Репрезентація особистісних диспозицій молодих подружніх пар соціальною мережею «Вконтакте»

Сучасні глобалізаційні зміни, проникаючи в усі сфери людського життя, продукують нові типи поведінки та способи репрезентації особистості, що знаходять своє вираження різними способами. Ми пропонуємо розглянути репрезентацію особистісних диспозицій молодих сімейних пар у соціальній мережі «Вконтакте».

У першу чергу, опишемо деякі специфічні характеристики соціальної мережі. Вона містить у собі компоненти психологічного, соціального і технологічного характеру, характеризується поширеністю, доступністю, стійкістю і універсальністю внутрішньої побудови. Цікавою для аналізу соціальних мереж є робота В. Сазанова [1]. Для опису мережевого простору, який він характеризує як «Сонячну Віртуальність» (і тут одразу на згадку приходять утопії Мора і Кампанелли), він застосовує категорію «мережанин» (рос. «сетянин») для характеристики мешканців мережі.

Соціальні мережі нині настільки змінили свідомість молоді, що шляхом дослідження історії сторінок можна прослідкувати історію життя користувача. Поширеною тенденцією є створення спільних сторінок, тобто таких, що належать обом користувачам з подружжя та містять спільних друзів як чоловіка, так і дружини, а також інформацію про обох «юзерів». Такі сторінки у пошуковій системі можна легко знайти за пошуковим критерієм «Родина ….»: комп’ютер видає сторінки родини Петренко, родини Клименко і т.д. Також пошуковим критерієм може бути сполучник «і», таким чином результати пошуку будуть мати вигляд «Ірина-і-Назар-Тарасові», «Тетяна-і-Ігор-Онищенко» та ін. Нами було проаналізовано 60 сторінок (додаткові критерії: регіон – Україна, Київ; вік – 18-25 років), знайдених за цими критеріями у пошуковій системі мережі «Вконтакте». Аналіз здійснювався станом на період 15.01-25.01.2012) Зрозуміло, що далеко не всі подружні пари створюють такі симбіотичні сторінки, і не всі такі сторінки є реальними, але можна припустити, що такий акт є одним з проявів довіри у сімейному житті. Розгляду та аналізу піддавались такі компоненти сторінки, як статус, власно-додані альбоми (безпосередньо назви альбомів) і фотографії користувачів, фотографії, на яких відмічено користувачів.

Для пояснення репрезентації особистісних диспозицій можна використати драматургічний підхід І. Гофмана. Використовуючи театральні аналогії автора, легко зрозуміти, що сценою в нашому випадку виступатиме сама соціальна мережа «Вконтакте». «Переднім планом» за драматургічною теорією є та інформація, яку подають автори сторінок, а «закулісною зоною» можна назвати реальне життя. «Обстановкою» варто вважати сам стан одруженості, оскільки саме він буде диктувати певний стиль поведінки в соціальній мережі. Тут слід також згадати «зриви виконання» (інциденти), що можуть відкрити спостерігачам закулісне життя молодят. Цей акт може бути здійснено за допомогою, наприклад, такої функції мережі «Вконтакте», як «Відмітити друга» на візуальних матеріалах, що містяться на сторінках інших користувачів/учасників спектаклю.

Найбільш вагомим аспектом є така особливість мережевої взаємодії, як очікування оцінки інших (це і є основним рушієм створення спільних сторінок). Для цього користувачі презентують свої фотографії, що розміщені у альбомах з дуже схожими назвами «Наш особливий день», «День народження нашої родини», «Найщасливіші моменти життя», підкреслюючи цим успішність їхньої міжособистісної взаємодії. Такого роду «хизування» призводить до того, що І. Гофман називає дисонансом нашого природного Я і соціального Я, оскільки тут можливі два варіанти розгортання подій: 1) оцінка візуальних матеріалів, що підтверджують успішність шлюбу, спільного відпочинку, безхмарність міжособистісного спілкування та ін., не співпадає з очікуваннями їх авторів; 2) події, зображені у візуальних матеріалах, є симулякрами, тобто реальне життя пари не відповідає зразку життя щасливого та успішного подружжя, автори матеріалів створюють ілюзорний образ свого щастя. Варто згадати Г. Дебора, який зазначає, що вистава, спотворюючи реальність (на нашу думку, можна застосувати термін «збочуючи»), в той же час є продуктом цієї реальності [2]. Популярність мережевих акаунтів такого характеру спричиняє невідповідність між «on-line» та «off-line» життям. Репрезентація щасливих сімейних відносин, що вдало конструюється користувачами, не відповідає реальному стану шлюбно-сімейної взаємодії (про це свідчать соціологічні дослідження в області сімейних відносин та конфліктів). «Ідеальний тип», що конструюється авторами спільної сторінки, вимагає відповідної поведінки і в реальному житті, щоб спостерігачі спектаклю в це вірили. Такого роду феномен може розглядатись в соціологічному дискурсі з позиції неспівпадіння рольових очікувань в контексті шлюбно-сімейних відносин та полярності їх репрезентативних практик, що, в свою чергу, здійснює негативний вплив на мікроклімат родини, втілюючись у родинних конфліктах. На макрорівні такого роду проблема може бути розглянута як один з механізмів, що приводить до порушення функціонування родини як інституту і, як наслідок, продукує тяжіння до розривання шлюбу.

Література: 1. Сазанов В. М. Социальные сети – публичная сфера / К Солнечной Виртуальности – через пассионарность и интеллектуальность / Електронний ресурс. Реж. доступу: www.v-school.narod.ru 2. Дебор Г. Общество спектакля. – М., 2000. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://avtonom.org/old/lib/theory/debord/society_of_spectacle.html.

Зубарев Александр

Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина

(Украина, Харьков)