27. Операціональна інтерпретація понять.

Операціоналізація — це процедура конкретизації соціологічних понять чи зведення їх до таких індикаторів, які можна описувати деякою сукупністю операцій.

Oпeраціоналізація понять - це специфічна, наукова процедура встановлення зв'язку між концептуальним апаратом дослідження і його методичним інструментарієм. Це не тільки перехід від одного типу знання до іншого, теоретичного до емпіричного, а й перехід від одного засобу отримання знання до іншого, від концептуального апарату дослідження до його методичного інструментарію. Незалежно від предмета дослідження, будь-яка програма, пов’язана з додатком методів вимірювання та експерименту, буде вимагати проведення процедури операціоналізації. Операціоналізація понять включає в себе експериментальну ситуацію і не є тільки логічної процедурою. Це розробка нових засобів фіксації даних - індексів і шкал, те, що можна назвати «методичним експериментом». Це пошук емпіричних показників, а не їх використання. Розглянута процедура складається з тих же операцій, як і процедура побудови інструмента дослідження. Так, при побудові індексу здійснюються такі операції; переклад поняття в показники (використовуються як операціональні, так і не операціональні визначення, наприклад описові); переклад показників в змінні (вибираються тип шкали, і якщо можливо, одиниці. Вимірювання); переклад змінних в індекс (вибирається техніка конструювання індексу); оцінка індексу (проводиться розрахунок індексів на надійність і обгрунтованість). Багато соціологів-практики уявляють собі переклад понять в показники як перерахування повного на бору ознак, що характеризують об'єкт, що вивчається. Іноді вважають, що результатом такого перекладу повинна бути сукупність істотних ознак. Однак утворити систему емпіричних показників - це новішими не означає знайти сукупність ознак, хоча б і істотних. Зазначене тлумачення процедури переведення понять в показники, по-перше, залишає поза увагою проблему засобів фіксації ознак досліджуваного об'єкта і тим самим не забезпечує можливості збору емпіричних даних, а по-друге, значно спрощує структуру часто досить складних соціологічних понять, Зводячи її до набору ознак. Однак сформувати систему показників-це значить вказати не тільки емпіричні показники (у ролі яких в соціологічному дослідженні можуть виступати суще жавні чи відмітні ознаки), але і засоби їх фіксації - індекси та шкали.

Етапи та процедури:

1.Вибір типів шкал вим-ня для фіксації значень емпір. інд.

2.Побудова шкал вим-ня

3.Встновл. складу процес. Та інст.. пошуку одиниць та категорій аналізу

4.Встановл. процес. Та інструм. Реєстрації і вим-ня

5.Встановлення складу процедур перетворення та аналізу зафкс. Ознак

6.Встановл. складу процес. Реінтерпрет. понять

Вимоги до операціоналізації

• Правильність використання процедур операціоналізації, точність, надійність процедур

• Орієнтація процедур операціоналізації на висунення, перевірку та обгрунтування гіпотез

28. Поняття “емпіричного індикатора”.

Емпірична інтерпретація та операціоналізація означають не тільки теоретичне уточнення основних понять. Кінцевою метою є пошук аналогів у соціальній дійсності — емпіричних індикаторів досліджуваних характеристик явищ, процесів, а також засобів вимірювання чи фіксації цих індикаторів-індексів.

Факти, які використовуються для соціологічного

вимірювання, прийнято називати індикаторами. Інтерпретація основних понять дозволяє встановити, за якими напрямками повинен здійснюватися збір кількісної інформації, Операціоналізація - про що слід збирати інформацію (у рамках яких соціальних інститутів, яких сфер життєдіяльності особистості). Знаходження індикаторів дозволяє усвідомити, як буде структурована у кількісному відношенні первинна соціологічна інформація. Індікатори допомагають не тільки правильно сформулювати питання анкети та інших видів інструментарію, а й визначити структуру відповідей. Звідси ясно, яку важливу роль вони відіграють у розробці методичних документів дослідження.

Пошук індикаторів

Ця процедура повинна враховувати наступні

принципові положення:

1. Вибір індикатора зумовлений операціональним поняттям. Саме воно окреслюючи коло фактів, які можуть бути використані в якості індикаторів.

2. Багато операціональні поняття самі виконують роль

індикатора (стать, вік, національність, конфесійне приналежність та ін.) Тоді позиції шкали строго визначаються цими поняттями.

3. Ряд операціональних понять вимагає використання не одного, а кількох індикаторів (наприклад, у випадку виміру політичної активності населення використовуются індикатори, що відображають як установки, так і реальне чи потенційне поведінка людей).

4. Вибір індикаторів залежить від характеру об'єкта соціологічного дослідження і умов, в яких він

знаходиться.

В якості індикаторів доцільно вибирати в першу чергу об'єктивні по відношенню до респондентів факти, підвищують вірогідність одержуваної інформації. Одначе частіше доводиться використовувати суб'єктивні індикатори - установки, оцінки і судження людей, які виражають їх ставлення до різних сторін суспільного життя.

Всіма індикаторами притаманні різні характеристики, які в соціологічному інструментарії виступають як варіанти відповідей на запитання. Розташовані в тій чи іншій послідовності по позиціях, вони утворюють шкалу вимірюв

ренію.