Теоретичне підґрунтя вивчення соціалізації дітей у мультикультурних сім’ях

Розширення можливостей, переваги глобального світу, зникнення кордонів між державами, зміни в глобальній економічній системі, економічна криза останніх років – усі ці фактори сприяють зростанню кількості мігрантів у світі. З 2005 по 2010 рік, за даними ООН, число мігрантів зросло зі 192 до 214 млн. людей. Порівняно із 1990 роком, число мігрантів зросло на 58 млн осіб («International Migration Report 2009: A Global Assessment») [4]. Але традиції суспільства у сфері вступу в шлюб і продовження роду не змінилися. Мігранти так само вступають в шлюб, але часто вже із представниками інших культур. Тому збільшення кількості переселенців – один із факторів, що сприяє підвищенню кількості змішаних шлюбів, який ми надалі будемо розуміти як шлюб між представниками різних культур, національностей.

Продовжувати ряд причин, що стають передумовами вступу в змішаний шлюб, можна до безкінечності. Але фокусом нашої роботи є внутрішня регуляція, взаємовідносини і, в першу чергу, процес виховання дітей у таких сім’ях, а саме – їх соціалізація та взаємовідносини таких дітей із оточуючим середовищем. Соціалізація – це процес, через який безпорадне маля поступово перетворюється на особистість, яка розуміє себе та навколишній світ, набуває знань і звичок, притаманних культурі, в якій вона народилася [2]. Але Е. Гіденс не враховує можливість того, що дитина зростатиме в полікультурній родині. Чимало вчених приділяло увагу вивченню процесу соціалізації: Ф. Г. Гіддінгс (США), Т. Парсонс (США), Дж. Дьюї (Франція), Г. Тард (Франція), В. П. Кептєрєв (Росія), К. Левін (Німеччина), Ф. Хайдер(Німеччина), Е. Еріксон (Німеччина). Але усі ці класичні розробки розглядають випадок лише однієї культури [1].

Мета даної роботи – довести необхідність специфікації вивчення процесу соціалізації дитини в умовах мультикультурної сім'ї, визначити можливості соціологічного розгляду даного питання та аспекту взаємодії такої дитини із соціумом.

Сім’я інтерпретується по-різному: 1) «Соціальний інститут, що характеризується певними соціальними нормами, санкціями, взірцями поведінки, правами і обов’язками, що регулюють відносини між чоловіком і жінкою, батьками і дітьми»; 2) «Мала група, заснована на шлюбі чи кровній спорідненості, члени якої пов’язані спільним побутом, взаємною відповідальністю та взаємодопомогою» [3]. Роль сім’ї в житті дитини є найголовнішою. Сімейне виховання за своїм характером більш емоційне, ніж будь-який інший вид виховання. Сім’я найповніше відповідає вимогам поступового залучення дитини до соціального життя, розширення її світогляду і життєвого досвіду. Головною функцією сім’ї є виховання: формування навичок суспільного життя; забезпечення культурної неперервності суспільства, передача новому поколінню суспільних норм та цінностей; задоволення потреб у батьківстві, контактах з дітьми, забезпечення дітям батьківської любові, підтримки.

Питанням виховання дітей за умови двох культур на даному етапі наукового розвитку опікуються, в основному, лінгвістика та психологія. Лінгвістика приділяє увагу можливостям навчання дітей з народження декільком мовам одночасно, психологія вивчає психологічні особливості дітей, що зростають під впливом двох чи більше іноземних мов одночасно. Відтак, на даному етапі має місце досить вузький підхід до даного явища; соціологія ж має поставити за мету розширити простір розгляду проблеми соціалізації в мультикультурній сім’ї. Це питання є зараз найбільш актуальним для Європи, але Україна як країна, що прагне до європейської інтеграції, не може залишити це питання без уваги.

Література: 1. Алєксєєнко Т. Ф. Соціалізація особистості: можливості і ризики. Науково-методичний посібник. – К., 2007. – 152 с. 2. Гіденс Ентоні Соціологія / Пер. з англ. В.Шовкун, А.Олійник; наук. ред. О. Іваніщенко. – К. : Основи, 1999. – 726 с. 3. Социологический энциклопедический словарь. На русском, английском, немецком, французском и чешском языках. Редактор-координатор – академик РАН Г.В.Осипов. – М. : ИНФРА-М – НОРМА, 1998. – 488 с. 4. http: //demoscope.ru/weekly/2012/0513/barom02.php.

Піддубна Катерина

Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова

(Україна, Київ)