46.Ідеологія та суспільство споживання (на основі роботи ж.Бодріяра «Суспільство споживання».

Осоливістю суспільства споживання є те, що воно створює ілюзію свободи та можливості широкого вибору, хоча насправді цим самим суспільство споживання є ідеологічним та жорстко регулює поведінку індивідів.

Ідеологія суспільства споживання, на думку Бодрійяра, базується на двох міфах: "Достатку" і "Щастя".

Міф "Достатку" в найзагальнішому сенсі полягає в створенні і підтримці ілюзії, ніби будь-яке кількісне збільшення матеріальних цінностей суспільства є благом. З такого розуміння достатку випливає міф "Щастя", який, у свою чергу, вкорінений в більш старому міфі "Рівності".

Міф "Щастя" має два виміри: рівність і добробут. Громадянин суспільства споживання вимагає одночасно рівності та відмінності у відповідності з видимими критеріями соціального досягнення, якими є речі. Можливість рівності перед речами досягається шляхом перенесення акценту з мінової вартості речі на її споживчу вартість, перед якою дійсно всі рівні.

Вся ідеологія споживання хоче змусити нас вірити, що ми увійшли в нову еру і

що вирішальна гуманна «Революція» відділяє героїчну і жорстоку Еру Виробництва

від ейфорійні Епохи Споживання, де, нарешті, отримали права Людина та її бажання.

Нічого цього немає. Виробництво та Споживання складають один і той же великий

логічний процес розширеного відтворення продуктивних сил і контролю.

В суспільстві масового споживання створюється видимість звільнення потреб, розквіту індивіда, насолоди, достатку і т. д, але це становлення тановлення нового досвіду дозвілля під впливом ідеології «примусового споживання».

По суті індивід не має власного вибору, бо наприклад вибір проведення дозвілля залежить не від його особистих потреб, а під впливом дозвіллєвих сервісів, які невимушено нав’язують свої пропозиції за допомогою реклами.

Потреби людей та їх задоволення є продуктивними силами, вони нині піддаються примусу і раціоналізації, як і інші сили (праця і т. д.). Споживання є примусом. Насправді люди просто вступають в соціальну гру, приймаючи її правила.

Споживання може замінити собою всі ідеології і повністю взяти на себе відповідальність за інтеграцію будь-якого суспільства.

Споживання - це система, яка забезпечує порядок знаків і інтеграцію групи; воно є, отже, одночасно мораллю (системою ідеологічних цінностей) і системою комунікації, структурою відносин. Впливає на індивідів відповідно як несвідомий соціальний примус.

Ідеологія «суспільства споживання» переконує в тому, що перед речами всі рівні, оскільки кожен може оволодіти будь-якою річчю - в крайньому випадку, орендувати або взяти в кредит саму дорогу дрібничку, досягнувши тим самим рівного з високостатусних групами рівня споживання. Так здійснюється сьогодні ідентифікація особи, а також визначення нею сенсу життя та індивідуального розвитку - через вибір із сукупності споживчих практик тих, що відносяться до престижних. Таким чином, людина примушується до споживання.

47.Інформаційне суспільство та мас-медіа.

Ідея інформаційного суспільства поставила питання про ту роль, яка відведена в ньому засобам масової інформації, і про зміни, що на них чекають. Зміни: Нові інформаційні та комунікаційні технології чинять серйозний вплив на поширення і доставку інформації і на доступ до неї. Йдеться про глобалізацію масової інформації та демасифікацію. Ці обставини відкривають нові горизонти для отримання і поширення інформації, істотно змінюють комунікаційний краєвид. З'являється множинність не тільки каналів, але і способів роботи з новинами, оформляється декілька можливостей для одержання інформації. Одна, традиційна - через газети, радіо, телебачення, інша - через Інтернет і банки даних. В останньому випадку з'являється можливість отримувати інформацію не масову, а індивідуалізовану. Це може фактично знищити ЗМІ, у всякому разі, фрагментувати і атомізувати використання інформації. Роль ЗМІ: Доступ до інформації, звичайно, зараз може здійснюватися без допомоги засобів масової інформації, але доступ до суспільної сфери, до того, що Ю. Хабермас називав public sphere - суспільного середовища і сфери - без ЗМІ неможливий. Вони залишаються важливим, якщо не головним інструментом формування громадської думки, її розвитку, вони встановлюють порядок денний - соціальний, суспільний і культурний, вони лишаються дуже важливим фактором публічності.

Проблема: один з головних конфліктів викликаний міцніючим поділом населення за ступенем включеності в інформаційне середовище, доступу до ЗМІ. Небезпека посилення розриву між інформаційно бідними та інформаційно багатими верствами суспільства викликала до життя спеціальні програми, спрямовані на згладжування цієї суперечності. Це розходження проявляється на різних рівнях: багатий інформаційний Захід - бідний Схід, багата Північ - бідний Південь. Усередині країн також існує таке розшарування.