1. Рахунки і субрахунки бухгалтерського обліку

Перед веденням яких-небудь господарських операцій визначається План рахунків, по якому вестиметься бухгалтерський облік.

План рахунків – програма бухгалтерських рахунків, яка припускає їх кількість, групування і цифрове позначення залежно від об'єктів і мети обліку.

Програма рахунків залежить від облікової політики підприємства. Саме шляхом настройки Плану рахунків організується необхідна система обліку.

Загальна кількість планів рахунків, які можуть бути створений в програмі «1С: Підприємство 7.7», з технічної точки зору, необмежена і визначається виходячи з реальних вимог обліку. Так «багатоплановий облік» ведеться на загальних підприємствах, які ведуть облік одночасно по двох або більше планами рахунків бухгалтерського обліку. До того ж для кожного Плану рахунків може будуватися довільна ієрархія субрахунків великої вкладеності. В Планах рахунків можна скоювати довільну нумерацію рахунків, використовуючи як цифри, так і букви.

Об'єкт «План счетов» створюється в режимі «Конфигуратор». При цьому частина рахунків може бути на етапі конфігурування. Такі рахунки, як правило, мають значення при роботі різних елементів конфігурації – документів, звітів. Рахунки, введені на етапі конфігурування, підлягають редагуванню і знищенню лише при веденні бухгалтерського обліку.

Для того, щоб перейти в режим настройки «Плану рахунків», необхідно запустити програму в режимі «Конфигуратор» і виконати наступні дії:

«Конфигурация» → «Открыть конфигурацию» → «План счетов».

У вікні редагування «Плана счетов» встановлюють загальний вид форми Плану рахунків і загальні характеристики рахунків.

План рахунків в програмі «1С: Бухгалтерія 7.7» реалізований у вигляді таблиці, кожний рядок якої містить рахунок або субрахунок б/у. Причому важливо, щоб План рахунків містив фіктивний рахунок «00», необхідний для введення залишків.

У вікні «План счетов» містяться графи, які відображаю різні характеристики рахунку.

Графа «Код» містить повний шифр рахунку (субрахунки), а «Найменування» - назва рахунку (субрахунки).

В графі «Акт.» указується ознака «активності» рахунку, який визначає, яким чином, відображатиметься залишок по рахунку. Порядок визначення «активності» рахунку залежить від того, чи створюється в Плані рахунків новий рахунок або новий субрахунок до вже існуючого рахунку.

До нового рахунку ця ознака може приймати будь-яке значення: «активний», «пасивний» або «активно-пасивний». Але по існуючому Плану рахунків на Україні активно-пасивних рахунків не існує. Конкретне значення реквізитів визначається потребами обліку. Але, якщо вводиться новий субрахунок до вже існуючого рахунку, ця ознака проставляється автоматично, виходячи з рахунку вищого порядку.

В графах «Субконто1 … Субконто5» указуються сиди субконто рахунку. Значення цих стовпчиків указують розрізи, в яких скоюються ведення аналітичного обліку по цьому рахунку. Наприклад, значення в графі «Субконто1 виду» субконто «Матеріали» означатиме, що по рахунку ведеться аналітичний облік в розрізі найменувань матеріалів.

Зліва від коду рахунку особливими значками, схожими на стилізовану букву «Т», позначається стан рахунків. Ці значки відрізняються кольором. Жовтий колір означає, що рахунок є рахунком-групою (має субрахунки). Такий рахунок не може використовуватися при введенні проводок – в проводках кореспондуючими можуть бути тільки субрахунки цього рахунку.

Значок «Т» блакитного кольору означає, що цей рахунок є субрахунком або рахунком без субрахунків і може брати участь як кореспондуючий при формуванні проводок.

Позначення у вигляді червоної галочки означає, що рахунок (субрахунок) введений в режимі «Конфигуратор» і не підлягає редагуванню в режимі запуску програми «1С: Підприємство 7.7».

Змінюючи План рахунків в режимі «Конфигуратор», слід пям'ятати, що зміна елементів конфігурації може вплинути на роботу інших елементів. Наприклад, якщо відключити ведення аналітичного обліку по деякому рахунку, це привести до неправильного формування звітів, в яких використовується розгорнене сальдо по цьому рахунку.