2. Типи та форми соціологічних досліджень.

С.д. – вид-соціально-наукового пізнання, що визначає притаманну соціології специфіку методології та методів отримання новго знання.

Конкретний вид соціологічного дослідження обумовлений характером поставленої в ньому мети, висунутих завдань.

1. За рівнем аналізу:

 - Розвідувальне дослідження - найбільш простий вид конкретного соціологічного аналізу. Вирішує обмежене коло завдань, охоплює невеликі обстежувані сукупності, базується на спрощеній програмі й стислому за обсягом методичному інструментарії.  Використовується або як попередній етап глибоких і масштабних досліджень, або для збору «приблизних» відомостей про об'єкт вивчення. Застосовується для отримання додаткової інформації про предмет і об'єкт, для уточнення і коригування гіпотез і завдань, методичного інструментарію і меж обстежуваної сукупності, для виявлення труднощів.

 - Описове дослідження - більш складний вид социологического аналізу. За своїми цілями та завданням воно передбачає отримання емпіричних відомостей, що дають цілісне уявлення про досліджуване явище, його структурні елементи. Проводиться за повною програмою, з використанням методично апробованого інструментарію.  Дозволяє угруповання і класифікацію елементів досліджуваного об'єкта за параметрами, виділеними як основні відповідно до досліджуваною проблеми.  Зазвичай застосовується тоді, коли об'єктом аналізу служить відносно велика спільність людей, що відрізняється різноманітними характеристиками.

- Аналітичне дослідження - самий поглиблений вид соціологічних аналізу, що ставить своєю метою не тільки опис структурних елементів досліджуваного явища, а й з'ясування причин, які лежать в його основі і обумовлюють поширеність, стійкість або мінливість, їн. властиві йому риси. Має особливо велику практичну цінність.

Якщо в ході описового дослідження встановлюється, чи є зв'язок між тими чи іншими параметрами вивчаємого соціального явища, то в ході аналітичного з'ясовується, чи носить виявлений зв'язок причинний характер.

2. Залежно від заг. Спрямованості:

- емпіричне (спрямоване на вирішення конкретних соц. проблем у певній ситуації);

- теоретичне (спрям на розвиток теоретичних уявлень про сус-во, на вияв загальних соц. тенденцій, вдосконалення концептуальних засобів науки)  (Ядов):

3. За хар-ром отрим. знання

-фундаментальне (дозволяє робити висновки щодо універсальних зв’язків, відношень);

-прикладне (забезпеч. отрим. рез-ту, придатного для безпосереднього практичного вик-ня)

4. За строками:

- довгострокові (від 3р.) - середньострокові (6 міс.-3р.), - короткострокові (2 -6 міс.), - експрес-дослідження (1 тижд – 2 міс).

5. За замовником: - держбюджетні(госпрозрахункові) та приватні.

6. За джерелом замовлення (Паніна):

- ініціативні( вибір проблеми і мети визн. автор)

- замовні( проблема визн. замовником, який оплач. досл.)

7. За тим як вивч. об’єкт (у статиці/динаміці): - точкові (разові), - повторні.

Точкове дослідження  дає інформацію про стан об'єкта аналізу, про кількісні характеристики певного явища або процесу в момент його вивчення (стат. інформація - відображає кількісні параметри об'єкта і не дає відповіді на питання про тенденції його змін).

Дані, що відображають зміни об'єкта, можуть бути отриманими лише в результаті декількох досліджень, заснованих на єдиній програмі та інструментарії і проведених послідовно через певні проміжки часу. Це повторні. Повторний збір інформації може проходити в два, три і більше етапи. Особ.вид повторного - панельне дослідження, воно передбачає кількаразове звернення до одних і тих же осіб через задані інтервали часу.

8. За сис-мою відбору одиниць спостереження: - вибіркові, - суцільні, - монографічні (на о-ві детального аналізу представників певного класу робиться висновок про весь клас).

9.За ступенем методологічної та методичної обгрунтованості Розрізняють пілотажне і стандартне (наукове) дослідження.