33. Теорія медій та суспільства.

Питання про спрямованість та міцність зв’язків між масовою комунікацією та суспільними змінами можна стисло переформулювати: мас-медії – причини чи наслідок змін? На ці питання різні теорії пропонують розбіжні версії зв’язку, які відрізняються співвідношенням 3-х основних елементів: а) технології комунікації та форми медійного змісту;б) зміни суспільства (суспільної структури та інституційного ладу; в)поширення серед населення думок, переконаня, цінностей, звичаїв.

МАСОВЕ СУСПІЛЬСТВО : загальне бачення теорії – песимістичне (діагноз хворобливого часу) 1) велике суспільство; 2) атомізована громадськість; 3) централізовані медіа; 4) Одностороннє передання; 5) ідентичність людей залежить від медій; 6) медії використовують для маніпуляції та контролю (теорія наголошує на інтеграції медій в джерела влади та могутності; медіями нав’язуються погляди на світ;) ; Монополії контрлюють медії які є ефективним засобом організації людей у маси аудиторій, споживачів тощо. Мас-медіа – вісники влади. Призводять до утворення недемократичного впливу «згори» та обмежують можливість реагувати; відокремленість індивідів сприяють «нездоровій» мобілізації суспільства. Запропоноване рішення: зростання масовості і приватизація: використання нових медії з низів або нових тех досягнень. Теорія критикувалася через зображення мас-медіа «наріжним» каменем масового суспільства.

МАРКСИСТСЬКІ ПОГЛЯДИ: критика мас-медій 1) медії належать буржуазії (прямий зв’язок між економічною власністю та поширенням повідомлень); 2) медії діють в інтересах цього класу (класичка теорія – узаконюють панування капіталізму і гноблення робітничого класу – цей процес неомаркс. називають державними ідеологічними апаратами); 3) сприяють створенню псевдосвідомості робітничого класу; 4) політична опозиція не має доступу до медій. (Неомаркс. Грамші про гегемонію(загальні, внутрішньопослідовні культура і ідеологія, які відкрито чи приховано діють в інтересах панівного класу або еліти. Маркузе: основне завдання медій – створити а потім задовольнити штучні потреби)

ФУНКЦІОНАЛІЗМ: Мас-медіа важливі для суспільства через: 1) інтеграцію та співпрацю; 2) лад, контроль, стабільність; 3) адаптація до змін; 4) мобілізація; 5) зняття напруги; 6) спадкоємність культури та цінностей; Суспільство – система робочих підчастин; мас медіа – одна з частин. Через послідовне задоволення вимог індивідів та інституцій медії отримують несподівані здобутки від суспільства загалом. Теорія консервативна, аполітична, критикувалася за циклічність. Функції медій відрізняються залежно від типу суспільства. Основні функції медій у суспільстві: інформація(надання інфи, полегшення нововведень);узгодження(пояснення, соціалізація, координація, сприяння згоді); спадкоємність; розважання; мобілізація (проведення кампаній із різними цілями);

КРИТИЧНА ПОЛІТЕКОНОМІЯ: 1) економічний контроль і логіка відіграють визначну роль; 2) медійна структура стає дедалі сконцентрованішою 3) медії стають інтегрованішими; 4) контент та аудиторії товаризуються (комодифікуються) 5) зменшується розмаїття; 6) опозиційні та альтернативні погляди маргіналізуються; 7) громадське зацікавлення в комунікації підпорядковано приватним інтересам; ця теорія – це соціально-критичний підхід, зосереджений на зв’язках між економічною структурою, динамікою медійної індустрії та ідеологічним змістом медій. Увага зосер. На емпіричному аналізі структур власності і контролю медій. Медії сприймаються як частина економічної системи, тісно пов’язаної з політ системою. Підхід зосереджений на медійній діяльності як економічному процесі.

МОДЕРНІЗАЦІЯ І РОЗВИТОК: мас-медії сприяють поступові: 1) поширюють технічні нововведення, 2) спонукаючи до особистих змін та мобільності; 3) поширюючи демократію (=вибори); 4) сприяють вираженню вимог споживачів; 5) підтримують писемність, освіту, сист охорони здоров’я, контроль народж. Тощо. Мас-ком – могутнє знаряддя для світового економ розвтку (сформувався після 2-ї світ війни). Люди мають прагнути до «поступу» - медії стрияють. Багато з цих міркувань було відкинуто через низьку успішність початкових цілей. Ця модель не враховує реалій соціального контексту;

ДЕТЕРМІНІЗМ КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ: 1) комунікаційна технологія – фундаментальній чинник для суспільства 2) кожна технологія має ухил до якихось комунікаційних форм, контенту та видів використання (наприклад, те, що папірус замінив камінь є причиною переходу від царської влади до жрецької) 3) винаходи та застосування комунікаційних технологій впливають на соціальні зміни; 4) революціяї комунікацій приводять до соціальних революцій

ІНФОРМАЦІЙНЕ СУСПІЛЬСТВО: 1) нові медійні технології створюють інформаційне суспільство, для якого характерні: 1) переважання інформаційної праці; 2) великі обсяги інфо потоків, 3)інтерактивність; 4) інтеграція та конвергенція типів діяльності; 5) зростання та взаємопов’язаність меред; 6) глобалізаційні тенденції; 7) постмодерна культура; (три риси нових технологій: інтерактивність, немасову природу та асинхронність нових комунікаційних систем)