Ринок праці в Україні: особливості сучасного стану

У сучасних умовах розвитку економіки особливої актуальності набувають проблеми ефективної зайнятості населення України, створення ринку робочої сили і запобігання масовому безробіттю. Кон'юнктура ринку праці постійно змінюється. Ринок праці стає найважливішою ланкою національної і світової ринкової цивілізації, адже на ньому формуються трудові ресурси творчого типу. Нині в Україні існує потужна наукова база, яка дає змогу опрацьовувати теоретичні й практичні виміри ринку праці. Теоретичний фундамент вчення про ринок праці був закладений представниками класичної школи в економічній науці. Наукове розуміння ринку праці вперше було представлене А. Смітом та Д. Рікардо. Дослідження проблем існування і функціонування ринку праці висвітлювалося відомими вченими О. Грішновою, Е. Лібановою, В. Петюхом, Д. Богинєю, В. Радаєвим, А. Калініною.

Метою нашого дослідження є окреслення стану ринку праці України в умовах сьогодення. Найчастіше термін «ринок праці» зустрічається в економічній літературі. Досліджуючи проблеми ринку праці, Д. Богиня та О. Грішнова зазначають: «Ринок праці – це система суспільних відносин, пов’язаних із наймом і пропозицією праці, тобто з її купівлею-продажем» [1, с. 313]. Соціологія розглядає ринок праці переважно як соціальний інститут суспільства, тобто як місце перетину економічних і соціальних інтересів та функцій, барометр у трансформації соціальної структури суспільства. Процес формування ринку праці як соціального інституту передбачає його соціальну спрямованість [2]. Сьогодні ринок праці є механізмом узгодження інтересів працедавців і найманої робочої сили, який забезпечує функціонування ринкової економіки.

Ринок праці існує у тісній взаємодії з іншими соціальними інститутами, насамперед, із ринком освіти. Дисбаланс в одному з інститутів приводить до дисбалансу в іншому. На сьогоднішньому етапі український ринок праці не є збалансованим. Криза в економіці, закриття великих промислових підприємств призвели до безробіття і необхідності широкомасштабної перекваліфікації значної частини робочої сили [3, с. 141]. Нині втрачено престиж робочих професій, молоді люди обирають професії в галузі економіки, юриспруденції тощо, тим самим поповнюючи лави безробітних. Ця ситуація складається переважно за рахунок відсутності в країні якісної та продуктивної професійної орієнтації серед молоді [4]. Сучасний український ринок праці існує в умовах зростання пропозиції робочої сили і скорочення попиту на неї при деякому збільшенні попиту на висококваліфіковану працю. Виявлено, що формування ринку праці в Україні відбувалося в умовах погіршення ситуації у сфері зайнятості, а сам ринок праці поступово набуває нових рис.

Проведений нами контент-аналіз газети «Бесплатка» засвідчив, що найбільше число пропозицій на ринку праці представлено для фахівців в сфері продажу, чималий відсоток складає сегмент, що об'єднує вакансії адміністратора, координатора, оператора. Помітним є обсяг пропозицій для фахівців області маркетингу і реклами, також для секретарів і офіс-менеджерів, адміністраторів. Помітною залишається динаміка зниження працедавцями вимог до віку фахівців сфери економіки і фінансів. Простежується побажання наявності у кандидатів профільної для даної вакансії освіти. Значущою вимогою є наявність досвіду роботи. Отже, сфера послуг домінує на сьогоденному ринку праці.

Головним індикатором, що дозволяє оцінити ефективність взаємодії ринку праці та освіти, є рівень безробіття молодих спеціалістів. В Україні ці показники досить високі. Найвищий рівень безробіття у 2009 р. спостерігався серед молоді віком від 15 до 24 років (17,8 %), в той час як у вікових групах від 25 до 29 років – лише 10,4 %, від 30 до 34 – 8,5 % [5]. Сьогодні на вітчизняному ринку праці повною мірою не діють ринкові регулятори, тому держава, враховуючи умови розвитку української економіки, повинна зайняти чіткішу позицію щодо регулювання ринку праці. Пріоритетними напрямками реформування українського ринку праці є вдосконалення системи його функціонування.

Таким чином, сучасний стан ринку праці має складну структуру та характеризується наявністю низки проблем, які заважають нормальному соціально-економічному розвитку всієї країни. Гострими лишаються проблеми економічної активності населення, дисбалансу між пропозицією та потребою у робочій силі, проблеми зайнятості молоді, трудові міграції та тіньовий ринок праці.

Література: 1. Богиня Д. П. Основи економіки праці : навчальний посібник / Д. П. Богиня, О. А. Грішнова. – К. : Знання-Прес, 2001 – 313 с. 2. Волкова О. В. Ринок праці / О. В. Волкова [навчальний посібник]. – К. : Центр учбової літератури, 2007. – 624 с. 3. Милашенко Т. Т. Проблеми та особливості ринку праці в Україні./Т. Т. Милашенко – К.: Наука, 2010. – 141 с. 4. Уколова А. Молодіжне безробіття як соціальний феномен українського суспільства / А. Уколова // Молодіжна політика: проблеми та перспективи [збірник наукових праць / наук. ред. С. А. Шудло]. – Дрогобич : Редакційно-видавничий відділ Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. – С. 142-146. 5. Уколова А. А. Ринок праці та ринок освітніх послуг у старопромисловому регіоні: проблеми взаємодії (на прикладі Донбасу) : автореф. дис. ... канд. соцiол. наук : 22.00.04 / Уколова А. А. ; Харк. нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2011. – 18 с.

Пясточкина Е.Н.

Пермский государственный национальный исследовательский университет

(Пермь, Россия)