§ 6. Зупинення і закриття провадження у справі

Зупинення провадження у справі, означає, що суд на невизначений строк тимчасово припинив розгляд справи в зв'язку з обставинами, що перешкоджають ньому розгляду, до їх усунення або виконання заінтересованими особами необхідних дій. Зупи­нення провадження у справі має такі ознаки:

а) підстави зупинення провадження (обов'язкові і факульта­тивні) точно визначені законом - ст. ст. 201, 202 ЦПК;

б) строки зупинення провадження залежать від тривалості дії обставин, що стали підставою зупинення;

в) якщо провадження зупинено, вчиняти будь-які процесу­альні дії до його поновлення не можна;

г) ухвала про зупинення провадження може бути оскаржена (н. 13 ч. 1 ст. 293 ЦПК);

д) до поновлення провадження у справі перебіг строків її розгляду зупиняється.

Суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі:

1. смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво;

2. злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, яка була стороною у справі;

3. перебування позивача або відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону війсь­кових формувань, що переведені на воєнний стан;

4. неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивіль­ного, господарського, кримінального чи адміністративного су­дочинства;

5. призначення або заміни законного представника у випад­ках, встановлених ч. ч. 1 —3 ст. 43 ЦПК (ч. 1 ст. 201 ЦПК).

Суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках:

1. перебування сторони на строковій військовій службі або альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання;

2. захворювання сторони, підтвердженого медичною довідкою, що виключає можливість явки до суду протягом тривалого часу;

3. перебування сторони у тривалому службовому відрядженні;

4. розшуку відповідача в разі неможливості розгляду справи за його відсутності;

5. призначення судом експертизи (ч. 1 ст. 202 ЦПК).

Суд не зупиняє провадження у випадках, встановлених п. п. 1 -3 ч. 1 ст. 202 ЦПК, якщо відсутня сторона веде справу через свого представника (ч. 2 ст. 202 ЦПК).

Строки, на які зупиняється провадження у справі, встановлені ч. 1 ст. 203 ЦПК.

У випадках, передбачених п. п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 201 ЦПК, про­вадження у справі зупиняється до залучення до участі у справі правонаступника або законного представника.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 201 і ст. 202 ЦПК провадження у справі зупиняється до припинення перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, на строковій військовій службі, альтернативній (невійськовій) службі, в службовому відрядженні; на час хвороби сторони; до розшуку відповідача; на час проведення експертизи.

При застосуванні п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК строк зупинення провадження у справі визначається моментом набрання законної сили рішенням, вироком, постановою, ухвалою у конституційній, цивільній, господарській, кримінальній, адміністративній справі, від вирішення яких залежить розгляд даної справи.

Провадження у справі має бути відновлене після усунення обставин, що викликали його зупинення. Суд відновлює своєю ухвалою провадження у справі згідно із заявою особи, яка бере в ній участь, або з власної ініціативи (ч. 1 ст. 204 ЦПК).

З дня відновлення провадження у справі перебіг процесуаль­них строків продовжується (ч. 2 ст. 204 ЦПК).

Провадження у справі відновлюється після усунення обставин, що стали причиною її зупинення. Одночасно з постановленням ухвали про відновлення провадження у справі призначаються час і місце судового засідання із повідомленням про це учасників процесу. Судовий розгляд продовжується за правилами глави 4 розділу III ЦПК.

Провадження у справі закривається або в силу того, що процес виник за відсутності у особи, яка звернулася до суду, передумов права на пред'явлення позову або з інших підстав справа не може бути вирішена судом по суті. При закритті провадження у справі виключається можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Перелік підстав закриття провадження у справі, передбачений у ст. 205 ЦПК, є вичерпним. Підстави закриття провадження у справі можна розподілити на 3 групи:

1) підстави, які свідчать про те, що в заінтересованої особи не було передумов права на звернення до суду, і справа не повин­на була прийматися до провадження судом: справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства; набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі в зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, з приводу спору між тими самими сторонами, про гой самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або повернув справу на новий розгляд до третейського суду, який ухвалив рішення, але розгляд справи у тому самому третейському суді виявився неможливим (п. п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 205 ЦПК);

2. підстави, пов'язані з розпорядчими діями сторін, які пе­решкоджають продовженню пронесу: позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом; сторони уклали мирову угоду і вона визнана судом (п, п. 3. 4 ст. 205 ЦПК);

3. підстави, які не залежать ні від суду, ні від сторін: померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; ліквідовано юридичну особу, яка була однією із сторін у справі (п. її. 6, 7 ч. 1 ст. 205 ЦПК).

Провадження у справі закривається шляхом постановлення ухвали, яка може бути оскаржена (п. 14 ч. 1 ст. 293 ЦПК). Якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ (ч. ч. 1, 2 ст. 206 ЦПК).

Якщо провадження у справі закрито, сплачена сума судово­го збору повертається за ухвалою суду (п. 5 ч. 1 ст. 83 ЦПК). У разі закриття провадження у справі з підстав, визначених ч. 1 ст. 205 ЦПК, сплачена сума коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи повертається за ухвалою суду (п. 4 ч. 2 ст. 83 ЦПК).