33 Проблеми надійності окремих етапів соціологічного дослідження.

Підготовка та проведення соціологічного дослідження - це досить трудомісткий процес, насичений різними видами робіт, науковими процедурами та операціями. При цьому потрібно продумати надійну теоретичну основу дослідження, його загальну логіку, послідовність, розробити методичні матеріали для збору інформації, сформувати дослідницьку групу зі спеціалістів різних соціологічних підпрофілів (соціологи, політологи, маркетологи, програмісти).

У проведенні соціологічних досліджень виділяють чотири послідовних, логічно і змістовно взаємопов'язаних етапи:

1. Підготовчий. Полягає у виробленні програми та інструментарію — анкети, бланка інтерв'ю, бланка фіксування результатів спостереження, аналізу документів тощо.

2. Збір первинної соціологічної інформації. Відбувається за допомогою опитування, спостереження, аналізу документів, експерименту.

3. Упорядкування та обробка зібраної інформації.

4. Аналіз обробленої інформації, підготовка звіту, формулювання висновків, розробка рекомендацій. Специфіка кожного з етапів визначається конкретним видом соціологічного дослідження. їх виділяють залежно від узятих за основу критеріїв. Найважливішими з них є мета дослідження, глибина потрібного аналізу, метод збирання первинної соціологічної інформації, об'єкт дослідження, терміни проведення, відносини між замовником і виконавцем, сфера соціальної дійсності, яку вивчають.

У процесі дослідження надійність соціологічної інформації визначають і обумовлюють різноманітні чинники. Іноді виділяють чотири загальні фактори:

1. Якість обробки первинних матеріалів.

2. Репрезентативність (включаючи проблему стійкості у часі).

3. Адекватність зібраних даних істинному стану речей {наприклад, відповідність висловлених думок істинним судженням опитаних, так звана якість відповідей, або «помилки реєстрації»).

4. Обґрунтованість висновків.

У рамках виділених чотирьох факторів надійності інформації багато в чому розкриваються загальні умови її формування як емпіричного базису для соціологічних висновків. Однак ці фактори визначають переважно ті її параметри, які порівняно легко піддаються кількісним оцінкам. Якість зібраних первинних даних, якість їх обробки, репрезентативність даних та обґрунтованість висновків, звичайно, є необхідними, але аж ніяк не достатніми умовами надійності соціологічної інформації. Надійність інформації досягається не тільки шляхом контролю якості даних, на підставі яких вона виходить (методичний аспект). Її фундамент закладається вже в програмі дослідження (методологічний аспект), з якою постійно співвідносять данні всіх етапів дослідження, перш за все - з метою уникнути вузького емпіризму. Програмування дає досліднику наукову теоретичну основу і орієнтує дослідника на більш обґрунтоване, повне і адекватне відтворення дійсного стану речей.

Програма дослідження також повинна бути надійною. Вона передбачає визначення та формалізацію (в схемах, графіках, моделях) основних залежностей і зв'язків між досліджуваними ознаками, які характеризують структуру досліджуваного явища. Програма повинна передбачати операціоналізацію загальних понять з можливістю побудови індексів показників їх референтів та конкретизуватися в плані дослідження, що, у свою чергу, повинно мати на меті якісно-кількісне визначення надійності передбачених в гіпотезах основних зв'язків досліджуваних явищ. Помилка в програмі, навіть на якомусь одному етапі, неминуче тягне цілий ланцюг помилок у наступних операціях. Як наслідок, отримані дані не є надійними, навіть якщо застос-ся надійні методи та інструменти дослідження, надійність яких, до речі, також повинна бути визначена програмою.