Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Червоний Ю.С. (ред.) Цивільний процес України.doc
Скачиваний:
118
Добавлен:
10.02.2016
Размер:
2.4 Mб
Скачать

§ 5. Розгляд судом справ про усиновлення

Розгляд справ про усиновлення дітей, які проживають на території України, громадянами України та іноземними громадя­нами віднесений до судової юрисдикції і здійснюється в порядку

окремого провадження. Така позиція законодавця обумовлена тим, що з усиновленням пов'язана зміна правового становища дитини та усиновлювача, а судовий порядок розгляду таких справ є гарантією законного й обгрунтованого вирішення нього питання.

Усиновлення здійснюється винятково в інтересах дитини за наявності ряду умов: якщо батьки дитини невідомі, визнані без­вісно відсутніми, визнані недієздатними, позбавлені батьківських прав або якщо повнолітні батьки не проживали з дитиною понад 6 місяців без поважних причин, не проявляють щодо неї бать­ківської турботи та піклування, не виховують та не утримують її — без їх згоди або за письмової згоди батьків, засвідченої нотаріусом (ст. ст. 217, 219 СК). .

Відповідно до раніше чинного Кодексу про шлюб та сім'ю 1969 р. питання про усиновлення могло порушуватися лише щодо неповнолітньої особи, однак згідно зі ст. 208 чинного СК у виняткових випадках суд може постановити рішення про уси­новлення повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування. У цьому разі суд бере до уваги сімейний стан усиновлювача, зокрема відсутність у нього своїх дітей, та інші обставини, що мають істотне значення.

Заява про усиновлення дитини або неповнолітньої особи по­дається до суду за місцем їх проживання (ст. 251 ЦПК).

Із заявою про усиновлення може звернутися до суду непов­нолітня дієздатна особа, не позбавлена батьківських прав, за умови, що вона старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на 15 років. У разі усиновлення повнолітньої особи різ­ниця у віці не може бути меншою ніж 18 років (ст. 211 СК).

Усиновлювачами можуть бути як громадяни України, так й іноземні громадяни. Ці суб'єкти мають у справі процесуальне становище заявника. Треба зазначити, що на стороні заявника можлива процесуальна співучасть, якщо з заявою про усинов­лення до суду звернуться обидва з подружжя.

Заява про порушення справи подається до суду в письмовій формі і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява, ім'я, місце проживання заявника, а також прізвище, ім'я, по батькові, вік усиновлюваної дитини, її місце проживання, ві­домості про стан здоров'я дитини. Заява про усиновлення дитини може також містити клопотання про зміну прізвища, імені, по батькові, дати, місця народження дитини, про запис заявника матір'ю або батьком дитини.

До заяви про усиновлення дитини за наявності мають бути до­дані такі документи: копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, — при усиновленні дитини одним із подружжя; медичний висновок про стан здоров'я заявника; довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи; документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщен­ням; інші документи, визначені законом.

До заяви про усиновлення дитини особами без громадянства, що постійно проживають за межами України, або іноземцями, крім зазначених документів, додаються дозвіл уповноваженого органу виконавчої влади, висновок компетентного органу відповідної держави про умови їх життя і можливість бути усиновлювачами, дозвіл компетентного органу відповідної держави на в'їзд усинов­леної дитини та її постійне проживання на території цієї держави, зобов'язання усиновлювача, оформлене в нотаріальному порядку, про надання представникам дипломатичної установи України за кордоном інформації про усиновлену дитину та можливості спіл­кування з дитиною (ч. ч. 1 — 3 ст. 252 ЦПК.

У разі усиновлення дитини одним із подружжя до заяви в обов'язковому порядку додається письмова згода другого з под­ружжя, засвідчена нотаріально (ст. 220 СК).

Справи про усиновлення розглядаються судом за обов'язкової участі заявника (заявників) та заінтересованих осіб, яких суд визнає за необхідне опитати.

Суддя під час підготовки справи про усиновлення до розгляду вирішує питання про участь у ній як заінтересованих осіб від­повідного органу опіки та піклування, а у справах, провадження в яких відкрито за заявами іноземних громадян, — уповноваже­ного органу виконавчої влади (ст. 253 ЦПК).

Заінтересованою особою у цих справах є також дитина, із заявою про усиновлення якої звернувся заявник, якщо вона, зва­жаючи на вік та стан здоров'я, може висловити свою думку по суті справи, що розглядається судом. Її заінтересованість у справі обумовлена тим, що рішення суду тягне виникнення взаємних прав і обов'язків усиновленого і усиновлювача, тобто має для дитини як правовстановлююче, так і правозобов'язальне значення.

Захист інтересів дитини в суді має здійснюватися законними представниками або особами, які виконують ці функції (ст. ст. 154, 245, 249 СК).

Предметом судової діяльності у цій категорії справ є вста­новлення наявності чи відсутності підстав для усиновлення. Суд повинен установити факти, з наявністю або відсутністю яких закон пов'язує право заявника на усиновлення.

З метою забезпечення таємниці усиновлення за мотивованою ухвалою суду допускається розгляд справ про усиновлення в закритому судовому засіданні (ч. 3 ст. 254 ЦПК).

Згідно зі ст. 285 СК усиновлення дитини, яка є громадянином України, особою, яка є громадянином держави, з якою Україна не має договору про надання правової допомоги, не є таємним, якщо у державі, в якій усиновлювач постійно проживає і в яку має переїхати дитина, усиновлення не є таємним. У такому разі справа розглядається у відкритому судовому засіданні з ураху­ванням принципу гласності судового розгляду.

Рішення у справах про усиновлення у разі їх розгляду в за­критому судовому засіданні не оголошуються публічно, а лише особам, які беруть участь у справі.

Рішення у цій категорії справ має відповідати загальним ви­могам, що висуваються до судових рішень.

У разі задоволення заяви суд зазначає у резолютивній частині рішення про усиновлення дитини або повнолітньої особи. Якщо за клопотанням заявника суд вирішує питання про зміну імені, пріз­вища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини, про зміну імені, прізвища, батькові усиновленої повнолітньої особи, про запис усиновлювачів батьками дитини — це також обов'язково зазначається в резолютивній частині рішення.

Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про усиновлен­ня, відносяться на рахунок заявника (заявників).

Треба зазначити, що усиновлення вважається здійсненим з моменту набрання рішенням суду законної сили. Саме з цьо­го моменту в усиновлювача та усиновителя виникають певні взаємні права і обов'язки. З моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов'язки між бать­ками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням. При усиновленні однією особою ці права та обов'язки можуть бути збережені за бажанням матері, якщо усиновлювачем є чоловік, або за бажанням батька, якщо усиновлювачем є жінка (ч. 1 ст. 232 СК).

Для внесення змін до актового запису про народження уси­новленої дитини копія рішення суду надсилається до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення, а у справах про усиновлення дітей іноземцями — та­кож до Державного департаменту з усиновлення та захисту прав дитини (ст, 255 ЦПК).

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.