способом сприйняття і:
Візуальні;
Аудіо;
Аудіо-візуальні.
За статусом д:
Офіційні;
Неофіційні.
Напівкваліфікаційні
За ступенем персоніфікації:
Особисті;
Безособові;
Матеріали ЗМІ.
У відповіді до зареєстрованих фактів:
Первинні (безпосередньо реєстр-ть факти);
Вторинні (містять переробл. інфор-ю з первин. док-тів)
За формою і тривалістю зберігання:
Довготривалі (архівні)
Короткотривалі
Тимчасового зберігання.
В залежності від автора ( за соц.. рівнем):
Створює окрема особа;
Док-т має груповий статус.
Виділяють такі функції документу:
інформативно-ознакомлююча
регул.-збуджуваюча
комунікативна
ціннісно-орієнтивна
19.Опитування як метод збирання соціологічної інформації
Опит-ня є одним з основних методів збору соціол. інформації. Опит-ня це отримання інф-ї про субєктив світ людей, їх схильності, мотиви дільності. Опит-ня-це процес отримання відомостей про дослідж об’єкт шляхом ведення діалогу між дослідником (його представником) та респондентом, за допомогою запитань та відповідей на них. Пізнавальні можливості методу опитування: 1) незамінний, коли джерело інф-ї –особа; 2)суб’єкт- субєктно взаємодія. Якості методу опит-ня: цілеспрямованість, асиметричність, опосередкованість. Латентна функція опит-ня полягає в тому, що опит-ня є стимулом респондента для рефлексії. Гостковський говорить про оцінку пізнавальних можливостей опит-ня за допомогою поділу всіх об’єктів на 5 груп за спаданням достовірності та пізнавальної значущості: 1)інформованість опитуваних (Чи знаєте Ви…?);2) зовнішні факти та явища, які мають нейтральний характер стосовно психлогічного стану респондента; 3)оцінки та переваги опитаних стосовно різних видів поведінки, предметів спостереження;4)питання про життєві цінності, переконання; 5)«гострі» сенситивні питання.
Переваги: 1)можливість збору інф-ї суб’єктивного хар-ру; 2)масовість; 3)можливість охоплення різних аспектів теми, включаючи ті, які потрібні конкретному досліднику.
Недоліки: 1) небезпека суб’єктивізму; 2) нещирість респондента, і як наслідок – не достовірність інф-ї; 3)ефект інтерв’юера; 4) отримання соціально бажаних відповідей.
Призначення: отримати соц. Інфу про стан чогось(вимірюються думки що до певного явища, факту, і т.д.). Інформація представлена певними висловами(відповідями) респондентів на поставлені запитання.
Види опит-ня:
Масові
Експертні
Безпосередні
Дистанційні
За місцем проведення:1)На вулиці;2)За місцем проживання;3)За місцем роботи респондента;4)За місцем роботи дослідника;5)Громадські місця.
Методи опит-ня: 1)інтерв’ювання - спосіб проведення соціологічних опитів як цілеспрямованої бесіди інтерв'юєра і опитуваного. Переваги: 1)є можл-ть врахувати рівень к-ри, освіти, ступінь компетентності респондента. 2) є можл-ть стежити за реакцією респонд-та, його ставленням до проблематики і постанов. Питань, 3) менша кількість відмов від заповнення; 4) досвідчений соціолог може бачити щиро чи ні відповідає респондент; 5)дозволяє розтлумачити респонденту окремі питання методики;6)можл-ть охопити соц.-незахищ верстви населення;Недоліки: 1) вплив інтерв’юера; 2) трудомісткість підготовки якісних інтерв’юерів; 3) відсутність анонімності, проблема конфіденційності, більші матеріальні і часові витрати, і як наслідок-нижча оперативність. Види:1) за технікою проведення: вільні-стандартизовані-напівстандартизовані; 2)за процедурою проведення:панельне, групове, клінічне, фокусоване. 3) За типом респондентів: з відповідальною особою, з експертом, з рядовим респондентом.
2) Анкетування - це метод одержання інформації шляхом письмової відповіді
респондентів на систему стандартизованих відповідей анкети. Переваги:1)відсутність спеціальних вимог до об’єкту досл-ня;2)економ-ть та операт-ть проведення польового етапу;3)анонімність респондентів, що підвищує достовірність інф-ї. Недоліки: 1)обмеженість завдань прогр. Досл-ня. 2)відсутність контролю за заповненням анкети. 3)неповернення частини анкет, що порушує репрезнтатив-ть вибірк. Сукупності.
.Види:1)очне та заочне, 2) суцільне й вибіркове, 3) відкрите та анонімне.
