Дозвілля як компонента вільного часу студентства

Дозвілля є однією з важливих складових життя будь-якої людини, воно є компонентою культурної життєдіяльності. Воно репрезентує сутність людини, тому що саме в його вільному виборі відображаються її бажання та потреби. Дозвілля – частина неробочого часу, яка залишається у людини після виконання виробничих обов`язків. Важливо відзначити, що це поняття не тотожне «вільному часу», а є специфічною областю вільного часу, в якій індивід задовольняє свої моральні та духовні потреби. Дозвілля – феномен, обумовлений вільним вибором індивіда, вищий ступінь самореалізації особистості. Головна характеристика дозвілля міститься у можливості вибору видів діяльності у відповідності до соціокультурних інтересів і духовно-моральних переваг. Дозвілля – частина вільного часу, що містить сукупність занять, які виконують функцію відновлення фізичних і психічних сил особистості, до яких людина звертається заради власного задоволення, саморозвитку.

Дозвілля студентства можна відрізнити від дозвілля молодої людини через ряд ознак. По-перше, студентство не ототожнюється з молоддю, студентство є її фрагментом. «Субкультурний плюралізм студентства обумовлений як зовнішніми (об`єктивними) факторами, зокрема, соціальним походженням, національною приналежністю, середовищем знаходження у конкретному вузі (факультеті), так і внутрішніми (суб`єктивними), перш за все, соціальною ідентифікацією тієї чи іншої студентської спільноти, що виявляється у відповідному соціальному конструюванні і проектуванні реальності. В сучасних умовах субкультурна диференціація студентської молоді посилюється завдяки множинності соціального позиціонування представників даної групи» [1].

Дозвілля за своєю природою дуальне, оскільки воно виступає і рекреаційним засобом, що дозволяє відновлювати фізичний, культурний та інтелектуальний потенціал, і розвивати всю сукупність духовних і фізичних якостей особистості у відповідності до її соціокультурних потреб. Треба розуміти, що протиставляти їх не потрібно, адже обидві частини вільного часу однаковою мірою важливі для людини, але при цьому виконують різні соціальні функції. «Особливості молодості (пошукова, творчо-експериментальна активність, схильність до ігрової діяльності, романтизм, підвищена емоційність) складним чином заломлюються в її дозвіллі, що, порівняно з дозвіллям інших вікових груп, відрізняється найбільшою мобільністю, активністю, різноманітністю» [2].

Значна роль має приділятися вивченню студентського дозвілля, тому що саме освічена молодь, майбутні випускники внз є рушійною силою суспільства, активним суб’єктом суспільного життя, що виступає провідником нових ідей, ініціатив, генератором та носієм нових знань.

Література: 1. Жарков А.Д. Культурно-досуговая деятельность: учебник / А.Д. Жарков, Е.М. Чижиков. – М. : ИНФРА-М, 1998. – 378 с. 2. Сокурянская Л. Г. Студенчество на пути к другому обществу: ценностный дискурс перехода. – Х., 2006.

Телегина Олеся

Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина

(Украина, Харьков)