Професійна ідентичність особистості

Соціальна ідентифікація як процес становлення ідентичності особистості – одна з найпоширеніших тематик, яка досліджується і отримує теоретичне осмислення в рамках соціології. Дослідження співвіднесення особистості із соціальною групою набувають актуальності в умовах глобалізаційних соціальних змін, коли трансформації в різних сферах суспільного життя впливають не лише на макросоціальні процеси, але і позначаються на індивідуальному житті людей, змінюють їхні цінності, норми, культуру. Поняття «ідентичність» у науковій термінології, в його загальному сприйнятті, стало об'єктом багатьох теоретичних досліджень XIX ст. До даної проблематики зверталися Е.Еріксон, Е.Фромм, В.Хесле, Дж. Мід, Е.Гофман, А. Гіденс та ін.

Вужчою тематикою для соціологічного дослідження є професійна ідентичність. Сучасною українською соціологією професійна ідентичність як така не вивчалася. Суміжні теми розглядали А. Андрєєнкова, Ф. Гогоберідзе, О. Голубкова, Я. Дідковської, І. Дусева, Н. Лоншакова, Г. Осадчая, О. Родіонова, М. Тітма, Н. Томіліна, А. Цепляєва, М.Яніцький, Є. Головаха (професійна орієнтація, самовизначення). Відсутність систематизованого знання про професійну ідентифікацію не дає можливості вирішення соціальних проблем, які тісно пов’язані з професійною діяльністю. Наприклад, проблема неузгодженості професійних орієнтацій молоді як джерела формування ідентичності із реальною професійно-кваліфікаційною структурою.

Актуальність нашої роботи полягає в суперечності між відсутністю соціологічної рефлексії професійної ідентичності та необхідністю отримання знань про професійну ідентичність населення України, що є перепоною для осмислення та вирішення проблеми невідповідності трудових позицій населення професійно-кваліфікаційному рівню його представників. Пропонуємо короткий огляд основних теоретичних підходів до вивчення професійної ідентичності:

1. Символічний інтеракціонізм (Дж.Мід, Ч.Х.Кулі). Ідентичність науковці розглядають на основі аналізу групової взаємодії як соціокультурного обміну в процесі навчання (соціалізації) і включення осіб у професійну діяльність [5, с. 42-44].

2. Феноменологічна та психологічна теорії (З.Фройд, Е.Еріксон, П.Бергер, Т.Лукман). Увагу звертають на інтерналізацію суб’єктів (професійної) діяльності [5, с. 43-45], тобто на необхідність здійснювати оцінку соціальної поведінки професійної групи, престижності професії.

3. Рольова теорія (Х.Теджвелл, Д.Тернер та ін.). Необхідність врахування впливу соціальних змін і соціальних практик індивідів на вибір професійної ідентичності [5, с. 46].

4. «Ідентичність як явище модерну» Е.Гідденса. Основою ідентичності, на думку науковця, є здатність особистості до саморефлексії [2, с. 135-146], таким чином, важливими є як власні оціночні судження особистості щодо різних сфер (оцінка власних здібностей, економічної ситуації соціуму, престижності професій), так і оточуючого середовища (як воно оцінює її вибір).

5. Драматургічна модель соціальної взаємодії Е.Гофмана, який через введення поняття «політика ідентичності» фіксує наявність різних ідентичностей в одній особистості та континуальність «Я» («Я» залишаюся собою в різних ситуаціях») [2, с. 130].

Отже, розглядаючи професійну ідентичність як самоусвідомлене ототожнення особистістю себе із конкретною професійною групою, можливо виокремити на основі теоретичних підходів такі соціальні показники для практичного вимірювання. А) Когнітивні елементи: освіта батьків як чинник, що має безпосередній вплив на професійний вибір особистості (про що свідчать дані дослідження А. Бова: наявність високого ступеня спадкоємності статусно-професійних позицій) [1, с.162-167]; статус зайнятості; рівень освіти; професія; прибуток; самооцінка (за шкалою самооцінки, розробленою дослідниками Європейського соціологічного дослідження) [4, с.172]; життєві плани (цілі, цінності). Б) Афективні (емоційна оцінка особистості [3, с. 93]): престиж професії (шкала Д.Треймана); уявлення про професійну групу (за технікою семантичного диференціала «Ідеальний образ трудової діяльності»). В) Поведінковий елемент: повноваження; привілеї; правила поведінки.

Вимірювання професійної ідентичності у соціології – довготривала процедура, причинами складності якої є особливості професійної ідентичності, а саме: 1) виявити трудову позицію індивіда – це не є дослідити професійну ідентичність; 2) необхідно зважати на чинники, що впливають на професійну ідентифікацію; 3) необхідно систематично досліджувати професійну ідентичність для простеження тенденцій її змін та розвитку.

Література: 1. Бова Андрій. Доходи і домагання: порівняльний аналіз у 4-х європейських країнах/ А. Бова // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2009. – № 1. – С. 158-168. 2. Заслин Я. М. Некоторые вопросы теории и методологии управления процессом самоопределения личности в современных условиях / Я. М. Заслин // Материалы научно-практичной конференции. – Барнул : НП «Aзбука», 1999. – 342 с. 3. Иванова Н. Л. Профессиональная идентичность в социально психологических исследованиях [Електронный ресурс]. – Режим доступу: http://www.youblisher.com/p/280631-Ivanova-N-L-Professionalnaya identichnost-v-sotsialno-psihologicheskih-issledovaniyah-Elektronnyiy-resurs/ 4. Патракова А. Соціально-класові позиції та ціннісні орієнтації / А. Патракова // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2009. – № 1. – С. 169-181. 5. Полухина М. В. Профессиональная идентификация студенчества: дис. на … канд. социол. наук: 22.00.06 / М. В. Полухина. – Екатеринбург, 2006. – 179 с.