§ 3. Негайне виконання судових рішень

Негайне виконання судових рішень до набрання ними закон­ної сиди є винятком із загального правила, а тому допускається лише у випадках, вказаних у законі. Стаття 367 ЦПК містить вичерпний перелік справ, у яких суд допускає негайне виконання судового рішення, і він не підлягає розширеному тлумаченню.

Суд допускає негайне виконання судових рішень у справах про:

1. стягнення аліментів — у межах суми платежу за 1 місяць;

2. присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за 1 місяць;

3. відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушко­дженням здоров'я або смертю фізичної особи, — у межах суми стягнення за 1 місяць;

4. поновлення на роботі незаконно звільненого або переведе­ного на іншу роботу працівника;

5. відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона про­живала;

6. розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб (пункти 1 —6 ч. 1 ст. 367 ЦПК).

Виходячи з конкретних обставин справи, суд може допустити негайне виконання рішення в разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених п. п. 1 — 3 ч. 1 ст. 367 ЦПК.

Виконання потрібних рішень підлягає загальним правилам ви­конання рішень. Тож, приймаючи рішення про негайне виконання рішення, суд має одночасно виписати виконавчий лист і вручити його позивачу на його прохання або вчинити інші дії, передбачені Законом від 21 квітня 1999 р. «Про виконавче провадження».

Рішення суду, що підлягають негайному виконанню і виконані, оскаржуються в апеляційному порядку на загальних підставах. У разі скасування такого рішення та закритті провадження у справі, залишенні позову без розгляду, відмові в позові повністю або задоволенні позовних вимог в меншому обсязі настає поворот виконання (ч. 1 ст. 380 ЦПК).

У разі скасування у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень у справах щодо відшкодування шкоди, завданої каліц­твом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, поворот виконання допускається, якщо скасоване рішення було обгрунтоване на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.

У справах про стягнення аліментів, а також у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винят­ком випадків, коли рішення було обгрунтоване на підроблених документах або па за відомо неправдивих відомостях позивача (ст 382 ЦПК).

§ 4. Виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні

Закон (ст. 219 ЦПК) надає суду, який ухвалив рішення, право усунути певні його недоліки, які не змінюють суті рішення. До таких недоліків належать описки та арифметичні помилки. Під виглядом виправлення арифметичної помилки не можна допус­кати зміни висновків суду щодо суті спору.

Питання про виправлення вказаних недоліків судового рі­шення, розглядається судом у судовому засіданні як з ініціативи самого суду, так і за заявами осіб, які беруть участь у справі. Особи, які беруть участь у справі, в будь-якому випадку пові­домляються про час і місце засідання, однак їх неявка не пере­шкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Розглянувши питання про внесення виправлень, суд постанов­ляє ухвалу, на яку може бути подана апеляційна скарга (п. 10 ч. 1 ст. 293 ЦПК).

Закон не містить будь-яких обмежень щодо строків для вчинен­ня дій з виправлення помилок в ухваленому рішенні. Однак треба виходити з того, що питання про внесення виправлень може бути заявлене в межах строків для пред'явлення рішення до виконання. Внесення виправлень у рішення, які не підлягають виконанню в примусовому порядку, не обмежується будь-яким строком. Якщо поновлюється строк примусового виконання рішення, то відповідно продовжується строк і для внесення виправлень у це рішення.