Добавил:
Upload
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз:
Предмет:
Файл:goss_legche_nekuda.docx
X
- •12. Обґрунтування Робертом Мертоном ідеї «теорії середнього рівня» в праці «Соціальна теорія і соціальна структура»
- •13. «Самоздійснюване пророцтво» як особливість соціальної реальності за Робертом Мертоном
- •Семінар 3: Гендерна система як система влади і домінування
- •Категорія соціальної структури суспільства: пізнавальний статус, спільне та відмінне в провідних соціологічних інтерпретаціях.
- •Загально наукові уявлення про структурні риси систем. Як співвідносяться мінливість та усталеність в проявах соціальних структур?
- •22. Об’єктивістські концепції соціальних структур: провідні спільні ідеї, категорії, різновиди, пізнавальні перспективи та обмеження.
- •Об’єктивістські концепції соціальних структур: провідні ідеї, категорії, пізнавальні обмеження.
- •24. Якими проявами сучасних суспільств обумовлений ренесанс інтересу до марксистської стратегії у вивченні та поясненні сучасних суспільств?
- •28. Соціологічна концепція е. Дюркгейма соціальних структур.
- •29. Особливості структуралізму в поясненні структурних рис суспільства: основні ідеї, концепти, різновиди підходу, перспективи застосування.
- •30. Конструктивістські концепції соціальних структур: провідні спільні ідеї, категорії, різновиди, пізнавальні перспективи та обмеження.
- •31. Концепція а.Шютца структурування повсякденності: основні пізнавальні ідеї, поняття та перспективи застосування
- •32.Теоретичні витоки та провідні ідеї конструктивістсько-структуралістського синтезу у поясненні соціальних структур та процесів структурації суспільства(нашла только про Бурдье!!!).
- •33. Концепція структурації е.Гідденса.
- •34. Макроструктурні зміни в українському суспільстві за роки незалежності.
- •35. Основні ідеї структурних розколів – концепція с.Роккана і с.Ліпсета. Основні структурні розколи в історії й сучасності європейських суспільств.
- •36. Основні компоненти релігійно-конфесійної структури. Релігія як механізм соціального структурування суспільства
- •37. Релігійні відносини як «символічний універсум» та конструкція повсякденного життя (п.Бергер, т.Лукман).
- •38. Релігійність та релігійна ідентичність. «Багатомірна» модель релігійності ч.Глока. Релігійний простір та ієрархізація соціальних структур (п.Бурдьє, а.Лефевр).
- •39. Релігійне поле та релігійний капітал в концепції п.Бурдьє. Релігійний розкол та його механізми.
- •40. Явище секуляризації та його вплив на структуру релігійно-конфесійного простору.
- •43. Глобальні тенденції структурної динаміки суспільств наприкінці хх ст. - початку ххі ст.
- •45. Сучасні дилеми суспільного розвитку та зміни в структурах соціальних відносин.
- •Соціальна диференціація – це поділ суспільства на групи, що займають різне соціальне становище.
- •Поняття соціальної справедливості. Чи усі нерівності є несправедливими? Які існують теоретичні відповіді на питання?
- •Назвіть основні виміри (критерії) соціальної стратифікації і схарактеризуйте їх.
- •Основні виміри стратифікації – те, за рахунок наявності чого відбувається соціальна диференціація: влада, дохід, престиж, освіта, професія/заняття.
- •Які основні теоретичні концепції обґрунтування соціальної нерівності наявні в соціології? Дайте стислу характеристику.
- •Назвіть основні теоретичні концепції обґрунтування соціальної нерівності. Схарактеризуйте особливості конфліктного підходу до пояснення соціальної стратифікації.
- •Назвіть основні теоретичні концепції обґрунтування соціальної нерівності. Схарактеризуйте особливості структурно-функціонального підходу до пояснення соціальної стратифікації.
- •Схарактеризуйте особливості структуралістсько-конструктивістського підходу до пояснення соціальної стратифікації.
- •Опишіть основні методи емпіричного дослідження соціальної стратифікації. Наведіть приклади конкретних досліджень.
- •Які типи стратифікаційних систем Ви знаєте? Дайте стислу характеристику їх.
- •Історичні типи стратифікаційних систем суспільства і фактори їх утворення. Поняття домінантної системи стратифікації. Поняття комбінації стратифікаційних систем
- •Система рабства в історичних та сучасних проявах
- •Кастова система стратифікації в історичних та сучасних суспільствах
- •Станова система стратифікації: поняття, фактори утворення і прояви її у традиційному, радянському і сучасному українському суспільствах.
- •Класовий тип стратифікаційної системи в індустріальних та постіндустріальних суспільствах.
- •Особливості системи стратифікації в індустріальних суспільствах державного соціалізму.
- •16.Провідні тенденції в проявах систем стратифікації в сучасних суспільствах.
- •17.Провідні тенденції соціальної стратифікації сучасного українського суспільства.
- •Розгляньте поняття соціального класу, його співвідношення з поняттями статусу та страти. Порівняйте особливості класового і стратифікаційного підходу щодо вивчення соціальної нерівності.
- •Назвіть спільні риси та відмінності концепцій соціального класу Карла Маркса і Макса Вебера.
- •Назвіть основні положення концепції соціального класу Карла Маркса.
- •Схарактеризуйте основні положення стратифікаційної теорії Макса Вебера.
- •Багатовимірна концепція соціальної стратифікації п.Сорокіна: основні ідеї, категорії. Розвиток і застосування концепції в сучасних дослідженнях стратифікації.
- •23.Інтегральна концепція соціальної стратифікації г.Ленського: основні ідеї, категорії. Розвиток і застосування концепції в сучасних дослідженнях стратифікації.
- •24.Назвіть особливості неомарксистського підходу до визначення класу. Дайте характеристику класової схеми е.Райта.
- •37. Основні поняття аналізу соціально-економічної стратифікації. Стратифікація за багатством, доходом, майновим станом
- •38. Методи вимірювання та аналізу соціально-економічних нерівностей.
- •Статистичний метод
- •Нормативний метод
- •Суб’єктивний метод
- •Ресурсний метод
- •39. Основні теоретичні підходи до пояснення причин та наслідків бідності (соціал-дарвінизм, функціональний, конфліктний, неоінституційний підходи).
- •40. Схарактеризуйте основні поняття вивчення бідності.
- •41. Об’єктивні та суб’єктивні підходи до вимірювання бідності: переваги і недоліки методології.
- •42. Соціальна структура бідних. Поняття «культура бідності». Прояви бідності в сучасному українському суспільстві.
- •43. Поняття соціальної ексклюзії та андеркласу. Прояви цих явищ у сучасних суспільствах, теоретичні підходи до їх пояснення.
- •45. Дайте визначення абсолютної та відносної бідності. Які методи визначення межі бідності Ви знаєте? Опишіть соціальну структуру бідних у сучасній Україні.
- •Статистичний метод
- •Нормативний метод
- •Суб’єктивний метод
- •Ресурсний метод
- •46. Дайте визначення найнижчого класу (underclass). Опишіть тенденції формування соціальних низів у пострадянських країнах.
- •47.Схарактеризуйте основні поняття і фактори утворення політичної стратифікації.
- •48. Опишіть способи вимірювання проявів політичної стратифікації
- •Гендерні стереотипи у відтворенні нерівностей. Гендерна сегрегація, сексизм. Сфери прояву гендерної нерівності.
- •Основні поняття та підходи до вивчення вікових нерівностей.
- •64. Фізичні фактори утворення соціальних нерівностей: тіло, краса, здоров’я, фізичні недоліки. Фізичні фактори стратифікації та права людини.
- •2 Основних підходи до розуміння раси:
- •67. Мова як фактор статусної стратифікації, прояви її в українському суспільстві.
- •1. Генезис поняття “надійність” в соціології.
- •2. Методичні і методологічні аспекти надійності соціологічної інформації.
- •7. Поняття методології наукового дослідження.
- •3.Програма соціологічного дослідження і надійність інформації.
- •Співвідношення понять надійність, валідність, обґрунтованість, репрезентативність, точність, стійкість, правильність соціологічної інформації.
- •5. Загальна характеристика соціологічної інформації, її види
- •6. Забезпечення надійності первинної та вторинної інформації в соціологічному дослідженні
- •11. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання.
- •8. Принципи методології наукового дослідження.
- •10. Поняття методологічної обґрунтованості та засоби обґрунтування соціологічного дослідження.
- •9. Поняття наукового методу. Типологія методів дослідження.
- •12. Надійність та валідність методу дослідження.
- •13. Поняття верифікації методу
- •14. Поняття процедури соціологічного дослідження.
- •15. Логіка соціологічного дослідження.
- •17. Поняття достовірності та ймовірності соціологічного знання.
- •19. Загальна характеристика соціологічних шкал. Надійність шкали.
- •18 Помилки в дослідженні; їх природа і допустимі межі.
- •20. Поняття факту та артефакту в соціологічному дослідженні.
- •21Е питання дублює 22. При написанні слід користуватися даним текстом.
- •22. Засоби перевіркі надійності соціологічної інформації на разі використанні "якісніх" методів Дослідження.
- •24. Засоби перевірки надійності соціологічної інформації при використанні «якісних» методів дослідження.
- •27. Специфіка взаємовідносин суб'єкту і об’єкту соціологічного дослідження
- •25. Визначте основні методи контролю надійності соціологічної інформації (в. Паніотто).
- •28. Обґрунтованість інформації і обґрунтований інструмент дослідження
- •26. Специфіка комунікаційного процесу в контексті соціологічного дослідження.
- •29. Соціологічне розуміння статистичного факту
- •31. Анкетне опитування і надійність первинних даних. Якісні можливості документальної інформації
- •32. Надійність соціологічних спостережень
- •33 Проблеми надійності окремих етапів соціологічного дослідження.
- •1. Дати визначення і навести приклади різних типів валідності.
- •2. Навести приклади різних типів помилок дослідження; в тому числі помилок формулювання запитань і віяла відповідей.
- •1. Помилки формулювання запитань
- •2. Помилки формулювання віяла відповідей
- •4. Навести приклади таких процедур перевірки надійності як split-half method (поділ шкали), тест-ретест, паралельні вимірювання.
- •7. Розкрити основні типи випливів спостерігача в ситуації спостереження.
- •8. Розкрити зміст основних процедур підвищення якості аналізу в спостереженні («перевірка конкуруючих пояснень», «аналіз негативних випадків»).
- •9. Розкрити зміст методики «суб’єктивна надійність».
- •Розкрити основні труднощі у вимірюванні і способи підвищення якості аналізу такого соціально демографічного показника як «вік
- •1. Метод, процедура, методика, техніка соціологічного дослідження.
- •2. Типи та форми соціологічних досліджень.
- •1. За рівнем аналізу:
- •2. Залежно від заг. Спрямованості:
- •4. За строками:
- •6. За джерелом замовлення (Паніна):
- •3. Етапи соціологічного дослідження.
- •4. Програма – головний документ соціологічного дослідження. Вимоги до програми
- •5. Специфіка побудови програми в залежності від типу дослідження.
- •8. Объект и предмет исследования
- •6. Розділи програми. Внутрішня та зовнішня функції програми.
- •7. Проблема дослідження. Головні вимоги до розгортання проблеми.
- •9. Теоретико-Прикладні та Практичні Цілі Дослідження.
- •10. Завдання Дослідження.
- •11. Послідовність розгортання завдань в теоретико-прикладному дослідженні.
- •12. Послідовність розгортання завдань в прикладному дослідженні.
- •14.Гіпотеза.
- •15.Логічна структура гіпотези та процедура побудови
- •1. За рівнем аналізу досліджуваних об’єктів:
- •2.За змістом припущень:
- •3.За мірою опрацювання та обгрунтування:
- •5.За місцем в логічній структурі дослідження:
- •17. Основні гіпотези та гіпотези-наслідки.
- •18. Описові та пояснювальні гіпотези.
- •19. Робочі гіпотези, сутність та функції.
- •21.Залежність типу соціологічного дослідження від гіпотези.
- •20. Обґрунтування та можливості емпіричної перевірки гіпотез.
- •22.Загальні вимоги до гіпотез
- •23. Інтерпретація понять (загальне уявлення).
- •26. Емпірична інтерпретація понять.
- •25.Теоретична інтерпретація понять.
- •27. Операціональна інтерпретація понять.
- •28. Поняття “емпіричного індикатора”.
- •29. Нормативні вимоги до процедур інтерпретації.
- •30.Попередній системний аналіз об’єкту дослідження.
- •31.Пошук та конструювання еталону вимірювання.
- •39. Етапи та процедури соціологічного дослідження.
- •32. Перевірка процедур первинного вимірювання на надійність
- •33. Характеристика головних шкал
- •35. Помилки вибірки
- •36. Проста ймовірнісна вибірка
- •38. Принциповий (стратегічний) план дослідження.
- •40.Нормативні вимоги до організації соціологічного дослідження.
- •6.Документ як об’єкт аналізу.
- •19.Опитування як метод збирання соціологічної інформації
- •32.Особливості побудови та сприйняття табличних питань
- •45.Методи відбору експертів.
- •58.Фокусоване групове інтерв’ю: характеристика методу.
- •71. Переваги та недоліки тестування
- •Види case study та їх загальна характеристика.
- •Як обчислюється кумулятивна частота I кумулятивна частка?
- •З якою метою обчислюють коефiцiєнт Крамера? Якi значення може приймати цей показник? Як iнтерпретується цей показник?
- •Дайте визначення лiнiйного I нелiнiйного зв'язків. Проiлюструйте свою відповідь дiаграмою розсiяння.
- •Наявнiсть якого зв'язку фiксує коефiцiєнт кореляцiї Пiрсона?
- •Як обчислюється I який змiст має коефiцiєнт детермiнацiї?
- •Дайте визначення одноступеневої випадкової вибiрки.
- •Як застосовується кластерний аналiз для побудови типологiй об'єктiв?
- •Наведiть аксiоми вiдстанi.
- •Якi ви знаєте визначення вiдстаней для ознак, вимiряних в метричних шкалах?
- •Якi ви знаєте визначення вiдстаней для ознак, вимiряних в номiнальних шкалах?
- •Сформулюйте загальну схему iєрархiчного агломеративного кластерного аналiзу?
- •Скiльки рiзних варіантів розбитя на кластери дає алгоритм iєрархiчного кластерного аналiзу?
- •Якi методи визначення вiдстаней мiж кластерами ви знаєте?
- •Які особливості структури матриці вiдстаней?
- •Поясніть особливості структури кореляцiйної матриці.
- •Дайте визначення матриці факторних навантажень. Як інтерпретується факторне навантаження?
- •Дайте визначення факторного значення.
- •Назвіть особливостi моделi головних компонентiв.
- •Назвіть особливостi моделi головних факторiв.
- •1. Соціологія масових комунікацій як наука: об’єкт та предмет дослідження.
- •2. Місце соціології масової комунікації в системі соціологічних знань.
- •3. Класичний та пост класичний підхід до висвітлення соціальних проблем.
- •5. Соціологія масових комунікацій як галузева соціологічна теорія: особливості методів дослідження.
- •14.Змк як об’єкт дослідження.
- •6. Еволюція засобів масових комунікацій
- •7.Масова комунікація як різновид соціальної комунікації.
- •8. Функції масової комунікації.
- •10.Методи дослідження масової комунікації.
- •Реклама та змк
- •Соціокультурний аспект реклами.
- •13. Структура методу контент-аналізу.
- •16. Особливості здійснення контент-аналізу візуальних текстів.
- •20. Медійна теорія масового суспільства
- •15.Еволюція уявлень соціолога про роль змк в житті суспільства і індивіда.
- •18. Суб’єкти масової комунікації.
- •19. Торонтська школа про мас-медіа. (г. Ініс, м. Маклюен)
- •22. Гоулднер про ідеологію.
- •21. Медіа агресія та насильство результати досліджень
- •30. Типологія взаємозв’язків між медійним контентом та суспільством.
- •23. Н. Луман про масову комунікацію.
- •24. Характеристики новин за н.Луманом
- •25. Гендерний аспект реклами в теорії і.Гофмана.
- •26. С.Жижек про ідеологію.
- •27.С.Жижек про виявлення ідеології.
- •28. Рівні комунікаційного процесу за д. Мак- Квейлом
- •29. Чотири моделі комунікації за д.Мак –Квейлом
- •31.Візуальність, масовість як характеристики сучасної культури.
- •32. Бірмінгемська школа дослідження змк (стор 103).
- •33. Теорія медій та суспільства.
- •36. Ж.Бодріяр про статус масової комунікації у сучасному суспільстві.
- •34. С.Зонтанг про фотографію
- •35. Типологія образів (п. Штомпка).
- •37. Суспільство споживання та змк (за ж.Бодріяром)
- •51. Основні поняття соціології масових комунікацій ( масова комунікація, медіа, тв. Інші).
- •38. Концепція структури комунікативного процесу ( г.Лассуел).
- •40. Фотографія як метод (п.Штомпка).
- •41. Фотографія: методи дослідження (п.Штомпка).
- •42. Структура візуальної матриці (п.Штомпка).
- •43. Постмодерністський підхід до медіа ж.Бодріяра (Реквієм по мас-медіа).
- •44. Контексти за Штомпкою.
- •45. Тілесінсть та суспільство споживання (ж.Бодріяр)
- •46.Ідеологія та суспільство споживання (на основі роботи ж.Бодріяра «Суспільство споживання».
- •47.Інформаційне суспільство та мас-медіа.
- •53.Види модальностей при дослідженні візуальних текстів./Написано из источника по лингвистике
- •48. Контент – аналіз, основні структурні елементи.
- •50. Інформаціно - політична повістка дня у дослідженнях змк.
- •52. Образ та його характеристики.
- •54. Місце змк у сучасному суспільстві.
- •57. Функції масової комунікації.
- •58 Якісні та кількісні стратегії в дослідженнях змк.
- •59 Методи дослідження масових комунікацій.
- •56. Опитування громадської думки та їх презентація у змк.
- •61. Методологія дослідження фотографії
- •63. Структурні елементи інтент-аналізу.
- •4) Інтенціональні направленості:
- •64.Ідеологія та змк.
- •65. Питання культурної теорії медій
- •66. Становлення мас-медій
- •67.Нові медіа і нова культура
- •68. Структура та діяльність медіа
- •69. Традиції дослідження авдиторії (стор. 355).
Назвіть особливостi моделi головних компонентiв.
Головні компоненти в порівнянні з головними факторами. Основна відмінність двох моделей факторного аналіза полягає в тому, що в аналізі головних компонент передбачається, що повинна бути використана вся мінливість змінних, тоді як в аналізі головних факторів використовується лише мінливість змінної, загальна й для інших змінних. В більшості випадків ці два методи призводять до досить близьких результатів. Проте аналіз головних компонент часто більш доречний як метод скорочення даних, тоді як аналіз головних факторів краще застосовувати з метою визначення структури даних.
Перша головна компонента (перший фактор) характеризується наступним. Вона визначається в такий спосіб, щоб комбінація змінних, що спостерігається, відповідала максимальній дисперсії у вибірці. Друга головна компонента (другий фактор) пояснює наступну найбільшу дисперсію і не є скорельованою з першою головною компонентою (першим фактором). Кожна наступна компонента пояснює все меншу частину загальної варіації і не скорельована з усіма попередніми компонентами.
За допомогою моделі (методу) головних компонент відбувається розрахунок (витяг) факторів; перетворення даної послідовності змінних, що спостерігаються, в іншу послідовність змінних. Основне спрямування даної моделі – пояснення дисперсії всіх ознак (пояснюється не вся дисперсія, а її частка).
Назвіть особливостi моделi головних факторiв.
Головні компоненти в порівнянні з головними факторами. Основна відмінність двох моделей факторного аналіза полягає в тому, що в аналізі головних компонент передбачається, що повинна бути використана вся мінливість змінних, тоді як в аналізі головних факторів використовується лише мінливість змінної, загальна й для інших змінних. В більшості випадків ці два методи призводять до досить близьких результатів. Проте аналіз головних компонент часто більш доречний як метод скорочення даних, тоді як аналіз головних факторів краще застосовувати з метою визначення структури даних.
Модель головних факторів являє собою коваріаційну структуру в термінах гіпотетичної моделі. Це ґрунтується на тому, що пояснення кореляцій в термінах невеликої кількості факторів можливе лише при введенні гіпотетичної моделі. В моделі головних факторів методика аналізу головних компонент застосовується до редуційованої кореляційної матриці (матриці наслідків впливу факторів на індикатори, ознаки). На головній діагоналі кореляційної матриці розташовують сукупності, для оцінки яких зазвичай використовують квадрат множинного коефіцієнту кореляції між відповідною змінною та сукупністю інших змінних. Також може застосовуватись найбільший за абсолютною величиною коефіцієнт кореляції в відповідному змінній рядку кореляційної матриці. Після розміщення оцінок сукупностей на головній діагоналі кореляційної матриці виділяються фактори, виходячи з характеристичного рівняння det (R1-λI)=0, де R1 – редуційована кореляційна матриця з оцінками сукупностей на головній діагоналі.
З якою метою виконують обертання (ротацiю) факторiв? Мета обертання – спростити структуру факторів, домогтися простішої структури, зробити так, щоб фактори було простіше інтерпретувати. В результаті обертання поліпшується інтерпретованість факторів
Чи можна застосовувати факторний аналiз до ознак, вимiряних в номiнальних шкалах? Не можна, для номінальних шкал слід застосовувати кластерній аналіз.
Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]