30. Типологія взаємозв’язків між медійним контентом та суспільством.

Важко чітко встановити зв’язок між структурою суспільства та культурою в контексті мас-медіа, тому що інститут мас-медія – частина структури суспільства, технологічна інфраструктура мас-медій – це аспект, пов’язаний з владою та економікою, медійний контент, що поширюється безпосередньо пов’язаний з культрою.

Розенгрен (у кінці ХХ) типологізував зв’язки у двох напрямках: «соціальні структура впливає на культуру» та «культура впливає на соціальну структуру» => 4 основних рзновидів зв’язків: матеріалізм, взаємозалежність, ідеалізм, автономія;

• Матеріалізм: медії залежні від структури. (культура залежить від влади, економіки, відповідно власники медій розпоряджаються контентом, а саме встановлюють «рамки», правила.);

• Взаємозалежність: двосторонній вплив (медії постійно впливають на зміни у суспільстві. Змінюючись, суспільна структура висуває низку нових вимог до медій, що, в свою чергу спричиняє нові зміни);

• Ідеалізм: медії суттєво впливають на суспільні зміни (цінності та ідеї, що передаються медіями являються першопричиною сусп. Змін. Вплив відбувається через мотивацію та особисті дії)

• Автономія: зв’язок дуже поверхневий і умовний. (Суспільство та медії можуть розвиватися окремо. Скептики вважають, що медії не можуть впливати на розвиток ідей та цінностей у сусп. Однак погляди на ступінь можливої автономії розбігаються. В основному, дебати точаться навколо поняття «глобалізація», «уміжнароднення»);

23. Н. Луман про масову комунікацію.

Німецький соціолог-теоретик Нікласа Лумана (1927 - 1998) До функцій мас-медіа відносить формування та підтримку в суспільстві властивостей "подразливості" і "збудливості". На думку автора, функції мас-медіа складаються не тільки в забезпеченні зростання знань, соціалізації або освіті індивідів у відповідності зі сформованими нормами. Опис світу і суспільства являє собою циклічний процес. Цей процес передбачає формування та інтерпретацію стану «збудження» за допомогою інформації прив'язаною до якогось конкретного моменту.

Мас-медіа як засіб конструювання реальності. З точки зору Лумана, феномен СМК являє собою один з результатів процесу функціональної диференціації сучасного суспільства. Це визначається тією обставиною, що сучасне суспільство має деякі стабілізуючі функціональні механізми, що діють на регулярній основі. Мас-медіа як раз і є одним з таких.

Поняття «мас-медіа» включає в себе інститути суспільства, які використовують технології «копіювання» (розмноження) для поширення матеріалів (текстів) комунікації. Тут технологія поширення грає приблизно ту ж роль, що і гроші в економіці.

Описуючи мас-медіа як соціальну систему, Луман виділяє два аспекти медіа реальності. По-перше, це «реальна реальність» мас медіа - широкий комплекс дій, поза яких сучасна масова комунікація не можлива. Наприклад, тиражування, розповсюдження, читання, перегляд і т.д. Але сюди не включається власне «залізо» або матеріальна частина медіа. Іншими словами, «реальна реальність» мас-медіа - це власне комунікації, які здійснюються всередині них і через них.

По-друге, реальністю медіа є те, що представляється за допомогою ЗМК. З точки зору автора, мас-медіа є не последовател'ностью операцій, а послідовністю спостережень (або спостерігають операції). Луман вказує в цьому зв'язку, що мас медіа виробляє "трансцендентну ілюзію".

Реальність є не об'єктом як таким, а якимось "горизонтом" в феноменологічному сенсі. Іншими словами, реальність є недосяжною. Звідси, згідно Луманн, немає іншої можливості крім як конструювати реальність і спостерігати за спостерігачами, за тим, як створюється реальність.