Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Червоний Ю.С. (ред.) Цивільний процес України.doc
Скачиваний:
121
Добавлен:
10.02.2016
Размер:
2.4 Mб
Скачать

Глава 5 Треті особи в цивільному процесі

§ 1. Загальні положення

У вирішенні цивільно-правового спору можуть бути заінтересо­вані не лише сторони, а й інші особи, які беруть участь у справі. До таких належать треті особи. Участь у процесі третіх осіб є одним із способів установлення об'єктивної істини у справі, засобами здійснення учасниками процесу права на захист, економії часу суду й осіб, які беруть участь у справі, запобігання винесенню суперечливих рішень у пов'язаних між собою справах. Спір, що розглядається судом, може бути тією чи іншою мірою пов'язаний із правовідношенням, суб'єктом якого є особа, яка не бере участь у справі. Тому рішення суду може стосуватися її ма­теріальних прав і обов'язків, вплинути на них чи привести до такого становища, за якого вони виявляться фактично порушеними.

Наприклад, за позовами про поділ спільно нажитого майна подружжя у результатах справи може бути заінтересований хтось із рідних, хто передав їм своє майно в тимчасове ко­ристування. У наведеному прикладі в сфері судового розгляду перебуватиме не одна, а кілька матеріальних правовідносин у силу їх взаємозв'язку. Суб'єктам цих правовідносин надається можливість захисту своїх суб'єктивних прав та інтересів, що охороняються законом, беручи участь у цивільному процесі, як сторони і треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору .

Термін «третя особа» безпосередньо вказує на правову при­роду цього інституту. Треті особи вступають у вже розпочатий судовий розгляд між сторонами (позивачем та відповідачем), вони не є ініціаторами відкриття провадження у справі, вони не беруть участі у формуванні першопочаткового спірного ма­теріального правовідношення.

У зв'язку із тим, що треті особи вступають у вже розпочатий цивільно-правовий спір, їх участь можлива лише в порядку позовного провадження:

~ Цивільний процесуальний закон покладає па сторони обов'язок повідомити суд про осіб, які мають ймовірну заінтересованість у справі, в тому числі і про ймовірних третіх осіб. Це прямо випливає із ч. 4 ст. 36 ЦПК й зі змісту ч. і 120 ЦПК,

Відповідно до ст. ст. 34, 35, ЦПК у цивільному процесі бе­руть участь2 категорії третіх осі6: треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, і треті особи, які не заявляють самостійних вимог. Треті особи, і першої, і другої категорії мають юридичну заінтересованість, внаслідок чого віднесені законом до осіб, які беруть участь у справі.

Треті особи за своєю юридичною заінтересованістю в певному розумінні близькі до правового становищі сторін, але метою участі третіх осіб є все ж безпосередній або опосередкований захист своїх прав і законних інтересів відмінних, як правило, від процесуальних прав сторін, і тією ж мірою незалежних.

Від участі прокурора, органів державної влади та місцевого самоврядування, представника та інших осіб, які можуть всту­пити в уже розпочатий цивільний процес, участь третіх осіб відрізняється характером й підставами юридичної заінтересо­ваності. На відміну від вищеперелічених осіб заінтересованість третіх осіб обов'язково мас особистий характер, тобто наявність допроцесуального матеріально-правового зв'язку з однією або з обома сторонами є вирішальним моментом у визначенні статусу суб'єктам як третьої особи. Треті особи виступають у процесі лише від свого імені.

Третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предме­та спору, і третіх осіб, які де заявляють самостійних вимог, об'єднують такі ознаки:

  • наявність матеріально-правової та процесуальної заінтересованості у вирішенні справи, що виявляється в заявленні самостій­них вимог щодо предмета спору, чи наявність лише процесуальної заінтересованості, що виявляється у можливості впливу рішення суду на права та обов'язки стосовно однієї зі сторін;

  • особистий характер заінтересованості, тобто треті особи виступають від свого імені;

  • вступ у процес, коли в ньому уже є 2 сторони — позивач і відповідач, які визначили предмет спору;

  • вступ у справу до закінчення судового розгляду (до ухва­лення рішення судом).

Як треті особи можуть виступати в процесі як фізичні, так і юридичні особи.

Треті особи, як особи, що беруть участь у справі, володіють усім комплексом загальних прав і обов'язків цієї категорії суб'єктів, визначеним у ст. 27 ЦПК. Залежно від категорії тре­тьої особи їй можуть належати й деякі спеціальні в тому числі розпорядчі права; про що йтиметься далі.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, вважає себе суб'єктом спірного матеріального правовідношення, що розглядається судом за первісним позовом; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, навпаки, такою не є, у спір між сторонами вступає, маючи опосе­редкований матеріально-правовий інтерес у вирішенні справі.