14.Гіпотеза.

Будь яке соцыологычне дослыдження будуэться на попедньому припущенні про характер і причини виникнення вивчаємої проблеми , тобто на гіпотезах, що висуваються в якості припущення причин , інтенсивнсті і направленості розвитку вивчаємих явищ і процесів . Гіпотеза — це форма припущення, яка дозволяє перевірити певні відношення між кількома (найчастіше двома змінними). У ході дослідженя гіпотеза або підтверджується, або спростовується. Вони допомагають чітко виділити об’єкт сд і правилно обрати методи збору первинної соціологічної інформації.

Це головний методологічний інструмент, що організовує весь процес дослідження, підкорює його повній логіці. Гіпотези виникають, коли наші знання не дозволяють пояснити дані спотереження. Попередній системний аналіз — це ні що інше як формування загальної гіпотези по предмету дослідження. Важливо, щоб гіпотези були логічно пов’язані у систему доказів висунутого поясненя. У цьому випадку підтвердження однії гіпотези дає додаткові відомості для прийняття пов’язаної з нею посилки.

Перевірка вивідних гіпотез можлива лише у випадку коли всі терміни, у яких вони формуються підлягають емпіричній інтерпртації та операціоналізації. Для підвищення підтверджуваності гіпотетичного судження існують певні правила: прагнути до висування якомога більшої кількості взаємопов’язаних гіпотез. Прагнути вказати для кожної гіпотези якомога більшу кількість емпіричних індикаторів (референтів), Так ми підвищимо вірогідність обґрунтування гіпотези, хоча і не вирішуємо проблему істинності гіпотез.

Спростування гіпотези спростовує гіпотезу, а підтвердження наслідку не підтверджує гіпотезу, а робить її вірогідною. Тобто гіпотезу не може бути підтверджена — лише спростована. Спростування мають більшу силу, ніж підтвердження. Гіпотеза не витікає з нуля. Гіпотеза логічно витікає з досягутого даною областю науки рівня знань і представляє собою одночасно результат попередньої роботи та задачу нового дослідження. .

Якісні характеристики гіпотез : загальність, складність, специфічність, детермінованість, фальсифіцируємість, комунікативність,

відтворюваність.

Вимоги до гіпотези: 1.не мають містити понять, які не отримують емпіричну інтерпритацію, 2.не повинна суперечити раніше встановленим науковим фактам. 3.Вимога простоти гіпотези. 4.Хороша гіпотеза може прикладатися до більш широкого кола явищ, ніж та область, яка безпосередньо використовується у дослідженні. 5.Має бути перевіряємою на даному рівні теоретичних завдань.

6.НЕ повинна містити протиріч.

В рамках програми дослідження увага соціолога має бути сконцентровано саме на розробці центральної , орієнтуючої всю роботу і витікаючих із її змісту наслідків, що можуть бути перевіреними. Важливо, щоб гіпотези не сковували думки дослідника , не визначали наперед спрямованість результатів його роботи. Формулювання гіпотез повинно бути чітким і не двояким.

15.Логічна структура гіпотези та процедура побудови

Гіпотези- головний методологічний інструмент, що організує весь процес дослідження, підкорює його повній логіці. Логічна конструкція гіпотези - умовно — категоричне умозаключення. ( «якщо …...( засновок), то.....(наслідок умови) »). Якщо дослідження не підтверджує наслідок, він спростовується, але підтвердження наслідку не обов’язково свідчить про достовірність гіпотези. Підтвердження робить гіпотезу вірогідною, правдоподібною.

Гіпотези виникають, коли наші знання не дозволяють пояснити дані спотереження. Попередній системний аналіз — це ні що інше як формування загальної гіпотези по предмету дослідження. Важливо, щоб гіпотези були логічно пов’язані у систему доказів висунутого поясненя. Спростування першої робочої гіпотези вимагає висування нових гіпотез. Таким чином вихідні гіпотези мають бути розгорнуті в цілу лінію вивідних гіпотез — наслідків. Перевірка вивідних гіпотез можлива лише у випадку коли всі терміни, у яких вони формуються підлягають емпіричній інтерпртації та операціоналізації.

Для підвищення підтверджуваності гіпотетичного судження існують певні правила: прагнути до висування якомога більшої кількості взаємопов’язаних гіпотез. Прагнути вказати для кожної гіпотези якомога більшу кількість емпіричних індикаторів( референтів)

Умови побудови: 1.Гіпотеза повинна відповідати основним теоретико- методолоічним положенням дислідження. 2.Важливою є простото формулювання гіпотези. 3.Також важливо , щоб гіпотези були пов’язані логічно. На початковому етапі варто висувати якомога більшу кількість взаємопов’язаних припущень. 4.Теоретична інтерпритація понять, що використовуються при побудові гіпотез є обов’язковою. Можливість перевірки наявними дослідницькими засобами.

При побудові гіпотези повинна бути відсутня тафтологія та внутрішні протиріччя, повина бути логічна обґрунтованість гіпотез. Поняття також повинні бути проінтерпритовані та операціоналізовані.

Надійнісь процедур перевірки. Найважливішою умовою є відтворюваність гіпотези, репрезентативність та надійність даних, за допомогою яких здійснюється перевірка гіпотез. Можливість застосування до широкого кола явищ, ніж у конкретному дослідженні. Ретельне продумування обмежень. Для формулювання гіпотез потрібно мати певну попередню інформацію, засновану на результатах минулих досліджень/ статистичних даних.

Стадії побудови: ознайомлення з емпіричним матеріалом, що вимагає теоретичного пояснення за допомогою законів та теорій. Здійснення здогадки (припущення) про причини закономірнсті дних явищ та різні прийоми дослідження (моделювання,аналогії).Допускаються припущення,що не є сумісними один з одним. Здійснюється оцінка цих припущень та відбір з них найбільш імовірних. Здійснюється деталізація припущень, які залишилися та дедуктивні виведення наслідків, які можна перевірити. Переформулювання, уточненнь. Експерементальна перевірка виведених даних, спростування( підтвердження).

16.Типи гіпотез у СД.

Зазвичай гіпотези класифікують :