§ 2. Організація діяльності Вищої ради юстиції України

Вища рада юстиції України організовує свою діяльність за ко­легіально-секційним принципом. У структурі ВРЮ діють дві секції: а) з питань підготовки подань для призначення суддів упер­ше та звільнення їх з посад; б) дисциплінарна секція для здійснен­ня дисциплінарного провадження, розгляду скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності й прийняття рішення про порушення суддями та прокурорами вимог щодо несу­місності. Координує роботу ВРЮ Голова, а за його відсутності — заступник Голови Вищої ради юстиції. На постійній основі у ВРЮ працюють лише Голова, заступник Голови, секретарі секцій.

Осіб, яких призначено до складу ВРЮ (крім народних депу­татів), прикомандировують до неї.

Глава 9. Вища рада юстиції України

159

Вища рада юстиції приймає такі акти: подання, рішення й ухвали. Подання приймають із питань призначення суддів і про звільнення суддів з посади. Рішення приймають стосовно порушення вимоги щодо несумісності, про дисциплінарну відповідальність, за скаргою на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Ухвали — процедурний акт, його приймають під час відкриття дисциплінарного провадження та під час відкриття провадження щодо вимог законодавства про несумісність. За відмови в поданні про призначення на посаду також приймають рішення, а не ухвалу. За невиконання або несвоєчасне виконання актів Вищої ради юс­тиції, а також за ухилення від подання або порушення строків по­дання витребуваних матеріалів або документів посадові особи не­суть відповідальність за законом.

Як і будь-який інший орган держави, ВРЮ має свій апарат (сек­ретаріат), функції якого полягають у забезпеченні діяльності Вищої ради юстиції, яка є похідною (організаційно залежною) інституцією щодо носіїв судової влади — судів і суддів, без яких її наявність неможлива. Отже, діяльність ВРЮ мають забезпечувати кваліфікаційні комісії суддів, кадрові підрозділи органів прокура­тури, суди, підприємства, установи й організації громадян та їхніх об'єднань.

Колегіальні засідання ВРЮ вважають правомочними за при­сутності не менш як двох третин від її конституційного складу. Засідання є відкритими; їх документують протоколом, рішення приймають простою більшістю від конституційного складу. Під час розгляду справ ВРЮ може витребувати необхідну інформацію, в тому числі судові справи.

Засідання секції ВРЮ вважають правомочним, якщо на ньому присутні не менш як три чверті від її складу. Члени ВРЮ мають право знайомитися з матеріалами, поданими на розгляд Ради, бра­ти участь у їхньому з'ясуванні та перевірці, заявляти клопотання, наводити свої мотиви, подавати відповідні документи.

Відвід члена ВРЮ здійснюють у разі, якщо він особисто є ро­дичем особи, стосовно якої розглядають питання, або є сумніви щодо його упередженості. Відвід може бути заявлено в будь-який час до прийняття ВРЮ рішення. Відвід має бути вмотивований, викладений у письмовій формі до початку розгляду питання.

Існує спеціальний порядок розгляду матеріалів у ВРЮ. Конт­рольні питання організації діяльності ВРЮ відображено в Регла-

160

РозділІІ. Суд України

менті ВРЮ (від 7 листопада 2001 p.), згідно з яким до її розгляду приймають:

— матеріали про призначення громадянина України на посаду судді вперше;

— звернення про звільнення суддів з посади;

— матеріали стосовно порушення суддями та прокурорами вимог щодо несумісності, а також порушення суддями вимог присяги;

— подання про відкриття дисциплінарного провадження щодо керівників судових органів;

— скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відпо­відальності суддів апеляційних і місцевих судів, а також проку­рорів.

За особливих обставин суб'єкт звернення (народний депутат України, Уповноважений ВРУ з прав людини, член ВРЮ) може звернутися з пропозицією про звільнення судді з посади. Цей суб'єкт має довести ґрунтовність і правомірність звернення.

На засіданні секції щодо кожного матеріалу (кожної персони) дають висновок по суті порушених питань. За дорученням секції ВРЮ її секретар доповідає матеріали на засіданні ВРЮ.

Усі члени Вищої ради юстиції користуються рівними правами під час розгляду матеріалів, звернень, справ, скарг. Під час засідан­ня кожен із них має право: заявляти клопотання, викладати свої міркування, подавати відповідні документи, вносити пропозиції щодо прийняття рішення.

Головуючий на засіданні не має права обмежувати членів Ви­щої ради юстиції у можливості ставити запитання доповідачеві та особам, які беруть участь у засіданні, знімати запитання, коменту­вати висловлювання й запитання членів Вищої ради юстиції та осіб, які беруть участь у засіданні.

Для забезпечення цілеспрямованої роботи засідання, головую­чий може запропонувати членам Вищої ради юстиції зняти з обго­ворення питання, що не стосується предмета розгляду.

Рішення про зняття питання з обговорення приймають більшістю від конституційного складу Вищої ради юстиції.

Розгляд матеріалів, звернень, подань, справ, скарг на засіданні Вищої ради юстиції, здебільшого, проводять за участю запрошених осіб, стосовно яких вирішують питання. їх виклик є обов'язковим, крім осіб, що перебувають під вартою або відбувають покарання у вигляді арешту, позбавлення волі.