3.Програма соціологічного дослідження і надійність інформації.

Програма дослідження також повинна бути надійною. Вона передбачає визначення та формалізацію (в схемах, графіках, моделях) основних залежностей і зв'язків між досліджуваними ознаками, які характеризують структуру досліджуваного явища. Програма повинна передбачати операціоналізацію загальних понять з можливістю побудови індексів показників їх референтів та конкретизуватися в плані дослідження, що, у свою чергу, повинно мати на меті якісно-кількісного визначення того, наскільки надійно передбачені в гіпотезах основні зв'язки досліджуваних явищ. Помилка в програмі, навіть в якомусь одному її ланці, неминуче тягне цілий ланцюг помилок у наступних операціях. Як наслідок, отримані дані виявляються ненадійними, навіть якщо застосовувалися надійні методи та інструменти дослідження, надійність яких, до речі, також повинна бути визначена програмою. Цей аспект надійності процедури особливо чітко проявився в технічних науках. У соціологічному дослідженні відсоток помилок в результатах, що залежать від незадовільного програмування, також значний, їх важко виключити повністю, оскільки недоліки програмування виявляються, головним чином, вже після його проведення. В. А. Ядов вважає, що побудова доброякісної/якісної програми - це мінімум п'ятдесят відсотків інтелектуальних витрат на дослідження. Інші п'ятдесят відсотків випадають на її здійснення.

Використання кваліметричних процедур при програмуванні соціальних досліджень, мабуть, забезпечить можливість визначати настільки ж точно, як і в дослідженнях науково-технічних, відсоток можливих помилок і коефіцієнт надійності інформації. У певній мірі це здійснюється зараз за допомогою апарату математичної статистики, надійні також методи обробки даних і окремі математичні моделі.

Однак труднощі кваліфікації складних соціальних процесів не дозволяють поки виробити єдиної кваліметичної процедури, придатної для більшості випадків. Але попередньо слід з марксистської точки зору розглянути основні причини «невизначеності» соціологічної інформації, необхідність вивчення яких розуміли навіть засновники буржуазної позитивістської соціології. Це причини, зумовлені специфікою емпіричного дослідження, особливо соціологічного, в якому об'єктивна сторона (предмет, об'єкт, засоби дослідження) знаходяться в тісному взаємозв'язку з суб'єктивною стороною (особливостями суб'єкта дослідження, його кваліфікацією і т. п.).

Ця специфіка викликає важко піддається обліку взаємовплив суб'єкта та об'єкта дослідження, обертається деякою невизначеністю отримуваних даних. Такий аналіз необхідний для виокремлення процедури дослідження, які забезпечують надійність отримуваної інформації.

4. Співвідношення понять надійність, валідність, обґрунтованість, репрезентативність, точність, стійкість, правильність соціологічної інформації.

Якість і надійність – це дві оціночні характеристики соціологічної інформації. Якість соц. інформації являється однією з складових частин якості соц.дослідження. В широкому розумінні якість соц. інформації – це властивість тієї чи іншої соц.інфо, в тому числі і зібраної в результаті соц.дослідження, її спроможність правильно відображати соціальну дійсність. Для характеристики Я.с.і. що має відношення до певних властивостей первинних емпіричних даних дослідження(в вузькому смислі) використовують поняття надійності соц.інформації. Надійність інформації — адекватність одержаних результатів дослідження соціальній ситуації.

Забезпечується вона врахуванням так званих випадкових помилок, які є неминучими внаслідок неоднорідності досліджуваного контингенту.

Поняття надійності має заг.характер, тому певна його невизначеність компенсується конкретизацією переліку помилок, які враховані, та факторів, що контролюються в дослідженні. Залежно від того, які саме фактори контролюються, дані визначають як правильні, точні, валідні, тобто за основу класифікації різних параметрів, що характер. Я.с.і., береться характер помилок.

В.І. Паніотто, говорячи про вимірювання обгрунтованості (валідності) соціологічної інформації, під обгрунтованістю розуміє відсутність теоретичних помилок. Отримані дані є обгрунтованими, якщо правильними є теоретичні посилання, покладені в основу процедури вимірювання, тобто, якщо дослідник вимірює саме ту властивість об’єкта дослідження, яку і треба було виміряти. Відомі три види валідності. Перший – за критерієм. Другий – за змістом. Третій вид валідності – за конструктом, за тіснотою зв’язків результатів даної методики із результатами інших методик призначених для вирішення того ж класу дослідницьких завдань та попередньо перевірених на валідність.

У соціологічному словнику під редакцією Г.В. Осипова: валідність - обгрунтованість і адекватність дослідницьких інструментів. Під валідністью методики в даному випадку розуміється міра відповідності того, наскільки методика та результати дослідження відповідають поставленим завданням.

Репрезентативність – це достатня кількість вибраних об'єктів, аналіз яких дозволяє правильно судити про всю генеральну сукупність.

Під точністю (або стійкістю) розуміють відсутність випадкових помилок, пов'язаних з процедурою та інструментом вимірювання.

Під правильністю інформації розуміють відсутність систематичних помилок, пов'язаних з процедурою і інструментом дослідження. Вимірювання правильності здійснюється шляхом висування гіпотез про можливих систематичних помилках вимірювання та перевірки цих гіпотез. Залежно від типу врахованих помилок інформацію називають валидной, репрезентативною, точної і правильної, тому вимірювання надійності зводиться до виміру зазначених характеристик соціологічної інформації.