- •2007 Ббк 67.9(4укр)304.4 ц34
- •Глава 1 Цивільне процесуальне право України як галузь права. Поняття цивільного процесу за законодавством України. Предмет, метод і функції цивільного процесуального права України
- •§ 1. Поняття цивільного процесу. Поняття та види проваджень у цивільному процесі. Стадії цивільного процесу
- •§ 2. Предмет, метод, функції і системи цивільного процесуального права України
- •§ 3. Функції цивільного процесуального права
- •§ 4. Система цивільного процесуального права
- •§ 5. Цивільне процесуальне законодавство
- •§ 6. Місце цивільного процесуального права в системі права України
- •§ 7. Наука цивільного процесуального права
- •Глава 2 Принципи цивільного процесуального права
- •§ 1. Поняття принципів цивільного процесуального права
- •§ 2. Система принципів цивільного процесуального
- •§ 3. Загальноправові принципи
- •§ 4. Міжгалузеві принципи
- •§ 5. Галузеві принципи
- •§ 6. Принципи окремого правового інституту — інституту судового розгляду
- •Глава з Цивільні процесуальні відносини
- •§ 1. Поняття цивільних процесуальних правовідносин
- •§ 2. Передумови виникнення цивільних процесуальних правовідносин
- •§ 3. Зміст цивільних процесуальних правовідносин
- •§ 4. Суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин
- •§ 5. Об'єкт цивільних процесуальних правовідносин
- •Глава 4 Сторони в цивільному процесі
- •§ 1. Поняття та ознаки сторін у цивільному процесі
- •§ 2. Цивільна процесуальнаправоздатність та цивільна процесуальнадієздатність сторін
- •§ 3. Процесуальна співучасть
- •§ 4. Заміна неналежного відповідача
- •§ 5. Процесуальне правонаступництво
- •Глава 5 Треті особи в цивільному процесі
- •§ 1. Загальні положення
- •§ 2. Права та обов'язки третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору
- •§ 3. Права та обов'язки третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору
- •Глава 6 Представництво в цивільному процесі
- •§ 1. Поняттяпредставництва в цивільному процесі
- •§ 2. Права та обов'язки представника в цивільному процесі
- •§ 3. Види представництва
- •Глава 7 Участь в цивільному процесі прокурора та інтереси органів місцевого самоврядування і осіб, яким законом надано право захищати праваі свободи інших осіб
- •§ 1. Участь прокурора в цивільному процесі
- •§ 2. Захист інтересів держави
- •§ 3. Процесуальні права органів і осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб
- •Глава 8 Доказування і докази в цивільному процесі України
- •§ 1. Поняттясудового доказування
- •§ 2. Предмет доказування
- •§ 3. Поняття судових доказів
- •§ 4. Класифікація доказів
- •§ 5. Пояснення сторін і третіх осіб
- •§ 6. Показання свідка
- •§ 7. Письмові докази
- •§ 8. Речові докази
- •§ 9. Висновок експерта
- •Глава 9. Цивільна юрисдикція загальних судів. Підсудність цивільних справ
- •§ 1. Загальнахарактеристика юрисдикції (підвідомчості)
- •§ 2. Види судової юрисдикції (підвідомчості)
- •§ 3. Підсудність цивільних справ
- •§ 4. Наслідки порушення правила підсудності.
- •Глава 10 Процесуальні строки
- •§ 1. Поняття процесуальних строків і їх види
- •§ 2. Обчислення процесуальних строків
- •§ 3. Поновлення і продовження процесуальних
- •Глава 11 Судові виклики і повідомлення
- •§ 1. Судові повістки
- •§ 2. Обов'язки сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, щодо здійснення повідомлень
- •Глава 12 Судові витрати
- •§ 1. Поняття, функції та види судових витрат
- •§ 2. Судовий збір
- •§ 3. Витрати, пов'язані з розглядом судової справи
- •§ 4. Звільнення від оплати судових витрат. Відстрочення і розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру
- •§ 5. Розподіл і відшкодування судових витрат.
- •Глава 13 Заходи процесуального примусу
- •§ 1. Попередження, видалення із залу судового засідання, тимчасове вилучення доказів
- •§ 2. Привід як захід процесуального примусу
- •Глава 14 Наказне провадження
- •§ 1. Заява про видачу судового наказу
- •§ 2. Порядок розгляду заяв та судового наказу
- •Глава 15 Позов
- •§ 1. Поняття позову
- •§ 2. Елементи позову
- •§ 3. Види позовів
- •§ 4. Право на позов
- •§ 5. Захист інтересів відповідача
- •§ 6. Забезпечення позову
- •Глава16 Відкриття провадження у справі
- •§ 1. Поняття відкриття провадження у справі
- •§ 2. Позовна заява і заява про відкриття провадження у справах наказного і окремого провадження
- •§ 3. Умови і підстави відкриття провадження у цивільній справі
- •§ 4. Правові наслідки відкриття провадження у цивільній справі
- •Глава 17 Провадження у справі досудового розгляду
- •§ 1. Поняття, мета і завдання стадії підготовки справи до судового розгляду
- •§ 2. Зміст і процесуальний порядок підготовки справи до судового розгляду
- •9) Визначає час і місце судового розгляду.
- •Глава 18 Судовий розгляд
- •§ 1. Поняття і значення стадії судового розгляду
- •§ 2. Підготовча частина судового засідання
- •§ 3. Розгляд справи по суті
- •§ 4. Судові дебати
- •§ 5. Ухвалення судового рішення
- •§ 6. Зупинення і закриття провадження у справі
- •§ 7. Залишення заяви без розгляду
- •Глава 19 Судові рішення
- •§ 1.Поняття судового рішення.
- •§ 2.Зміст судового рішення
- •§ 3. Негайне виконання судових рішень
- •§ 4. Виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні
- •§ 5. Додаткове рішення
- •§ 6. Роз'яснення рішення суду
- •§ 7. Законна сила судового рішення
- •§ 8. Ухвали суду першої інстанції
- •§ 9. Окремі ухвали суду
- •§ 10. Законна сила судових ухвал
- •Глава 20 Заочний розгляд справи
- •Глава 21 Окреме провадження
- •§ 1. Загальні положення
- •§ 2. Розгляд судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи
- •§ 3. Розгляд судом справ про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності
- •§ 4. Розгляд судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою
- •§ 5. Розгляд судом справ про усиновлення
- •§ 6. Розгляд справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення
- •§ 7. Розгляд судом справ про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі
- •§ 8. Розгляд судом справ про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність
- •§ 9. Розгляд судом справ про визнання спадщини відумерлою
- •§ 10. Розгляд заяви про надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку
- •§ 11. Розгляд судом справ про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу
- •§ 12. Розгляд судом справ про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб
- •Глава 12 розділу IV цпк встановлює порядок розгляду судами цивільних справ про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю.
- •Глава 22 Перегляд судових рішень і ухвал в апеляційному порядку
- •Глава 23 Перегляд судових рішень і ухвал в касаційному порядку
- •1) Постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення рішення без змін;
- •Глава 24 Перегляд судових рішень у цивільних справах, що набрали законної сили, в зв’язку з винятковими обставинами
- •Глава 25 Перегляд рішень або ухвал суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судового наказу у зв’язку з ново виявленими обставинами
- •6) Посилання на докази, що підтверджують наявність ново- виявлених обставин.
- •Глава 26 Провадження в цивільних судах України у цивільних справах за участю іноземних осіб
- •§ 1. Правові підстави участі іноземних осіб у цивільному процесі
- •§ 2. Відкриття провадження у цивільних справах за участю іноземних осіб
- •§ 3. Судові доручення та надання правової допомоги у справах за участю іноземних осіб
- •Глава 27 Судочинство у третейських судах
- •§ 1.Загальні положення щодо створення і діяльності третейських судів
- •§ 2. Розгляд справ третейськими судами
- •Глава 1 Цивільне процесуальне право України як галузь права. Поняття цивільного процесу за законодавством України. Предмет, метод і функції цивільного процесуального права України 3
§ 3. Види представництва
Види представництва можна розрізняти за ступенем обов'язковості та за підставами виникнення.
За ступенем обов'язковості представництво поділяється па обов'язкове і і факультативне. Для обов'язкового представництва не потрібна згода того, кого представляють. До такого належить, наприклад, представництво опікунів від імені недієздатних, представництво батьків, усиновлювачів, опікунів від імені осіб, які не досягли 14 років (ч. 1 ст. 31 ЦК, ст. 60 ЦК, ст. 154 СК), представництво піклувальників від імені осіб, визнаних обмежено дієздатними, тощо.
За підставами виникнення правовідносин представництва розрізняють законне представництво й добровільне.
Законними представниками щодо дітей віком до 14 років р (ст. ст. 31, 60 ЦК) є їх батьки, усиновлювачі, опікуни; щодо дітей віком від 14 до 18 років у випадках, передбачених ч. 2 ст. 29 ЦПК, законними представниками є їх батьки, усиновлювачі, піклувальники. Законними представниками також є опікуни над недієздатними та піклувальники над обмежено дієздатними Підставами для здійснення опікунами і піклувальниками функцій представника є рішення суду або акт про призначення цієї особи опікуном чи піклувальником або відповідний акт органу опіки і піклування (ст. ст. 60, 63 ЦК). Повноваження батьків та усиновлювачів випливають безпосередньо із закону. При законному представництві, як зазначалося, можливе подвійне . представництво. Згідно з ч. 5 ст. 39 ЦПК законні представники можуть доручати ведення справи іншій особі, обраній ними як представник. У такому разі обраний представник діє як договірний представник.
Договірне представництво здійснюється на підставі договору доручення (ст. 1000 ЦК) або трудового договору - представництво юрисконсультами інтересів організацій, у яких вони працюють. Добровільним представництвом також є здійснення профспілками представництва інтересів своїх членів. Закон від 15 вересня 1999 р. «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» надає профспілкам, їх об'єднанням право представляти інтереси своїх членів при реалізації ними конституційного права на звернення за захистом своїх прав до судових органів, до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також до міжнародних судових установ (ч. 4 ст. 19 Закону). У н. 8 ч. 1 ст. 38 цього Закону передбачено, що виборний орган профспілкової організації представляє інтереси працівників за їх дорученням при розгляді трудових індивідуальних спорів та у колективному трудовому спорі.
Судовий представник, як зазначалося, є однією з осіб, що беруть участь у справі (ст. 26 ЦПК). Він має процесуальні права цих осіб, передбачені в ст. 27 ЦПК. Представник на підставі договору може від імені особи, яку він представляє, вчиняти всі процесуальні дії за винятком тих, які застережені у виданій йому довіреності (ч. 2 ст. 44 ЦК).
Представник у цивільному процесі не є суб'єктом імовірного спірного матеріального правовідношення. Тому він не має матеріального інтересу у вирішенні справи, а має лише процесуальний інтерес і може здійснювати лише процесуальні права в межах, установлених законом, а законні представники у випадку, передбаченому ч. 1 ст. 17.9 СК, мають право розпоряджатися своїми матеріальними правами. Представник, що має повноваження на ведення справи в суді, як зазначалося, може відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 44 ЦПК від імені особи, яку він представляє, вчиняти всі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності. Тому якщо обмеження повноважень представника не застережені в довіреності, він може вчиняти не лише процесуальні дії, передбачені ст. 27 ЦПК, а й процесуальні дії, зазначені в ст. 31 ЦПК.
Повноваження представників на ведення справ у суді можуть бути підтверджені документами, зазначеними у ст.; 42 ЦПК, Повноваження адвоката на ведення справи в суді можуть посвідчуватись ордером, який виданий відповідним адвокатським об'єднанням, або договором (ч. 4 ст. 42 ЦПК). Повноваження представника можуть бути також посвідчені довіреністю або усною заявою довірителя із занесенням її до журналу судового засідання. У тому разі, коли згідно з пунктом 2-1 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» ЦПК повне фіксування судового засідання не здійснюється за допомогою звукозаписуючих технічних засобів і хід судового засідання фіксується в протоколі судового засідання, усна заява довірителя заноситься до цього протоколу. Повноваження представника можуть також бути посвідчені свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи особою, що здійснює охорону спадкового майна.
У разі відсутності представника у сторони чи третьої особи, визнаної недієздатною чи обмеженою у цивільній дієздатності, суд за поданням органу опіки та піклування ухвалою призначає опікуна або піклувальника і залучає їх до участі в справі як законних представників (ст. 43 ЦПК). Слід зазначити, що відповідно до ст. 60 ЦК суд призначає опікуна над фізичною особою у разі визнання її недієздатною та над малолітньою особою, якщо буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника над обмежено дієздатною особою та неповнолітньою особою, якщо вона позбавлена батьківського піклування. У разі, якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє, суд залучає до участі у справі орган опіки і піклування або інших осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб (ч. 3 ст. 11 ЦПК). У такому разі суд має зупинити провадження у справі (п. 5 ч. 1 ст. 201 ЦПК).
Договірне представництво грунтується на особистих довірчих стосунках між довірителем і представником. Тому воно в будь-який час може бути припинене, як довірителем, так і представником. Підстави припинення представництва за довіреністю вказані в ст. 248 ЦК. Крім того, довіритель, як зазначалося, може в будь-який час скасувати довіреність (ст. 249 ЦК). Право на відмову від вчинення дій, які були визначені довіреністю, має іі представник ст. 250 ЦК). Про припинення представництва чи обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суд «шляхом подання письмової заяви або усної заяви, зробленої у судовому засіданні (ч. 4 ст. 44 ЦПК).
Процесуальні представники, як зазначалося, зобов'язані діяти в інтересах осіб, яких вони представляють. Представники сторін і третіх осіб, які є посадовими особами, а також членами колегії адвокатів за недобросовісне ведення справи відповідають у дисциплінарному порядку або в порядку громадського впливу. Крім того, процесуальні представники, які діють на підставі договору, можуть нести цивільно-правову відповідальність за невиконання відповідного зобов'язання (ст. ст. 22, 23, ч. 4 ст. 250, ст. 623 ЦК).