Соціальна мобільність сільського населення Південного регіону України

З ІІ половини XX ст. міграційні процеси набули глобальних масштабів, охопили всю планету, поширилися на усі соціальні верстви і групи та сфери життєдіяльності. Не дивно, що минуле століття назване «ерою міграції» [1, с. 68]. Сьогодні міграція стала одним із головних чинників розвитку усіх регіонів України, але міграційні процеси призводять і до втрати населення за рахунок зовнішньої міграції іншими регіонами України. Стає все більш помітною нестача професійних кадрів, структура населення змінюється через вибуття з його складу молоді та професіоналів, що не тільки призводить до зниження трудового потенціалу, а й негативно впливає на життя і побут соціального оточення емігрантів.

Проаналізуємо міграційні процеси сільського населення Південного регіону України в контексті міграційної політики у зв’язку з демографічною ситуацією, зайнятістю населення, станом сільського господарства, умовами життя мешканців та станом соціальної сфери. Ландшафтно-кліматичні, економічні та політичні відмінності Півдня обумовили розвиток згаданих секторів у кожному з них. За даними статистики, у 2012 р. в Одеській області нараховувалося 1136 сільських населених пунктів, в Миколаївській– 889, а в Херсонській – 658 [2, с.107]. Управління цими територіями здійснюють, відповідно, 438, 287, та 255 сільських рад [2, с. 107]. Однак існуюча система територіальної організації влади не є спроможною ефективно забезпечувати соціально-економічний і культурний розвиток територій в умовах ринкової економіки та високий рівень обслуговування населення, про що свідчать дані офіційної статистики щодо демографічної ситуації і зайнятості.

Кількість населення, яке мешкає у сільській місцевості, становить в Одеській області 814,5 тис. осіб (33,9% від загальної чисельності), в Миколаївській – 401,3 тис. осіб (32,9%), в Херсонській – 445,0 тис. осіб (39,5%) [2, с. 25]. Молодь від 18 до 34 років становить в селах Одещини 24,8%, Миколаївщини – 24,4%, Херсонщини 25,3%; люди віком від 35 до 54 років відповідно 24,4%, 26,0%, 25,4%, а пенсіонери за віком – 28,4%, 27,3%, 27,4% відповідно [2, с. 67]. Смертність майже вдвічі перевищує народжуваність у всіх областях Півдня. Дані щодо міграції дозволяють зафіксувати перевагу процесів внутрішньо-обласної міграції працездатного населення (сальдо міграції є позитивним лише в Одеській області).

Працюючі Одеської області становлять 50,4% від населення у працездатному віці, в Миколаївській області –43,3%, в Херсонській – 40,1%. Більшість із них (55–60%) зайнята у сільському господарстві, в соціальній сфері – 15-20%. За межами свого населеного пункту (в містах та селищах міського типу) працює від 18 до 20% працездатного населення [2, с. 35]. Одним із факторів можливості працевлаштування працездатного населення є наявність у сільській місцевості суб’єктів господарської діяльності, серед яких в аналізованому регіоні переважають підприємства сільського господарства. Другими за чисельністю є заклади відпочинку, що обумовлено розташуванням регіонів на морському узбережжі; менш розповсюджені підприємства (здебільшого обробної) промисловості, транспортні й будівельні організації. При цьому у більш ніж третині населених пунктів Одеської області немає жодного суб’єкта господарської діяльності. На Миколаївщині і Херсонщині таких населених пунктів більше половини. Привертає увагу збільшення кількості зайнятих лише в особистому підсобному господарстві. Так, на Одещині за 2005-2010 рр. їх кількість зросла на 17,7%, в Миколаївській області – на 43,4%, в Херсонській – на 20,4%, але загальна чисельність таких господарств в цілому по регіонах скорочується від 1,3 до 5,6% [2, с. 69].

Для успішного реформування сільськогосподарського сектору розглянутих регіонів є необхідною демографічна сталість, припинення зовнішньої міграції працездатного населення, створення умов для працевлаштування молоді на місцях. Незважаючи на низку прийнятих в останнє десятиріччя правових актів, що мали покращити міграційну ситуацію на селі, становище у цій сфері залишається критичним.

Література: 1. Барбер Б. Структура социальной стратификации и тенденции социальной мобильности// Американская социология. Пер. с анг. - М.: Прогресс, 1972. – 168 с. 2. Cтатистичний щорічник України за 2011рік / За ред. О.Г.Осауленка. – К.: Консультант, 2011. – 551 с.