20. Обґрунтування та можливості емпіричної перевірки гіпотез.

Процес встановлення істинності чи хибності гіпотези є процес її емпіричного обґрунтування. В результаті такого дослідження гіпотези або підтверджуються і стають положенням теорії, істинність яких вже доведена, або відкидаються. Перевірка вихідних гіпотез можлива лише у випадках, коли всі терміни, з яких вони формуються були емпірично інтерпретовані. Однак немає гарантії, що ці ознаки, які визначаються при емпіричній інтерпретації термінів гіпотези теж є істинними та обґрунтованими. Таким чином, емпіричній інтерпретації мають піддаватись не лише гіпотетичні судження, але і їх емпіричні інтерпретації. Для підвищення підтвердження гіпотетичного судження слід керуватись такими правилами: прагнути висувати найбільшу кількість взаємоповязаних гіпотез; прагнути вказати для кожної гіпотези найбільшу кількість її емпіричних індикаторів. Таким чином ми ще не вирішуємо проблему істинності гіпотез, а лише збільшуємо вірогідність її обґрунтування. Істинність гіпотез доводиться лише практичним шляхом.

Гіпотеза, що пояснює соціальні факти, як правило, не повинна суперечити теоріям, істинність яких для даної області вже доведена. Але нова гіпотеза може іноді суперечити старими теоріям і разом з тим бути допустимою. Це можливо в тому випадку, коли нова гіпотеза охоплює значно більше коло фактів, ніж ті, які пояснює стара теорія. Необхідно також, щоб гіпотеза не суперечила відомим і перевіреним фактам. Якщо серед відомих фактів є хоч один, з яким гіпотеза не узгоджується, вона має бути відкинута або пере формульована так, щоб охопити всю сукупність фактів. Однак не завжди суперечливість відомим фактам слід розцінювати як ознаку «несостоятельности» гіпотези. Факти теж можуть бути помилковими і потребувати свого перегляду.

Гіпотези являють собою загальні положення соц.. об’єкта в цілому, його структуру та механізми функціонування. Таку загальну гіпотезу загалом отримують в результаті попереднього системного аналізу, проте в частіше соціолог досліджує окремі сторони об’єкта, окремі його елементи чи зв’язки. Тому в емпіричних дослідженнях найчастіше перевіряються не самі гіпотези, а їх наслідки, що логічно виходять з гіпотези і описують окремі елементи і зв’язки об’єкта. Гіпотеза має підтягатись логічному аналізу. Часто одна й та ж наукова гіпотеза підтверджується одними фактами та відкидається іншими. Тому факти мають бути правильно обґрунтовані та поясненні, щоб служити засобом перевірки гіпотез. Якщо виявляється, що майже всі виведенні з гіпотези наслідки істинні, то це говорить певний рівень істинності самої гіпотези. Тоді гіпотеза приймається.

Етап перевірки гіпотези включає такі етапи:

1.Отримання емпіричних даних.

2.Розрахування показників, які характеризують вираженні у гіпотезі зв’язки.

3.Прийняття або відхилення гіпотез згідно з встановленими критеріями. 4.Аналіз причин відхилення гіпотез, аналіз можливих помилок у процесі реєстрації, вимірювання та аналізі даних.

5.Інтерпретація прийнятих гіпотез.

6.Побудова загальних висновків з прийнятих та відхилених гіпотез.