- •Тема: Поняття про загальні принципи побудови інформаційних систем
- •Питання для самоперевірки
- •Література:
- •Предмет, задачі курсу. Поняття про інформаційну систему
- •Чинники, що впливають на ефективність застосування інформаційних систем
- •Самостійне вивчення Заняття 1.1 Тема: Поняття про загальні принципи побудови інформаційних систем
- •Завдання
- •Література:
- •«Основи економічної інформатики». Під ред. Морозевіча, 1998 р.
- •Енциклопедичний словник з інформатики.
- •«Інформаційні системи бухгалтерського обліку”, ф.Ф. Бутінець, с.В. Івахненков, т.В. Давідюк, Житомир, 2002 р.
- •Сутність автоматизації офісної діяльності
- •Види офісів
- •Технічне забезпечення діяльності офісу
- •Самостійне вивчення Заняття 1.2
- •Завдання
- •Література:
- •«Основи економічної інформатики». Під ред. Морозевіча, 1998 р.
- •Енциклопедичний словник з інформатики.
- •«Інформаційні системи бухгалтерського обліку”, ф.Ф. Бутінець, с.В. Івахненков, т.В. Давідюк, Житомир, 2002 р.
- •Система управління
- •Прийняття рішення
- •Функціями процесу управління є:
- •Рівні управління в керуючій частині об’єкта
- •Тема: Інформаційні системи в бухгалтерському обліку
- •Особливості організації бухгалтерського обліку із застосуванням комп'ютерної системи бухгалтерського обліку (ксбо)
- •Особливості бухгалтерських інформаційних систем
- •Самостійне вивчення Заняття 1.3 Тема: Інформаційні системи в бухгалтерському обліку
- •Завдання
- •Література:
- •Самостійне вивчення Заняття 1.4 Тема: Інформаційні системи і технології на підприємстві
- •Завдання
- •Література:
- •Поняття інформаційних технологій в економіці
- •Етапи розвитку інформаційних технологій
- •Лекція №3 Тема: Елементи методу бухгалтерського обліку при його комп’ютеризації
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Електронне документування
- •Переваги та порядок здійснення електронного документообігу
- •Тема: Елементи методу бухгалтерського обліку при його комп’ютеризації
- •Застосування штрихових кодів для реєстрації операцій
- •Самостійне вивчення Заняття 1.6 Тема: Створення комп'ютерних систем бухгалтерського обліку (ксбо) на підприємстві
- •Завдання
- •Література:
- •Передумови створіння комп'ютерної системи бухгалтерського обліку (ксбо) на підприємствах
- •Принципи створення комп'ютерної системи бухгалтерського обліку (ксбо)
- •Лекція №4 Тема: Інформація в системах бухгалтерського обліку
- •Питання для самоперевірки
- •Література:
- •Поняття економічної інформації
- •Структура економічної інформації
- •Класифікація економічної інформації
- •Самостійне вивчення Заняття 2.1
- •Завдання
- •Література:
- •Особливості економічної інформації
- •Показники якості економічної інформації
- •Особливості облікової інформації
- •Вимоги до облікової інформації
- •Самостійне вивчення Заняття 2.2-2.4
- •Завдання
- •Література:
- •Класифікація економічних даних
- •Методи класифікації економічної інформації
- •Методи кодування економічної інформації
- •Методи контролю правильності заповнення і переносу даних з первинних документів
- •Методика виконання робіт з класифікації та кодування даних
- •Єдина система класифікації та кодування техніко-економічної інформації
- •Лекція №5 Тема: Побудова облікового апарату в комп'ютерній бухгалтерії
- •Література:
- •Форми та принципи побудови структури облікового апарату
- •Автоматизовані робочі місця облікового працівника
- •Самостійне вивчення Заняття 3.1 Тема: Побудова облікового апарату в комп'ютерній бухгалтерії
- •Завдання
- •Література:
- •Структура облікового апарату в комп’ютерній бухгалтерії
- •Контроль за виконанням облікових робіт у ксбо
- •Поняття позамашинної інформаційної бази
- •Носії інформації, їх класифікація та основні характеристики
- •Поняття машинної інформаційної бази
- •Основи організації автоматизованого банку даних
- •Лекція №6
- •Класифікація бухгалтерських програм
- •Загальні критерії оцінки програмного забезпечення ксбо
- •Самостійне вивчення Заняття 4.1
- •Завдання
- •Вплив розміру підприємства на вибір програми
- •Вимоги до ксбо великого підприємства
- •Самостійне вивчення Заняття 4.2
- •Завдання
- •Комп’ютеризація процесу інвентаризації
- •Складання звітів в комп’ютерних програмах
- •Складові бухгалтерської звітності в автоматизованих системах бухгалтерського обліку
- •Самостійне вивчення Заняття 4.3
- •Завдання
- •Комп’ютер і програма
- •Технічне забезпечення ксбо
- •Самостійне вивчення Заняття 4.4
- •Завдання
- •Загальна характеристика режимів роботи еом
- •Пакетний режим взаємодії користувача з еом
- •Діалоговий режим взаємодії користувача з еом
- •Самостійне вивчення Заняття 4.5
- •Завдання
- •Електронна мережа
- •Види електронних мереж
- •Мережеві комп'ютери
- •Самостійне вивчення Заняття 4.6
- •Завдання
- •Поняття Internet
- •Реальність та міфи "інформаційної магістралі"
- •Ресурси Internet та способи доступу до нього
- •Система адрес та імен
- •Самостійне вивчення Заняття 4.7
- •Завдання
- •Сутність та зміст електронної торгівлі
- •Торгівля інформаційним продуктом
- •Призначення
- •Загальна характеристика системи “1с: Бухгалтерія 7.7”
- •Встановлення програми
- •Запуск програми
- •Головне вікно програми
- •Основне меню програми
- •Настройка облікових параметрів та інтерфейсу
- •Калькулятор, календар, помічник
- •Рахунки і субрахунки бухгалтерського обліку
- •Кількісний облік
- •Забалансові рахунки
- •Організація аналітичного обліку
- •Валютний облік
- •Константи
- •Довідники
- •Кнопки управління довідниками
- •Довідник “Фірми”
- •Довідник «Рахунки нашої фірми»
- •Довідник «Співробітники»
- •Довідник «Номенклатура»
- •Довідник «Контрагенти»
- •Довідник «Необоротні активи»
- •Довідник «Валюти»
- •Довідник «Місця зберігання»
- •Лекція №12 Тема: Господарські операції в програмі «1с: Бухгалтерія 7.7»
- •Питання для самоперевірки
- •Література:
- •Операція
- •Журнал проводок
- •Журнал операцій
- •Лекція №13
- •Література:
- •Форма введення бухгалтерської операції
- •Форма введення бухгалтерської проводки
- •Введення операції і проводки
- •Ручне введення проводок
- •Введення проводок методом копіювання
- •Лекція №14 Тема: Введення вхідних залишків на початок ведення обліку
- •Питання для самоперевірки
- •Література:
- •Введення залишків тмц
- •Період введення залишків
- •Документ «Введення залишків»
- •Введення партій
- •Особливості введення залишків в роздробі
- •Введення залишків взаєморозрахунків Документ «Залишки взаєморозрахунків»
- •Введення сальдо розрахунків
- •Введення залишків розрахунків по оплаті праці
- •Історія реквізитів
- •Введення інших залишків
- •Залишки по забалансових рахунках
- •Перевірка правильності введення початкових залишків
- •Лекція №15 Тема: Облік основних засобів
- •Література:
- •Оформлення операцій з основними засобами в ксбо
- •Облік надходження необоротних активів
- •Облік введення в експлуатацію необоротних активів
- •Облік руху необоротних активів
- •Самостійне вивчення Заняття 5.1
- •Завдання
- •Література:
- •Порядок нарахування амортизації
- •Модернізація необоротних активів
- •Ліквідація необоротних активів
- •Лекція №16
- •Література:
- •Реєстрація замовлення
- •Документ «Счет входящий»
- •Механізм підбору
- •Введення на підставі
- •Документ «Довіреність»
- •Оприбутковування тмц
- •Документ «Приходная накладная»
- •Додаткові витрати на придбання
- •Документ «Расходы на приобретение»
- •Повернення постачальнику
- •Залік заборгованостей
- •Документ «Перезачет-бартер»
- •Лекція №17
- •Література:
- •Переміщення
- •Облік місць зберігання
- •Документ «Переміщення»
- •Автоматичне заповнення таблиці
- •Операція переміщення
- •Варіанти використовування документа
- •Переоцінка
- •Документ «Переоцінка тмц»
- •Особливості переоцінки в роздробі
- •Інвентаризація
- •Документ «Акт інвентаризації тмц»
- •Друкарські форми по інвентаризації
- •Документ «Оприбутковування надлишків тмц»
- •Документ «Списання тмц»
- •Списання в межах норм спаду
- •Лекція №18
- •Література:
- •Рахунок-фактура
- •Укрупнені одиниці вимірювання
- •Знижки і націнки
- •Витратна накладна
- •Причини, за яких не проводиться накладна
- •Хронологія
- •Аналітика
- •Рахунок обліку
- •Возвратна накладна
- •Лекція №19
- •Література:
- •Роздрібна торгівля
- •Роздрібна накладна
- •Особливості сумового обліку
- •Повернення товару
- •Коректування модуля документа
- •Особливості реєстрації повернень
- •Визначення торгової націнки
- •Самостійне вивчення Заняття 6.1
- •Завдання
- •Література:
- •Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів
- •Оприбутковування послуг
- •Аналітичний облік послуг
- •Документ «Послуги сторонніх організацій»
- •Надання послуг
- •Самостійне вивчення Заняття 6.2
- •Завдання
- •Література:
- •Податковий кредит
- •Запис книги придбання
- •Книга обліку придбання
- •Податкові зобов'язання
- •Податкова накладна
- •Зведена податкова накладна
- •Книга продажів
- •Звірка даних бухгалтерського і податкового обліку по пдв
- •Лекція №20
- •Література
- •Облік касових операцій
- •Оформлення касових операцій в ксбо
- •Нумерація ордерів
- •Витратний касовий ордер
- •Касова книга
- •Облік операцій на поточному рахунку
- •Оформлення операцій по поточному рахунку в ксбо
- •Банковская выписка
- •Облік операцій з іноземною валютою
- •Облік курсових різниць
- •Особливості обліку курсових різниць
- •Призначення підзвітних сум
- •Облік розрахунків з підзвітними особами
- •Оформлення підзвітних сум в ксбо
- •Організація обліку готової продукції
- •Відвантаження і продаж готової продукції
- •Реалізація готової продукції в ксбу
- •Лекція №21
- •Література:
- •Облік розрахунків з оплати праці
- •Відображення операцій по обліку праці і заробітної платні в ксбу
- •Нарахування і виплата заробітної платні
- •Облік витрат підприємства
- •Облік витрат підприємства в програмі "1с: Бухгалтерия"
- •Облік процесу виробництва
- •Порядок складання калькуляції
- •Облік незавершеного виробництва
- •Лекція №22
- •Література:
- •Облік фінансових результатів
- •Порядок складання податкової накладної
- •Лекція №23
- •Література:
- •Види та призначення звітності
- •Щомісячна звітність:
- •Підсумкова звітність
- •Податкова звітність
- •Складання стандартних звітів
- •Деталізація і поновлення показників звітів
- •Керування бухгалтерськими підсумками
- •Первісне впровадження програми
- •Робота з Конфігуратором
- •Зміна пароля
- •Резервне копіювання і відновлення інформації
Методи класифікації економічної інформації
Метод класифікації – це сукупність правил утворення системи класифікаційних угруповань і їх зв'язки між собою.
Розрізняють два основні методи класифікації:
ієрархічний;
фасетний.
Ієрархічний метод класифікації характеризується тим, що початкова множина об'єктів техніко-економічної інформації послідовно поділяється на угруповання (класи) першого рівня поділу, далі – на угруповання наступного рівня тощо.
Сукупність угруповань утворює при цьому ієрархічну деревоподібну структуру, яку часто зображають у вигляді розгалуженого графа; вузлами цього графа є угруповання. Кожному об'єктові в цьому випадку на кожному рівні відводиться місце лише в одному класифікаційному угрупованні, тобто такі угруповання не повторюються і кожне з них поділяється лише за однією і тією ж основою класифікації.
Недоліки ієрархічного методу класифікації:
жорсткість структури, яка зумовлена фіксованістю ознак і їхньою послідовністю;
не дає змоги агрегувати об'єкти за будь-яким раніше не передбаченим довільним поєднанням ознак;
ускладнює автоматизовану обробку, оскільки утворюється нестандартний розподіл послідовності ознак.
Перераховані недоліки ієрархічного методу класифікації компенсуються фасетним (багатоаспектним) методом, за яким початкову множину об'єктів можна незалежно поділяти на класифікаційні угруповання щоразу з використанням однієї з обраних ознак.
Кожна ознака фасетної класифікації відповідає фасеті, що являє собою список значень найменованої ознаки класифікації. Наприклад, ознака "колір" містить такий список значень: "червоний", "білий", "чорний", "зелений" тощо.
Отже, систему класифікації можна подати у вигляді переліку незалежних фасетів (списків), які містять значення ознак класифікації.
Вибір певного методу класифікації залежить від мети досліджень економічних даних і повинен виконуватись з урахуванням задоволення вимог усього комплексу задач управління.
Методи кодування економічної інформації
Мета кодування номенклатур економічних даних полягає у тому, щоб подати інформацію в компактній і зручній формі.
Кодування дозволяє установити одноманітність подання всіх ознак, звести інформацію до форми, зручної для введення та обробки за допомогою ЕОМ. Необхідність кодування обумовлена особливостями економічної інформації: її великими обсягами, значною питомою вагою алфавітної інформації, перевагою логічних операцій у процесі обробки, збільшенням обсягів інформації, яка передається каналами зв'язку.
Коди полегшують розпізнавання ознак об'єктів і можливість їх контролю, спрощують і прискорюють запис інформації на будь-якому носії та наведення всеможливих довідок. Застосування кодів суттєво полегшує групування інформації, яка складає значну питому вагу при обробці даних. Без застосування кодів виконання цієї операції було б значно складнішим у зв'язку з великою кількістю враховуваних об'єктів і їх складною, розгалуженою класифікацією.
Нагадаємо, що процес кодування – це присвоєння умовних позначень різним об'єктам визначеної номенклатури за встановленими правилами на базі прийнятого для цього алфавіту, а сукупність правил, за якими присвоюються коди окремим об'єктам номенклатур, – це метод або система кодування.
Цифри, букви, символи, які використовуються у кодовому позначенні, називаються алфавітом коду. Коди мають певну довжину (L) – кількість знаків у коді та структуру – порядок розміщення знаків у ньому. Так, наприклад, якщо сукупність елементів множини А систематизується за вісьмома групами, всередині груп – за 30 підгрупами і в кожній підгрупі більш ніж за 100 видами, то структура коду може бути представлена таким чином:
X |
X |
X |
X |
X |
X |
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
група |
підгрупа |
вид |
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рис. Приклад зображення структури коду
Довжина кодового позначення для цієї сукупності рівна 6 (L = 6).
За числом символів коди поділяються на однозначні та багатозначні. Якщо в цій сукупності не більше 10 об'єктів, то для їхнього позначення використовується однозначний код (числа від 0 до 9).
За формою коди можуть бути простими і складними. Прості коди передбачають кодування елементів однієї сукупності, а складні – об'єднання двох і більше сукупностей в один код.
Залежно від алфавіту, який застосовується для кодування, розрізняють цифрові й алфавітно-цифрові коди.
За принципом побудови виділяють порядкову, серійну, розрядну (позиційну), комбіновану систему кодування та систему повторення.
Порядкова система застосовується для кодування однозначних, стабільних і простих номенклатур. Вона передбачає присвоєння об'єктам цифрових номерів у порядку їх розміщення в номенклатурі з натурального ряду чисел без пропуску номерів. Нові позиції номенклатури отримують чергові кодові позначення на кінці систематизованого переліку, а це порушує установлену класифікацію і внутрішній порядок розміщення кодованих позицій. Крім того, класифікатор, побудований за порядковою системою, не виділяє групи однорідних ознак.
Переваги цієї системи – простота побудови кодів, мала значність, густота записів.
Недоліки – не передбачається групування об'єктів за ознаками; з появою нових об'єктів цієї номенклатури порушується прийнята класифікація.
Серійна система слугує для кодування аналогічних простих номенклатур, які мають нескладну класифікацію, наприклад, за двома ознаками. При кодуванні старшій ознаці відводиться серія номерів, усередині якої всі елементи молодшої ознаки кодуються за порядком. Розмір серії встановлюється з урахуванням кількості елементів молодшої ознаки і необхідного резерву вільних номерів на випадок розширення номенклатури. Для нових елементів відводяться кодові позначення з резерву вільних номерів відповідної серії.
Переваги – найбільш економічна за кількістю розрядів, містить необхідний резерв вільних номерів для нових об'єктів.
Недоліки – важко встановити оптимальну кількість вільних номерів, складно запам'ятовувати, поява великої кількості нових позицій може змінити структуру коду.
Розглянемо приклад.
Приклад. Розробити код професій робітників за порядковою і серійною системами кодування, згрупувавши професії за алфавітом. Проаналізувати системи, визначити їх переваги та недоліки.
Вхідні відомості. На промисловому підприємстві є такі професії робітників: токарі, слюсарі, автокарщики, газо- і електрозварювальники, такелажники, малярі, слюсарі-монтажники, ковалі, камінщики, шклярі, машиністи автонавантажувачів, автоматчики, контролери, транспортні робітники, стругальники, наладчики, штампувальники, електромонтери, арміровщики, вантажники, давильники, зуборізчики, комплектувальники, начотчики, паяльщики.
Розв'язання. Згрупуємо професії за алфавітом, а результати побудови кодів оформимо у вигляді табл. 2.2.
Назва професії |
Код |
||
Порядковий |
Серійний |
||
Кодове позначення |
Резерв серії |
||
Автокарщики |
01 |
01 |
|
Автоматники |
02 |
02 |
|
Арміровщик и |
03 |
03 |
04—06 |
Вантажники |
04 |
07 |
08—10 |
Газозварювальники |
05 |
11 |
12—13 |
Давильники |
06 |
14 |
15—16 |
Електрозварювальники |
07 |
17 |
|
Електромонтери |
08 |
18 |
19—21 |
Зуборізчики |
09 |
22 |
23—24 |
Камінщики |
10 |
25 |
|
Ковалі |
11 |
26 |
|
Контролери |
12 |
27 |
|
Комплектувальники |
13 |
28 |
29—32 |
Малярі |
14 |
33 |
|
Машиністи автонавантажувачів |
15 |
34 |
35—38 |
Наладчики |
16 |
39 |
|
Намотники |
17 |
40 |
41—43 |
Паяльщики |
18 |
44 |
45—47 |
Слюсарі |
19 |
48 |
|
Слюсарі-монтажники |
20 |
49 |
|
Стругальники |
21 |
50 |
51—54 |
Такелажники |
22 |
55 |
|
Токарі |
23 |
56 |
|
Транспортні робітники |
24 |
57 |
58—60 |
Шклярі |
25 |
61 |
|
Штампувальники |
26 |
62 |
63—65 |
За порядковою системою присвоюємо номери професіям, групованим за алфавітом, без пропуску номерів. Це – найпростіший спосіб кодування. Але якщо з'явиться якась нова професія, то їй буде присвоєно код з номерів, які йдуть за останнім присвоєним. Ламається вся система кодування. Крім того, при машинній обробці важко згрупувати професії, назви яких починаються з однакової літери.
При побудові кодів професій за серійною системою кодування для професій, назви яких починаються з однакової літери, присвоюється серія номерів. Обов'язково залишаються резервні номери для присвоєння новим кодовим номенклатурам. Але важко встановити оптимальну кількість резервних номерів, тому значність коду може збільшуватись.
Система повторення використовує літерні або цифрові позначення, які безпосередньо характеризують об'єкт, який кодується (наприклад, вага, розмір об'єкта тощо) або асоціативно пов'язані з ним деякі відомості, такі як місце розміщення, адреса тощо.
Для прикладу в табл. 2.3 наведемо кодові позначення гвинтів у виробництві годинників, побудовані за системою повторення.
Таблиця 2.3. Коди гвинтів у виробництві годинників, побудовані за системою повторення
Діаметр гвинта, мм |
Довжина гвинта, мм |
Кодове позначення |
1,5 |
3 |
1503 |
2,0 |
3 |
2003 |
1,5 |
5 |
1505 |
При кодуванні балансових рахунків і субрахунків використовуються кодові позначення, які відповідають Плану рахунків бухгалтерського обліку. Приклад побудови кодових позначень балансових рахунків і субрахунків за системою повторення наведений у табл. 2.4.
Таблиця 2.4. Кодові позначення рахунку 20 "Виробничі запаси"
Назва синтетичного рахунку |
Номер синтетичного рахунку |
Номер і назва субрахунків |
Кодове позначення |
Виробничі запаси |
20 |
1. Сировина і матеріали |
201 |
2. Покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби |
202 |
||
3. Паливо |
203 |
||
4. Тара і тарні матеріали |
204 |
||
5. Будівельні матеріали |
205 |
||
6. Матеріали, передані в переробку |
206 |
||
7. Запасні частини |
207 |
||
8. Матеріали сільськогосподарського призначення |
208 |
||
9. Інші матеріали |
209 |
Коди повторення у чистому вигляді використовують рідко, але вони можуть входити до комбінованих кодів.
Код повторення можна застосовувати, наприклад, для позначення дат (рік, місяць, число), розрядів робітників і робіт тощо.
Переваги – легко запам'ятовуються, оскільки вони виражають ознаки, що склались у силу їх природної і логічної обумовленості.
Недоліки – вузькість застосування.
Розрядна (позиційна) система – застосовується для кодування складних багатозначних номенклатур: кожній класифікаційній ознаці відводиться певна кількість розрядів (позицій), яка залежить від кількості об'єктів у відповідному класифікаційному угрупованні. Така система відповідає ієрархічній класифікації. Розрядна система забезпечує чіткість і логічність кодів, чітке виділення кожної класифікаційної ознаки, зручність для машинної обробки інформації, але разом з тим вимагає збільшення розрядності коду. Крім того, позиційні коди часто характеризуються великою складністю побудови, великою довжиною і відсутністю необхідної гнучкості при їх структурному утворенні.
Допустимо, необхідно побудувати класифікатор матеріалів за укрупненою номенклатурою. Відомо, наприклад, що всі матеріали поділяються на класи, кожен клас – на підкласи, підклас – на групи, група – на підгрупи, а підгрупа містить визначену кількість назв, сортів і розмірів матеріалу. Кількість елементів у кожному класифікаційному угрупованні така: класи –15, підкласи – 9, групи – 9, підгрупи – 12; сорт, розмір – більше 100.
Для кодування цієї номенклатури використовується розрядна система, причому для позначення класів матеріалів необхідно два розряди, для підкласу – чотири, для групи – один розряд, для підгрупи – два розряди і для сортів, розмірів – три останніх розряди. Довжина кодового позначення – 9 знаків. Структура коду матеріалів наведена на рис. 2.4.
X |
X |
X |
X |
X |
X |
X |
X |
X |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Сорт, розмір |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
Підгрупа |
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
Група |
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
Підклас |
|
|
|
|
|
|||||||||
|
Клас |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рис. 2.4. Структура коду матеріалів
Приклад присвоєння конкретних кодових позначень назвам матеріалів наведено у табл. 2.5.
Таблиця 2.5. Конкретні кодові позначення назв матеріалів
Назва класифікаційних угруповань |
Кодове позначення |
||||
Клас |
Підклас |
Група |
Підгрупа |
Сорт, розмір |
|
1-й |
1-й |
1-ша |
1-ша |
1-й |
011101001 |
1-й |
2-й |
2-га |
5-та |
50-й |
012205050 |
10-й |
1-й |
5-та |
9-та |
120-й |
101509120 |
15-й |
9-й |
9-та |
1-ша |
55-й |
159901055 |
15-й |
9-й |
9-та |
12-та |
150-й |
159912150 |
У прикладі показано так зване залежне кодування, тобто молодші ознаки кодуються залежно від старших.
При розрядній системі кодування резерв вільних номерів визначається самою структурою коду. Перевагою розрядного коду є чітке виділення кожної класифікаційної ознаки.
За розрядною системою можна побудувати коди причин і винуватців браку, простоювань устаткування та інші багатозначні номенклатури.
Коди двозначних номенклатур (причин і винуватців браку, простоювань устаткування тощо) іноді називають матричними або шаховими. Приклад шахової побудови коду наведений у табл. 2.6.
Для кодування великих багатозначних номенклатур, які характеризуються підлеглістю і незалежністю окремих класифікаційних ознак, використовується комбінована система, яка базується на різних поєднаннях принципів кодування за всіма розглянутими системами. Комбіновані коди при всій їх чіткості та логічності побудови мають найраціональнішу структуру, достатню гнучкість, її можна застосовувати як для ієрархічних, так і багатоаспектних номенклатур.
Для прикладу в табл. 2.7 наведено систему кодування номенклатури гвинтів і самонарізів.
Незалежно від використовуваної системи кодування, коди номенклатур повинні бути передусім орієнтовані на машинну обробку інформації, мати за можливістю мінімальну довжину, володіти достатньою надлишковістю і гнучкістю. Вони повинні слугувати не лише для економії пам'яті ЕОМ і пов'язаного з цим прискорення обробки даних, але і для підвищення рівня автоматизації процесів обробки, до того ж мають бути зручними для користувачів.
Таблиця 2.6. Приклад шахової побудови кодів
Причини простоювань |
Винуватці простоювань |
|||||||||
Назва |
Код |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
0 |
7 |
8 |
9 |
Адміністрація цеху |
Майстер зміни (дільниці) |
Відділ головного механіка |
Відділ головного технолога |
Конструкторське бюро |
Транспортний відділ |
Відділ постачання |
Робітник |
Інші винуватці |
||
1. Відсутність матеріалів (напівфабрикатів) |
1 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
—//— електроенергії |
2 |
21 |
22 |
23 |
24 |
25 |
26 |
27 |
28 |
29 |
—//— води |
3 |
31 |
32 |
33 |
34 |
35 |
36 |
37 |
38 |
39 |
—//— пари |
4 |
41 |
42 |
43 |
44 |
45 |
46 |
47 |
48 |
49 |
2. Несправність устаткування |
5 |
51 |
52 |
53 |
54 |
55 |
56 |
57 |
58 |
59 |
3. Відсутність інструменту і приладів |
6 |
61 |
62 |
63 |
64 |
65 |
66 |
67 |
68 |
69 |
4. Несправність інструменту і приладів |
7 |
71 |
72 |
73 |
74 |
75 |
76 |
77 |
78 |
79 |
5. Відсутність технологічної документації |
8 |
81 |
82 |
83 |
84 |
85 |
86 |
87 |
88 |
89 |
6. Інші причини |
9 |
91 |
92 |
93 |
94 |
95 |
96 |
97 |
98 |
99 |
Таблиця 2.7. Приклад кодування номенклатури гвинтів і самонарізів за різними системами
Позначення за ГОСТом |
Назва, тип, розмір |
Система кодування |
||||
Порядкова |
Серійна |
Розрядна |
Комбінована (містить систему повторення) |
|||
ГОСТ 13-1174-42 |
Гвинт М |
3,5 х 18 |
1 |
1 |
11 |
12303 |
ГОСТ 13-1174-42 |
|
2,3 х 3 |
2 |
2 |
12 |
12622 |
ГОСТ 13-1174-42 |
|
2,6 х 22 |
3 |
3 |
13 |
13518 |
|
|
|
|
резерв 4 + 19 |
|
|
ГОСТ 1145-41 |
Самонаріз |
1,5x6 |
4 |
20 |
21 |
21506 |
ГОСТ 1145-41 |
|
1,5x9 |
5 |
21 |
22 |
21509 |
ГОСТ 1145-41 |
|
2,0 х 6 |
6 |
22 |
23 |
22006 |
ГОСТ 1145-41 |
|
2,0 х 12 |
7 |
23 |
24 |
22012 |
ГОСТ 1145-41 |
|
2,0 х 15 |
8 |
24 |
25 |
22015 |
ГОСТ 1145-41 |
|
3,0 х 26 |
9 |
25 |
26 |
23026 |
ГОСТ 1145-41 тощо |
|
3,0 х 30 тощо |
10
|
26 27 + 39 |
27
|
23030
|