29. Чотири моделі комунікації за д.Мак –Квейлом

Розгляд і врахування цих моделей К базується на тому, що до визначення комунікації як процесу у його соціально-технологічному аспекті слід додати людський чинник.

1. модель передавання : К. – процес певної кількості інфи – повідомлення, що визначене відправником. Модель «відправник-повідомлення-канал-потенційні сприймачі» ускладнюється через інтерполяцію ролі комунікатора (проф.журналіста) => «події й «голоси» в суспільств-канал/комунікатор-повідомлення-сприймач». Масові комунікатори пропонують доступ до вибраних поглядів і голосів, новин : добір згідно зі смаками Авдиторії, тому єдина мета (саморегульованої) комунікації тут – зацікавити А., а не переконувати і вчити. Тут ММ – це відносно відкриті й нейтральні сервісні організації, які докладаються до роботи інших соц. інституцій. НЕ враховує того, що вільний ринок не з необхідністю відображає інтереси А. і може провадити власну зумисну пропаганду.

2. ритуальна (експресивна) модель : пов’язується з спільнотою, членством та спільною вірою. Основна мета К. – підтримка суспільства в часі, презентація спільних переконань. Повідомлення ритуальної комунікації часто латентне і двозначне, залежить від асоціацій і символів у культурі. Ця модель «експресивна», декоративна, з елементами перфоррмансу: внутрішнє задоволення відправника та чуттєвості сприймача. Принципи ритуал. К. - у запланованих комун. (політ., реклам.) кампаніях. Роль ритуалу в об’єднанні і мобілізації почуттів і дій. Приклади – в мистецтві, релігії, гром.церемоніях, фестивалях.

3. Публічна модель : К. як видовище. Мета – не передати інфу чи об’єднати громадськість, а привернути й утримувати візуальну і слухову увагу. Економічна мета – прибуток від авдиторії і продаж її уваги рекламодавцям. Важливий факт (а не якість) уваги А. «Медійна лоігка» - суть повідомлення часто другорядна щодо засобів презентації. Звідси медії як розвага, відпочинок (від повсякденності). Тут К. існує лише в сьогодні (минуле, причини й впливи не зважають). Отже, ціннісно-нейтральне здобування уваги – самоціль, що передбачає форму і техніку як первинні щодо змісту повідомлення.

4. Рецепційна модель : кодування і декодування. Грунтується на крит. теорії, семології, аналізі дискурсу. Декодоване ≠ закодоване (сприймачі можуть читати між рядків). В центрі – «влада авдиторії» надавати і конструювати значення повідомлень, вибірковість сприйняття. Медійні повідомлення відкриті і багатозначні, а реципієнти тлумачать їх відповідно до контексту і своєї культури. Кодуютсья повідомлення часто у формі усталених жанрів контенту (новини/мильні опери/…). А. сприймає медії через «значеннєві структури» (її ідеї та досвід).

	Орієнтація
	Відправника	Сприймача
передня	Перед-ня знач-ня	Когнітивна обробка
Ритуал	Вистава	Споживання/спільний досвід
Публ	Конкур-я(за увагу)	Глядацтво, що віддає свою увагу
рецеп	Преференційна	Диференційне код-я/конст-я зн-я