6. Розділи програми. Внутрішня та зовнішня функції програми.

Під програмою конкретно-соціологічного дослідження розуміють документ, що вміщує методологічні та процедурні передумови наукового пошуку. В ній викладаються основні завдання дослідження, методика та техніка збору та обробки соціологічної  інформації.

Програма складається з двох частин (розділів): методологічної та процедурної.

Теоретико – методологічний розділ: 1. Опис проблем. ситуації,формулювання проблеми. 2.Визначення об’єкту та предмету дослідження. 3. Фор-ня мети та завдань дослідження. 4.Уточнення і інтерпретація осн. Понять. 5. Попередній Саод. 6. формулювання робочих гіпотез дослідження.

Процедурний розділ: 1.Стратег.( принциповий) план д. 2. Обґрунтування системи одиниць дослідження, побудова вибірки.3. Загальна хар-ка осн. Методів збору і аналізу інформації.

Проблема – це реальна життєва задача, що містить соціальне протиріччя, яке вимагає усунення, розв’язання;

Об’єкт – це частина об’єктивної реальності, на яку безпосередньо направлений процес пізнання (соціальний процес, сфера соціального життя, трудовий колектив, певні суспільні відносини і т. д.); -            Предмет дослідження – ідеї, властивості, характеристики, притаманні даному об’єкту (наприклад: об’єкт – колектив, предмет соціально – психологічний клімат колективу), які потребують вивчення. -            Мета дослідження – те, заради чого проводиться дане дослідження; Задачі – логічні етапи досягнення мети дослідження; -           

Логічний аналіз понять – структурно – логічне впорядкування основних понять дослідження, яке включає:

1)       теоретичну інтерпретацію, що дає можливість з’ясувати зміст понять; 2)       структурну інтерпретацію, шляхом якої визначається сукупність елементів тих чи інших понять; 3)       факторну інтерпретацію, яка дає можливість з’ясувати систему зв’язків поняття із зовнішніми об’єктивними та внутрішніми суб’єктивними умовами, що впливають на основну властивість об’єкту дослідження;

4)       емпіричну інтерпретацію (опереціоналізація), що дозволяє зафіксувати та заміряти емпірично якості та властивості об’єкту за допомогою сукупності об’єктивних та суб’єктивних показників – індикаторів.

Гіпотеза  - очікуваний результат дослідження, наукове припущення, що висувається для пояснення фактів, явищ та процесів, пов’язаних з досліджуваним протиріччям реальної дійсності. У ході дослідження гіпотеза має бути або підтвердженою, або спростованою. Гіпотеза з використанням понять, які попередньо були інтерпретовані та операціоналізовані.

Основні функції соціологічного дослідження:

— пізнавальна — відкриває нові знання про функціонування і розвиток суспільства та його окремих сфер, про сутність соціальних явищ і процесів, роль людини в них, дає змогу побудувати цілісну картину реального життя соціуму, спрогнозувати його розвиток;

— методологічна — забезпечує реалізацію міждисциплінарного зв'язку соціології з іншими науками про людину і суспільство, що зумовлює нові підходи у вивченні соціальної дійсності, важливі відкриття на межі різних наукових напрямів;

— практична — полягає у виробленні практичних заходів із вдосконалення соціальної реальності, ефективного соціального контролю за соціальними процесами;

— інформаційна — сприяє отриманню соціальної інформації щодо стану і тенденції розвитку явищ і процесів суспільного життя, функціонування соціальних спільнот, груп, окремих індивідів, їх потреб, мотивів, реальної та вербальної поведінки, громадської думки, що формує інформаційну базу пізнання соціальної реальності;

— управлінська — забезпечує соціальне управління на всіх рівнях функціонування соціуму, зворотний зв'язок між суб'єктами (владними, адміністративними структурами, керівниками підприємств, організацій) та об'єктами (населенням, окремими соціальними групами, працівниками) управління, вироблення науково обґрунтованих управлінських рішень.