9. Розкрити зміст методики «суб’єктивна надійність».

На достовірність СІ, яку отримують методами опитування, впливають фактори, що залежать від респондента: щирість, зацікавленість, знання, готовність до співробітництва, правильність розуміння заданих питань, здатність зосередитися на виконанні завдання, абстрагуватися від перешкод і впливу оточуючих – суб’єктивні фактори надійності.

Різні методичні процедури, що дозволяють виявити окремі показники «ступені надійності» респондента – від воронки Геллапа, контрольних питань, питань-фільтрів, до уточнюючих питань-продовжень, «питань про питання», спеціальних блоків про реакції респондентів (метод самооцінки надійності).

Індикатори с.н.: 1)зрозумілість інструменту опитування/його частини; 2)достатність знань для відповіді; 3)інтерес до теми; 4) впевненість у виборі найкращого варіанту відповіді; 5)стійкість власної думки; 6)незалежність думки від оточуючих; 7) можливість щиро відповідати на дані питання. Вимірювання С.Н. – на самооцінках - до питання/блоків питання/анкети.

Головаха, Горбачик, Середа, Любива і Ко – побудова адитивного індексу с.н. (ІСН), що інтегрує перераховані індикатори.

До анкети включається блок питань методики (7 шт.), що стосується оцінки респондентами свого сприйняття питань (за індикаторами). Щоб говорити про можливість побудови ІСН, L-Кронбаха має бути 0.7+(висока узгодженість). Кожне оціночне питання має стосуватися того, що підлягає оцінці с.н.(питання/блок/анкета).

ІСН – від 1 до (4)5 – зал-но від кількості варіантів відповіді я так розумію.

Зв'язок ІСН-ухилення від конкретних відповідей(ВВ): ті, хто уникають відповіді – низька с.н.

Зв'язок ІСН – «шкали брехні»: відсутня кореляція, тому ІСН вимірює інше.

Тест ІСН – на дослідженнях 2006, 2007рр. У кінці висунули гіпотезу про існуван

Я внутрішньої структури ІСН:1)пов’язаної з соц.хар-ми респондентів; 2) пов’язаної з темою досл-ня і особливостями інструменту опитування. Все ето очень інтересно.

Приклад питань: 1. Чи можете сказати, що Вам був повністю зрозумілий сенс питань..? 2… чи достатньо у Вас знань для відповіді..? 3. ..чи з інтересом відповідали..? 4. ..чи змогли обрати відповідь, яка найкраще відображає вашу думку? 5. ..якщо б вас через декілька днів попросили б заповнити таку ж анкету, ваші б відповіді не змінилися б? 6. .. чи ніхто з оточуючих не вплинув на вашу думку..?

Варіанти відповідей: 1)повністю згоден 2) повністю не згоден; ИЛИ 1) повністю згоден..3)Важко сказати, так чи ні..5)тверде ні. З.І. кількість відповідей як і формулювання питань – справа рук дослідника. Зміст відповідає індикаторам згаданим вище.

7. Розкрити основні труднощі у вимірюванні і способи підвищення якості аналізу такого соціально демографічного показника як «вік

Вимірювання віку респондентів може здійснюватися за допомогою різних видів шкал.

Шкали більш високого порядку легко перетворюються на шкали нижчого порядку. Наприклад, респондент відзначив свій вік 25,5 років (метричні значення можуть виражатися не тільки в цілих числах). Ми можемо конвертувати це значення в інтервальний (скажімо від 20 до 30), в рангове (по відношенню віку не завжди коректно) і, нарешті, в номінальне (молодь або середній вік).

1. Помилки, які виходять від респондентів і існують в трьох різновидах: а) навмисні спотворення вікових даних учасниками опитування, які найчастіше виникають у результаті різних соціально- психологічних ефектів, б) ненавмисні спотворення, пов'язані з тим, що респонденти не знають або не пам'ятають свого точного віку; в) випадкові, технічні «помилки повідомлення» 2. Помилки і спотворення, що виникають з вини автора-упорядника 3. «Технологічний брак», допущений на стадії друку і тиражування інструментарію і вчасно не виявлений соціологом (друкарські помилки, пропуск слів або елементів питання), 3. Помилки, що допускаються допоміжним персоналом: інтерв'юерами, кодувальниками і ін Однак найнебезпечнішими є спотворення, що викликаються різними психологічними ефектами, що кореняться в самій природі соціологічного опитування як комунікативного процесу. Наприклад: 1. Схильність жінок до «омолодження» («жіноче кокетство») 2. Схильність жінок приховувати свій вік. 3. Прагнення літніх людей до перебільшення віку («Старече кокетування»). 4. Схильність підлітків завищувати свій вік. 5. Вікова акумуляція (47, 48, 49 - пишуть, що в ході ранніх переписів населення фіксували вік на основі самозвітів респондентів. Пізніше було дано вказівку робити остаточні записи лише після того, як вони переконаються в тому, що обстежуваний НЕ округлив віку. Для цього вони повинні були поставити уточнююче питання про дату народження респондента. передбачається звернення до респондентів із запитанням: «Дата Вашого народження? »

якість інформації про віці сильно залежить від способів її реєстрації на польовому етапі дослідження і насамперед від форми, формулювання питання, а також від типу вимірювальної шкали.

ПРИКЛАДИ

«Ваш вік?» - Закрите питання з інтервальною віковою шкалою. Це найпоширеніший, але не кращий спосіб отримання інформації про вік. Незважаючи на зручність і економією часу при обробці анкет, закрите питання програє з точки зору якості та порівнянності інформації, що збирається. його застосування при вимірюванні віку вкрай небажано.

«Ваш вік? Вкажіть число повних років цифрою ». (Варіанти: «Скільки Вам повних років. Напишіть, будь ласка, цифру »;« Скільки років Вам виповнилося? Напишіть, будь ласка »). Запитання відкриті. Це прийнятна формулювання , насамперед за рахунок відкритої форми питання і спеціальних додаткових вказівок до нього. Цей варіант формулювання дасть можливість виробити будь-яку перегрупування отриманих даних і побудувати будь-які інтервали, необхідні для порівняльного аналізу.

«В якому році Ви народилися? Вкажіть рік народження цифрою ». Питання відкрите. На думку соціологів-методистів, дане питання є одним з найконструктивніших як з точки зору якості зібраних даних, так і в плані подальшої роботи з отриманою інформацією.

«Коли Ви народилася? Вкажіть повністю дату народження (число, місяць і рік народження) " При такому формулюванні питання не буде, очевидно, ні акумуляції, ні особливих труднощів з перерахунками і перекладом одних шкал в інші. тут майже повністю виключені спотворення інформації, пов'язані з зміною віку респондентом.