29. Соціологічне розуміння статистичного факту

Статистичний факт - зведені числові характеристики, отримані в ході масового спостереження. Факт - це феномен-явище, яке існує незалежно від нашої свідомості. Факт має просторово-тимчасову континуальну сутність. Він може бути відображений в сутності і включений в ту чи іншу систему знань. Факт може відображати і одиничну подію і зв'язки, відносини. У той же час факт - це не тільки подія, явище, а й форма людського знання, що володіє достовірністю. В ідеалі всі факти повинні бути достовірні. Але на практиці іноді трапляється так, що встановлюється недостовірність того, що приймалося за факт, і тоді він відкидається. Кожен одиничний факт пов'язаний з безліччю інших, тому часто буває нелегко відокремити один факт від іншого. Факт як одиничне явище поряд з інформацією, що надається ним, несе в собі і моменти, які сприяють виникненню помилок. Відмінність "статистичного факту" від факту, отриманого в спостереженні, полягає в тому, що перший представляє собою узагальнення величезного числа одиничних фактів шляхом застосування статистичних прийомів дослідження, які створюють можливість порівнянняі фактів. Їх можна визначити як типові вільні числові характеристики, засновані на спеціально організованому масовому спостереженні соціальних явищ. У зв'язку з тим, що ці факти отримані на основі якісно-кількісного аналізу соціальних явищ, ми називаємо їх соціально-статистичними фактами. Статистичний факт повинен відображати деяку закономірність, але одиничний факт може являти собою і відхилення від типового. Зрозуміло, статистична обробка одиничних фактів і отримання соціально-статистичних фактів не зводяться до якогось набору формальних засобів. Вони нерозривно пов'язані соціальною теорією. Перевага статистичного методу дослідження соціальних процесів полягає в тому, що він елімінує різного роду випадкові елементи, певною мірою гарантує дослідника від суб'єктивізму при відборі фактів, а головне, дає можливість на місце безлічі висловлювань про результати численних одиничних спостережень поставити одне або кілька, які й можна з повною підставою назвати соціально-статистичними фактами. Таким чином, соціально-статистичний факт порівняно з одиничним соціальним фактом володіє великим ступенем значущості та вірогідності. Однак не слід переоцінювати значення методу статистичної ймовірності, тому що бувають випадки, в яких його застосування недоцільно. У суспільному житті існують факти, які, будучи спочатку поодинокими, несуть в собі елементи великого майбутнього, відображають загальні зв'язки і тенденції розвитку.

30. Забезпечення надійності соціологічної інформації в контексті різних методів збору соціологічної інформації

Метод спостереження

Надійність(обґрунтованість і стійкість) підвищується, якщо викнувати наступні правила:

а)Максимально дрібно класифікувати елементи подій. Їх надійність провіряється в пробних спостереженнях, коли декілька дослідників реєструють одні і ті ж події, які відбуваються на об’єкті, аналогічні тим які будуть вивчаться.

Б)один і той же об’єкт слід спостерігати в різних ситуаціях(нормальних, стресових, стандартних, конфліктних)

В) необхідно чітко відрізняти зміст, форми прояву пдій і їх кількісні характеристики.

Г) виключно важливо слідкувати за тим, щоб опис подій не змішувався з їх інтерпретацією

Д)важливо слідкувати за обґрунтованістю інтерпретації даних, прагнучи до того, щооб пере провірити свої враження за доопомогю різних всеможливиї інтерпретацій

Е) корисно використати незалежний критерій для перевірки обґрунтованості спостереження. Дані спостереження «зі сторони» можна проконтролювати за дпомогою інтервю з учасниками подій.

Надійність інформаії, отриманої контент-аналізом, забезпечується наступними способами:

а) Обгрунтування повноти об’єму виділених смислових одиниць методом «сніжного кому». Це робиться наступним чином першопочатково виділяються всі смислові одиниці із першог аналізованого тексту, далі із другого – ті ж + нові, із третьог – знову ті які вже зустрічались в перших двох текстах + нові, із третьего документа— знову ті ж, які уже зустрічалися+ додаткові і т.д. після вивчення наступних 3—5 текстів, в яких уже не зустрічається жодної нової одиниці раніше фіксованої в попередніх документах, можна передбачити що «поле смислових одиниць вичерпано

б) Контроль на обґрунтованість змісту смислових одиниць за дпомгою суддів. – експертів, яякі обговорюють наскільки смислові диниці відповідають завданням.

в)Обгрунтованість по незалежному критерію. Наприклад дані контент-аналізу щденників школярів щоод їх професійних схильностей можна перевірити за дпомогою опитувань.

г)стійкість даних перевіряється за допомогою кодування даних різними кодувальниками на основі однієї інструкції.

Підвищення надійності інформації в опитуваннях(анкетування).

Лексика опроса. Не можна забувати, що не всі опитувані рівн вільно володіють мовою., на якій проводиться опитування. Перевод анкеті передбачає наступні перації: (а) перевод з мови оригіналу на іншу; (б) зворотний переклад на мову оригінала, виконаний незалежними людьми; (в) узгодження оригіналу з зворотним перекладом і усунення смислових неспівпадінь в обох текстах.

Вимоги до опитувальника(Волович):1.визначення типу питання не повинно викликати сумнівів – це істотно для правильного формулювання.2.проблематична частина питання повинна бути добре видна респонденту.3.структура питання має бути простою для респондента4.закритому питанню має відповідати точний перелік вибору альтернатив для уникнення двозначності.5. питання має бути розраховане на отримання лише тої інформації яку може дати респондент.має бути врахована усвідомленість респондента і питання не має викликати конфлікту респондента з я_ідеалом.6.ряд альтернатив має бути всеохопним і вичерпним.7. повнота вибору альтернатив.8.питання має ясно показувати, що набір альтернатив є закінченим і сформульованим правильно.9.не повинно бути накладання альтернатив.10.обовязкова умова закритого питання – відсутність сумнівів у істинності хоча б однієї альтернативи, інакше питання виявиться безпредметним.11.формулювання питання не повинно мати сугестивного впливу на респондента.12.послідовність питань має повинна бути орієнтована на сприятливе сприйняття респондентом, здаватися йому логічною.13.якщо в питанні вимагається виділення лише одного-двох із ряду альтернатив відповіді, то необхідно обережно підходити до виключення тих складових ряду, які можуть виявитися хоча б частково правильними.