56. Опитування громадської думки та їх презентація у змк.

Опитування громадської думки значною мірою впливають саме на її формування, інакше кажучи, створюють її.

Проблеми, пов’язані із соціологічними опитуваннями, можна умовно розбити на чотири групи:

— загальні питання, пов’язані із пізнавальною цінністю опитувань громадської думки (це питання дещо зашироке, проте варто на ньому зупинитися, адже дуже часто до соціологічних опитувань ставляться мало як не до пророцтв або принаймні як до висновків точних наук);

— методологічні питання, тобто проблеми процедур підготовки і проведення соціологічних опитувань;

— проблеми інтерпретації результатів соціологічних опитувань;

— питання, що стосуються форми презентації результатів соціологічних опитувань у ЗМІ, що, власне, і є предметом даного виступу.

Чи існує громадська думка як така. Очевидно, що дуже важко заперечувати існування такого явища, як громадська думка, проте проблема полягає в тому, якою мірою її можна дослідити, тобто це стосується громадської думки як предмета соціологічного дослідження. Науковці також вважають, що головною функцією громадської думки є інтеграція суспільства, а також (це стосується відкритих демократичних суспільств) — контрольна функція щодо офіційної ідеології та пропаганди. На користь існування громадської думки свідчить той факт, щосаме вона якраз і є об’єктом пропагандистського впливу чи маніпуляцій.

Попри всі теоретичні та методологічні проблеми, пов’язані із вивченням громадської думки, результати подібних досліджень неодмінно привертають увагу ЗМІ та їхньої аудиторії. Тому важливою є їх коректна презентація та інтерпретація. Щодо цього існують певні правила та стандарти.

Результати конкретного опитування громадської думки мають розглядатись у контексті досліджень, що передували даному, оскільки це дозволяє відстежити її динаміку. Треба також дуже обережно ставитися до результатів, що свідчать нібито про різку зміну в громадській думці. Адже може мати місце некоректно проведене дослідження. Тому виборці мають знати, що існують дві можливості інтерпретації цих даних, — і ЗМІ мають повідомити їм про це.

Значна частина анкет соціологічних опитувань (здебільшого т. зв. бліц-опитувань, до речі, найбільш дешевих і ефективних для агітації, оскільки вони мають оптимальне співвідношення ціни і результату), які проводяться в період виборчих кампаній і на основі яких укладаються рейтинги популярності, нерідко починаються з питання: "Якби вибори відбувалися сьогодні, завтра, післязавтра…" Проте на елементарне питання, чи з’явиться взагалі респондент на виборчу дільницю у визначений час, чи проголосує він так, як задекларував, і чи не віддасть свій голос за кіло цукру, коли до нього додому прийдуть з урною, соціологічне опитування відповісти зазвичай не може. Дуже часто поза увагою анкет залишається також мотивація респондентів. Адже вони можуть відповісти на поставлене запитання однаково, керуючись, проте, протилежними мотивами та вподобаннями. Ці фактори значно ускладнюють прогнозування електоральної поведінки на основі результатів соціологічних опитувань.

Соціологічні опитування залишаються такими популярними? Передусім тому, що вони дають те, що можна зважити та підрахувати. Магія чисел діє як на аудиторію, так і на представників ЗМІ, а ще більше — на тих, хто замовляє та фінансує подібні дослідження. Крім того, оскільки соціологічні опитування змальовують певну картину суспільних очікувань, це дозволяє виборчим штабам політичних партій коригувати кампанію, політичні програми, масові заходи, PR-акції з метою збільшення пропагандистського ефекту.