Сучасна українська молодь: «за» і «проти» життя в Радянському Союзі

Радянський Союз – колишня держава, яку можна розглядати з позицій різних поглядів і концепцій, і кожен такий погляд буде відрізнятися від попереднього, кожна окрема людина знайде величезну кількість позитивних і негативних сторін цієї величезної машини, але ніхто не залишиться байдужим до свого часу великої системи. Ми розглянемо Радянський Союз з точки зору сучасної української молоді. У нинішній час думки стосовно Радянського Союзу можна розподілити на дві основні групи: заперечення системи СРСР та її підтримка [1, с. 46; 2; 3].

Для дослідження думки сучасної української молоді було проведено аналіз змісту обговорень відповідної теми в соціальний мережі «Вконтакте» [4].

Помітна частина представників сучасної української молоді (39%) підтримує політичну систему Радянського Союзу і бажає її повернення в сучасній Україні. Вони керуються позитивними сторонами системи Радянського Союзу, але не заперечують існування негативних моментів, які були присутні в державі. На їх думку, в Радянському Союзі, на відміну від сучасної України, існував чітко встановлений і прописаний порядок в країні, який регулював і визначав життя не тільки всіх разом узятих громадян, але й звертався окремо до кожного. У Радянському Союзі у населення існували і були на першому місці такі риси, як чесність, відповідальність, дисциплінованість, рівність, самопожертва і допомога близьким, чого не вистачає сучасним спільнотам. Важливим фактором був контроль з боку відповідних органів влади за життям людей і за тим, щоб воно було таким, як годиться. Існування такого контролю забезпечувало наявність порядку, старанності, низького рівня злочинності в державі. У Радянському Союзі кожна людина була забезпечена житлом, держава вела активну боротьбу з пияцтвом, наркоманією, населення було впевненим в завтрашньому дні. Для підтримки порядку і бажання населення підтримувати в чистоті свої будинки і прилеглі до них території проводилися змагання між будинками за звання будинку зразкового утримання. Це давало бажані результати і було ефективно. Велике значення представники української молоді приписують ідеології, яка, на їхню думку, позитивно впливала на громадян і країну в цілому. Величезним плюсом радянської системи було те, що в країні була відсутня розбещеність молоді. Молодь проводила своє дозвілля в бібліотеках, вечірки проходили культурно, кожен шанував батьків і людей старшого віку. Також важливо те, що в СРСР кожна доросла людина зобов'язана була працювати, отримувала покарання за дармоїдство – це один з головних плюсів системи, якого не вистачає в сучасному житті.

Незаперечним плюсом Радянського Союзу була система освіти. Школярі та студенти отримували контрольовані знання високого рівня, які відповідали вимогам державних структур і життя в цілому. Діти обов'язково отримували патріотичне виховання, воно займало одне з перших місць в діяльності шкіл, батьків, гуртків тощо. Освіта була безкоштовною, контроль отриманих знань був жорстким, студентів з неналежною успішністю відраховували, що також сприяло високому рівню освіти у випускників вищих навчальних закладів. У Радянському Союзі було безкоштовне високоякісне медичне обслуговування, місць у дитячих садках вистачало всім, пересування між країнами, що входили до СРСР, було безвізовим і вільним. Плюсом радянської системи було зосередження підприємств в руках держави, внаслідок чого всі вони працювали без перебоїв і надавали достатню кількість робочих місць. Важливо відзначити і те, що в СРСР існувала чітка регламентація і контроль цін на товари, таким чином, в країні забезпечувалася економічна стабільність, якої не вистачає сучасній Україні.

Інша частина сучасної молоді заперечує систему Радянського Союзу. Її погляди зводяться до висміювання державної системи того часу, приниження її значення і досягнень, основою для чого є думка про існування в Радянському Союзі, крім очевидних переваг, великої кількості недоліків. Одним з таких недоліків системи СРСР була її «закритість». Населення Радянського Союзу перебувало за «залізною завісою», що обмежувала вільний рух інформації, яка могла надходити в СРСР, причому влада визначала межі її поширення серед населення. Такий стан справ істотно уповільнював розвиток багатьох сфер життя і виробництва, нові технології практично не надходили в країну, люди не мали інформації, наприклад, про винаходи за межами Радянського Союзу. Влада часто забороняла ввезення закордонних товарів, розповсюдження музики, книг, які вважалися забороненими і такими, що негативно впливають на психіку громадянина Радянського Союзу. Багато представників молоді також вважають негативним моментом заідеологізованість життя в СРСР, утиск владою церкви і заборону релігії. Це зумовлювалося, перш за все, небажанням влади мати конкурентів в сфері підпорядкування народу певним ідеям. Також негативним моментом системи Радянського Союзу були покарання, репресії, заслання людей, які, на думку влади, становили небезпеку для неї або решти громадян. Часто до таких людей відносили не лише злочинців як таких, але й людей, які висловлювали альтернативні думки.

Для сучасної молоді досить важливим є той факт, що в Радянському Союзі була відсутня свобода слова. Виступи з власною думкою, якщо вона відрізнялася від думки решти, не віталися, засуджувалися, навіть каралися. В СРСР кожну людину з дитинства виховували так, щоб у неї навіть не виникало цієї «власної думки», кожна людина була гвинтиком однієї, точно розрахованої і діючої системи, в якій усі мали думати і діяти однаково, інакше система могла розвалитися. Виїзд за межі Радянського Союзу був практично неможливий, за кожним виїжджаючим стежили, перевіряли його діяльність. Влада намагалася не випускати людей за кордон, щоб вони не могли порівняти життя в СРСР і за його межами і розповісти про побачене капіталістичне життя. Це було основним способом забезпечення збереження авторитету й системи влади, успішного функціонування встановлених правил і підтримки народної думки про те, що життя в Радянському Союзі є найкращим. Внаслідок цього в СРСР не могло бути й мови про демократію, що також є значним недоліком системи на думку сучасної молоді.

Таким чином, можна констатувати, що сучасна українська молодь не є одностайною в своєму ставленні до минулого своїх батьків. З одного боку, є значна кількість негативно налаштованої молоді, основними аргументами «проти» СРСР є відсутність захисту основних прав людини та обумовлена цим «закритість» системи. Інша частина молоді схвально оцінює досвід СРСР, основними позитивними рисами якого називають наявність порядку в державі та соціальне забезпечення. Третя, найбільша частина, молоді показує більш прагматичне ставлення – не має значення, яким було суспільство в часи СРСР, головне – творити своє майбутнє, але вчитися не на власних помилках, а на помилках інших, хоча б не повторювати тих, що були зроблені в СРСР, і не забувати про те, що іноді не треба «вигадувати велосипед», якщо це вже було зроблено до вас.

Література: 1. Каждый третий украинец восхищается Сталиным. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://focus.ua/society/194439. 2. Уайт С. Прошлое и будущее: тоска по коммунизму и ее последствия в России, Белоруссии и Украине / С. Уайт // Мир России. – 2007. – № 2. – С. 25‑46. 3. Федосеева Е. Отношение современной молодежи к СССР и его распаду / Е. Федосеева [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ia-centr.ru/archive/commentsba51.html?id=1064. 4. Чехлов А. Ваше отношение к СССР? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vk.com/topic-2633043_26797745.

Юрченко Аркадия

Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина

(Украина, Харьков)