§ 7. Розгляд судом справ про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі

У цивільному обороті об'єктом використання можуть бути різноманітні цінні напери на пред'явника. Характерною ознакою

цих паперів є те, що в них не вказане ім'я власника. Власником такого папера визнається особа, яка пред'явить його до вико­нання. Тож у разі втрати цінного папера на пред'явника або векселя вимагати виконання за ними зобов'язань може особа, якій вони на законних правах не належать. Охорона прав та інтересів власника в разі втрати цінного папера на пред'явника або векселя здійснюється в судовому порядку.

Якщо власник втраченого цінного папера на пред'явника або векселя знає, хто є її держателем, то витребування нього доку­мента можливе шляхом пред'явлення до нього віндикаційного позову. Якщо ж особа, яка втратила цінний папір або вексель, не знає, хто є їх держателем, то захистити свої права та інтереси вона може в порядку окремого провадження, звернувшись до суду із заявою про визнання папера недійсним і поновлення прав на втрачений цінний напір.

Згідно зі ст. 194 ЦК цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його розміщення, а також мож­ливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам. До особи, яка набула право власності на цінний напір, переходять у сукупності усі права, які ним посвідчуються.

Справи про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника або векселі розглядаються судом за місцезнахо­дженням емітента цінного папера на пред'явника або за місцем платежу за векселем (ч. 2 ст. 260 ЦПК).

Заява, з якою заінтересована особа звертається до суду, по­дається з дотриманням загальних вимог, передбачених ст. 119 ЦПК, а також спеціальних вимог, зазначених у ст. 261 ЦПК. У заяві повинно бути зазначено: ім'я і місце проживання заявни­ка, найменування та місцезнаходження юридичної особи—заяв­ника; обставини, за яких втрачено пінний напір на пред'явника або вексель; повну і точну назву емітента втраченого цінного папера на пред'явника і його реквізити, а для векселя — вид, номер бланку, суму векселя, дату і місце складання, строк та місце платежу, найменування векселедавця та інших, відомих заявнику, зобов'язаних за векселем осіб, а також першого векселедержателя.

Заявником у цих справах є особа, яка вважає себе власником цінного папера на пред'явника, який був втрачений або втратив ознаки платіжності.

Після одержання заяви суддя своєю ухвалою постановляє зробити публікацію про виклик держателя втраченого цінного па­пера на пред'явника або векселя до суду; заборонити здійснювати будь-які операції за втраченим цінним папером на пред'явника або за векселем. Ухвала надсилається емітенту втраченого цін­ного папера па пред'явника. У справі про визнання недійсним втраченого векселя та відновлення прав на нього ухвала суду надсилається негайно зобов'язаним за векселем особам, якщо їх адреси відомі суду, а також, якщо строк платежу за векселем не настав, на адресу всіх нотаріусів відповідного нотаріального ок­ругу, на території якого знаходиться місце платежу за векселем. При пред'явленні векселя нотаріусу для вчинення протесту, щодо якого постановлено ухвалу, якою заборонено будь-які операції за ним, нотаріус зобов'язаний повідомити відповідний суд про пред'явлення такого векселя для вчинення протесту.

З дати постановлення ухвали суду зупиняється перебіг усіх строків щодо обігу втраченого цінного папера па пред'явника або векселя, встановлених законодавством про обіг векселів (ст. 262 ЦПК).

Відповідно до законодавчо встановлених правил публікація робиться за рахунок заявника у місцевій газеті за місцезнахо­дженням емітента цінного папера або за місцем платежу векселя, а також в одному з офіційних друкованих видань і за змістом повинна відповідати вимогам, визначеним ст. 263 ЦПК.

У цій категорії справ забезпечення заяви па відміну від справ позовного провадження є обов'язковою процесуальною дією і не залежить від волевиявлення заінтересованих осіб або розсуду судді (суду).

Держатель втраченого пінного папера на пред'явника або векселя повинен у встановлений строк подати до суду, який постановив ухвалу, разом з цінним папером на пред'явника або векселем заяву про те, що він є його держателем.

Суддя після надходження такої заяви постановляє ухвалу про залишення заяви про визнання втраченого цінного папера на пред'явника або векселя недійсним та відновлення прав на нього без розгляду і встановлює строк для пред'явлення заявником у загальному порядку позову до держателя про витребування цього цінного папера на пред'явника або векселя. Строк пред'явлення позову заявником до держателя втраченого цінного папера на пред'явника або векселя не може бути більшим двох місяців. Якщо в установлений судом строк заявник не пред'явить такий позов, то суд постановляє ухвалу про зняття заборони здійсню­вати будь-які операції за цінним папером па пред'явника або за векселем, а копію ухвали надсилає емітенту.

Провадження у справі розвивається в іншому порядку, якщо протягом 3-місячного строку з дня публікації про виклик де­ржателя цінного папера на пред'явника або векселя не надійде заяви разом із цінним папером або векселем про тс, що він є їх держателем. У такому разі суддя призначає справу про від­новлення прав на втрачений цінний папір на пред'явника або розгляду. Про день та час судового засідання суддя повідомляє заявника, емітента втраченого цінного папера на пред'явника або зобов'язаних за векселем осіб.

Розгляд справ про відновлення прав на втрачені цінні папери па пред'явника або вексель здійснюється за загальними прави­лами цивільного судочинства.

За результатами розгляду справи суд ухвалює рішення про визнання втраченого цінного папера на пред'явника або векселя недійсним або про відмову в задоволенні заявленої вимоги. Рішення про визнання втраченого цінного папера на пред'явника або вексе­ля недійсним є підставою для видачі заявникові цінного папера на пред'явника замість визнаного недійсним або проведення визначених ним операцій; для здійснення платежу за векселем або для видачі заявникові векселя замість визнаного недійсним та для відновлення зобов'язаними за векселем особами передавальних написів.

Рішення суду про визнання недійсним втраченого цінного папера на пред'явника або векселя публікується в порядку, встановленому ч. 2 ст. 263 ЦПК.

У разі ухвалення судом рішення про відмову в задоволенні заявленої вимоги держатель цінного папера на пред'явника або векселя має право звернутися до суду із заявою про відшкоду­вання за рахунок заявника збитків, заподіяних йому забороною здійснювати будь-які операції за цінним папером на пред'явника або за векселем (ч. 1 ст. 268 ЦПК).

Держатель цінного папера на пред'явника або векселя, який не заявив вчасно з будь-яких причин про своє право на цінний папір на пред'явника або вексель, може пред'явити позов до особи, за якою визнано право на цінний папір на пред'явника або вексель.