63. Структурні елементи інтент-аналізу.

1)Інтенція - це певний намір людини, що говорить, направленість на об’єкт.

У комунікативних інтенціях наявні два елементи:

• 2)Об’єкт інтенції

• Відношення суб’єкта до об’єкта

Зв’язок між інтенціональним станом та мовленнєвим актом полягає в тому, що через мовленєваий акт здійснюється вираження відповідного інтенціонального змісту. Інтенціональний стан є умовою щирості мовленнєвого акту. Референційними об’єктами є:

• Вони (інтенціональні направленості звинувачення, загрози, протистояння)

• Ми (відведення звинувачень, схвалення)

• Третя сторона (як правило аудиторія чи громадськість, до якої звертаються)

4) Інтенціональні направленості:

• Самопрезентація

• Аналіз ситуації

• Критика, дискредитація суперника

• Попередження

• Самовиправдання

• Спонукання й вплив на аудиторію

5)Дискриптор – термін для позначення ознак що характеризують об’єкт. Як лексична одиниця – представляє собою слово чи словосполучення. Метод інтент-аналізу передбачає виділення з тексту авторських дескрипторів, які в подальшому співвідносяться до двох факторів, що виділив Чарльз Осгуд – оцінка та сила.

6)«Ментальна карта» базується на припущенні, що в психіці людини формується ментальна модель обговорюваної ситуації. Ментальна модель представляє собою інформацію, що міститься у тексті та входить в необхідну апперцепційну базу наявну у слухачів. Модель може бути статичною та динамічною. Модель дає можливість поєднати ментальні уявлення та представити х у дискурсі.

64.Ідеологія та змк.

Поняття ідеології має довгу історію в соціальних науках і досі є предметом теоретичних дискусій, що стосуються його змісту і функцій. Марксизм, безсумнівно, грає тут ключову роль. У марксистській традиції поняття ідеології наділене соціально-критичної функцією, аналіз ідеологічного виміру соціального життя виводить на структурні відносини влади і нерівності,. Мова йде, таким чином, про створення методології вивчення функціонування культурних смислів в асиметричних соціальних контекстах класового, а також гендерного, етнічного, расового нерівності. Головним інструментів будь-якої влади ЗМІ (не дарма їх вже нарекли 4 видом влади, на ряду з виконавчою, судовою та законодавчою). Засоби масової інформації - перетворюються на потужний інструмент ідеологічної машини, яка відокремлює людину від думок про недосконалість державної структури, корупції, недбалості чиновників, цілковитого бюрократизму та інших нагальних проблем на користь думок іншого характеру. В галузі вивчення ЗМК поняття ідеології виконує критичну функцію по відношенню до домінуючому у західних країнах уявленню про місце ЗМК у суспільствах ліберальної демократії і грає ключову роль в обгрунтуванні "критичної парадигми". Критична функція поняття ідеології в даній предметній області має два основних взаємопов'язаних аспекти. По-перше, використання цього концепту дозволяє вивести дослідження ЗМК за рамки проблематики консенсусу, переважаючою як у структурно-функціоналістській соціології і в теоріях "плюралістичної демократії", так і в офіційній ідеології західних країн ліберальної демократії. У теоріях консенсусу передбачається, по-перше, що ЗМК відображають і підтримують консенсус (що склався спонтано) навколо базових цінностей ліберальної демократії і, по-друге, що нейтральність ЗМК в плюралістичних суспільствах забезпечується наявністю великою кількістю груп інтересів, вплив кожної з яких врівноважується впливом інших. У критичній парадигмі приймається інша постановка питання: хто створює консенсус, в чиїх інтересах він існує і які умови його існування? ЗМК набувають важливості вже "не в якості інституту, який просто відображає або підтримує консенсус, але в якості інституту, який сприяє створенню консенсусу і який виробляє консенсус" По-друге, в панівних уявленнях про ЗМК повідомлення ЗМК відображають реальні події "такими, як вони є насправді ". Навпаки, поняття ідеології в тому вигляді, який воно прийняв в сучасному неомарксизмі, дозволяє осмислити символічну роботу ЗМК в плані "соціального конструювання реальності", їх роль у відтворенні пануючого бачення соціальної реальності за допомогою створення одних репрезентацій подій соціального і політичного життя і виключення альтернативних репрезентацій тих ж подій. Тим самим ЗМК не тільки відображають суспільний консенсус, але й відіграють активну роль у конструюванню консенсусу і зміні його змісту. . Діяльність ЗМК в сучасному капіталістичному суспільстві включена в своєрідну діалектику конструювання консенсусу: ЗМК одночасно відображають консенсус і беруть активну участь в його конструюванні. Довготривалий ідеологічний ефект діяльності ЗМК полягає у відтворенні самої ідеї "нації" і "загального інтересу", складовою ідеологічне умова існування сучасного капіталістичного держави. Таким чином, ідеологічні практики ЗМК визначаються складною системою структурних детермінант, що включають вплив гегемонної ідеології на самих працівників ЗМК та їх професійну ідеологію, і самі є такими детермінантами по відношенню до інших практикам суспільної формації. Як зазначає Холл, зв'язок ЗМК і капіталістичної держави носить системний характер: "цей зв'язок реалізується на рівні збігу і перетину систем і структур".