5. Політика радянської влади в Україні
«Червоний терор»
Перші кроки нової влади були направлені на «знищення експлуататорських класів та контрреволюційних елементів».Проводилися розстріли усіх причетних до Центральної Ради, деяких кидали до тюрем. Вишукували монархістів, білих офіцерів, юнкерів, «гайдамаків». Величезний розмах терору не був виправданий і пов’язувався багато в чому з особою Михайла Муравйова, що очолював тоді радянську армію і мав майже необмежені повноваження. За різними даними жертвами «червоного терору» стали біля 2 тисяч людей(багато мирних жителів загинуло ще під час бомбардувань міста з гармат). Деякі заходи мали антиукраїнський характер. Скажімо, не було ніяких підстав заарештовувати тих, хто писав українською мовою, або забороняти зовсім невинну п’єсу «Сватання На Гончарівці». Деякі з українських більшовиків виступили проти беззаконня та жорсткостей М.Муравйова. Наприклад, народний секретар Володимир Затонський,( якого самого випадково мало не розстріляли, врятував лише мандат за підписом Леніна), та Микола Скрипник (якого захопив патруль пізно ввечері на вулиці, але перед розстрілом його впізнали і звільнили). За свої беззаконня і самоуправство Муравйов був усунений з Києва. Пізніше він зрадить і радянській владі і уявивши себе «новітнім Наполеоном», здійснить заколот проти неї, під час якого загине у перестрілці.
Важливі перетворення радянської влади
Радянський уряд Народний секретаріат розпочав низку перетворень у Україні(див .таблицю):
Органи влади |
Економіка і фінанси |
Зовнішня політика |
|
|
|
