§ 2. Позовна заява і заява про відкриття провадження у справах наказного і окремого провадження

Необхідною умовою для відкриття провадження у цивільній справі є подання позовної заяви у справах позовного провадження (ст. ст. 118, 119 ЦПК) або у справах наказного (ст. 98 ЦПК) чи окремого провадження (ст. 235 ЦПК).

З позовною заявою звертаються до суду за наявності спору, пов'язаного із захистом суб'єктивних цивільних прав та інте­ресів. Зміст і форма позовної заяви мають відповідати вимогам ст. 119 ЦПК.

Позовна заява подається в письмовій формі і повинна містити:

• найменування суду, до якого додається заява;

• ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представ­ником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий;

• зміст позовних вимог;

• ціну позову щодо вимог майнового характеру;

• виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

• зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину наявність підстав для звільнення від доказування;

• перелік документів, що додаються до заяви.

Позовна заява має бути оплачена судовим збором. Суд або суддя, враховуючи майнове становище сторін, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення по справі (ч. 1 ст. 82 ЦПК). У випадках, визначених законом (ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. .№ 7-93 «Про державне мито») позивачі у певних ка­тегоріях справ і визначені категорії громадян звільняються від сплати судового збору.

Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб (ч. 1 ст. 120 ЦПК). Правила ч. 1 ст. 120 ЦПК щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкоду­вання шкоди, завданої внаслідок злочину чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.

У разі, якщо форма або зміст заяви не відповідають вимогам ст. 119 ЦПК або до позовної заяви не додані її копії та копії відповідних документів за винятком передбачених законом випад­ків (ч. 2 ст. 120 ЦПК), а також якщо не сплачено судовий збір або не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, суддя постановляє ухвалу про залишення по­зовної заяви без руху. В ухвалі суддя вказує підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків. У разі, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає всі вимоги, вказані в ст. ст. 119, 120 ЦПК, і сплатить суму судового збору та оплатить витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи,позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачу (ч. 2 ст. 121 ЦПК).

Положення, передбачені ч. 1 і ч. 2 ст. 121 ЦПК, застосову­ються не лише до позовних заяв, а й до заяв у справах наказного (ст. 101 ЦПК) та окремого провадження (ст. 235 ЦПК).

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (ч. 5 ст. 121 ЦПК).

Крім того, заява повертається у випадках, коли:

• позивач до відкриття провадження у справі подав заяву про повернення йому позову;

• заяву подано недієздатною особою;

• заяву від імені позивача подано особою, яка не має пов­новажень на ведення справи;

• справа не підсудна цьому суду;

• подана заява про розірвання шлюбу під час вагітності дру­жини або до досягнення дитиною 1 року без дотримання вимог, встановлених СК.

Ухвала судді про повернення заяви може бути оскаржена в апеляційному порядку (п. 3 ч. 1 ст. 293 ЦПК) і в касаційному порядку (ст. 324 ЦПК).