§ 4. Судові дебати

У процесі судових дебатів особами, які беруть участь у справі, підбивається підсумок дослідження обставин справи (фактів) і доказів.

Судові дебати проводяться в порядку, встановленому ст. 193 ЦПК, із дотриманням принципу рівних процесуальних можли­востей осіб, які беруть участь у справі.

Черговість виступу учасників судових дебатів закріплена законом, у силу чого спершу слово надається позивачу та його представникові, потім — відповідачу і його представникові (ч. 2 ст. 193 ЦПК). Сторони за пропозицією головуючого висловлю­ють свої міркування та висновки на підставі всіх досліджених у судовому засіданні матеріалів. Вони можуть посилатися, не лише на встановлені в судовому засіданні обставини, а й на ті правові норми, які на їх думку, регулюють дані правовідносини, але не зобов'язані цього робити.

Представники сторін і третіх осіб, виступаючи в судових дебатах, зобов'язані проаналізувати розглянутий у ході справи доказовий матеріал, обгрунтувати вимогу або заперечення вже встановленими, на їх думку, фактами, вказати норми матеріального і процесуального права, на основі яких потрібно ухвалити рішення у справі.

Треті особи без самостійних вимог виступають у судових дебатах після особи, на стороні якої вони беруть участь (ч. 3 ст. 193 ЦПК).

Мета участі третьої сторони в судових дебатах полягає в тому, щоб викласти свої міркування і висновки на підставі всіх дослідже­них у судовому засіданні матеріалів і запобігти несприятливим для себе наслідкам рішення суду, оскільки рішення суду матиме преюдиційне значення для визначення юридичних відносин третьої особи з однією із сторін, яка є учасником спору (ч. 1 ст. 35 ЦПК).

Третя особа, яка заявила самостійні позовні вимоги щодо предмета спору, та її представник у судових дебатах виступають після сторін (ч. 4 ст. 193).

Процесуальне становище третіх осіб із самостійними вимогами є аналогічне становищу позивача (ст. 34 ЦПК).

Органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, виступають у судових дебатах першими. За ними виступають особи, в інтересах яких відкрито провадження у справі (ч. 6 ст. 193 ЦПК).

Прокурор, який захищає права, свободи та інтереси інших осіб, залишається представником держави, не усуває і не замінює сторону, яка бере участь у процесі, розпочатому прокурором в судових дебатах. Прокурор має проаналізувати досліджені в ході судового розгляду докази; показати, які з них слід виз­нати достовірними та достатніми; на існування яких обставин указують достовірні докази, розкрити характер правовідносин сторін, прокоментувати закон, яким регулює ці правовідносини, і в кінцевому підсумку висловити свою думку, як на підставі цієї норми закону має бути вирішена справа.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які звернулися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів, у судових дебатах висловлюють свою думку щодо підсумків проведеного дослідження обставин спра­ви і доказів. Вони висловлюють свою думку щодо того, як має бути вирішена справа, що розглядається, дають оцінку доказів, досліджених у судовому засіданні, висловлюють думку щодо встановлення чи невстановлення фактів, які мають значення для справи, формулюють свій погляд на правовідносини сторін і на закон, який регулює ці правовідносини, і насамкінець вислов­люють міркування щодо того, яке рішення має бути прийняте судом у справі, що розглядається.

Уважне слухання промов у дебатах дозволяє більш чітко з'ясувати позицію кожного учасника, сприйняти їх аргументацію, співставити різні точки зору як на фактичний, так і на правовий аспекти справи, що розглядається, сформулювати своє внутрішнє переконання щодо оцінки доказів, кола обставин, установлених у справі, обгрунтованості та правомірності заявлених вимог. У ході дебатів часто усуваються, знімаються сумніви, які не були зняті на попередніх етапах процесу.

Суд не може обмежувати тривалість судових дебатів певним часом. Головуючий може зупинити промовця лише тоді, коли він виходить за межі справи, що розглядається судом, або пов­торюється. З дозволу сулу промовці можуть обмінюватися реп­ліками. Право останньої репліки завжди належить відповідачеві та його представникові (ч. 7 ст. 193 ЦПК).