10. Завдання Дослідження.

Завдання досл. являють собою систему конкретних вимог, які висуваються до аналізу і вирішення проблем. Завдання часто формулюються як питання, на які має бути отримана відповідь для реалізації мети дослідження. По відношенню до мети завдання завжди виступає засобом її реалізації. Класифікація завдань: 1. Основні (Загальні), які орієнтовані на вирішення центральних проблем.2. Часткові, які торкаються окремих аспектів проблеми або способу її вирішення. Існує ще й інша класифікація з.: 1. Програмні, які виникають в процесі розгортання дослідження, вони пов'язані з метою досл.2. Додаткові-які не обов'язково пов'язані з метою, вони здебільшого методологічні. Для постановки додаткових завдань краще всього використовувати контрольні операції, пов'язані з рішенням основних. Це не ускладнює процедуру, бо один і той же вихідний матеріал розглядається під різними кутами зору. Отже, запам'ятаємо, що мета дослідження логічно диктує структуру його основних завдань, теоретичних та практичних, останні вимагають уточнень у вигляді ряду приватних програмних завдань. Крім того, може бути поставлено деякий обмежене число побічних, додаткових завдань. Дослідник повинен бути готовий до того, що в міру розвитку дослідницького процесу будуть уточнюватися приватні задачі, виникати нові, і так до закінчення роботи. Програмні мети і завдання дослідження дисциплінують нашу роботу і підвищують її ефективність. Описові та аналітичні соціологічні дослідження часто включають в себе декілька основних завдань, кожна з яких передбачає реалізацію ряду пов'язаних з ними додаткових. Такі дослідження називаються комплексними і можуть розглядатися як складаються з декількох відносно автономних «приватних» досліджень.

 

11. Послідовність розгортання завдань в теоретико-прикладному дослідженні.

ЯКЩО мета дослідження визначається  як теоретико-прикладна, то послідовність висунення програмних завдань буде такою: 1. Визначення сутності пізнавальної проблеми на основі доступної інформації та її локалізації в конкретних соціальних об'єктах, у конкретних процесах, спільнотах. 2. Виявлення обставин, що супроводжують виникнення проблеми та чинників, що детермінують процеси, що вивчаються, - розробка теоретичної концепції дослідження. 3. Конструювання методик дослідження, їх випробування (пілотаж) і послідующій збір інформації на об'єкті (об'єктах) вивчення. 4. Детальний аналіз отриманих даннях відповідно концепції дослідження та його гіпотезам; визначення принципових шляхів вирішення проблеми та можливих практичних додатків на конкретних об'єктах.

Теоретико-прикладне дослідження, якщо воно переходить у стадію практично-прикладного, після вирішення 4-го завдання розвивається за схемою останнього.

12. Послідовність розгортання завдань в прикладному дослідженні.

ЯКЩО мета дослідження визначається як практично-прикладна, то послідовність висунення програмних завдань буде такою: 1. Аналіз літератури та консультації з фахівцями для виявлення типового способу вирішення практичної проблеми на даному об'єкті. 2. Збір фактичних даних про ситуацію на об'єкті з використанням вже апробованих або спеціально створюваних методик для визначення способів застосування типового варіанта вирішення проблеми до цього об'єкту. 3. Розробка варіантів розв'язання проблеми і їх перевірка шляхом обговорення з експертами і в кінцевому підсумку-експериментально. 4. Аналіз підсумків соціального експерименту, корекція пропонованих нововведень, оцінка досягну того ефекту, план практичних дій на перспективу.

Практично-прикладні дослідження, якщо не знаходиться типового способу вирішення соціальної проблеми на даному об'єкті (1-ше завдання), спочатку здійснюється за схемою теоретико-прикладного і тільки потім переходить у фазу "соціально-інженерного".