2. Етапи розвитку інформаційних технологій

На початку епохи промислового використовування інформаційних технологій процес автоматизації господарської діяльності підприємств зводився до того, щоб різні його служби могли придбати програми, які вирішували різні задачі. Кожна служба мала свою програму, але керівництво з окремих частин інформації не могло скласти цілісної картини того, що відбувається на підприємстві.

Проте автоматизація управління підприємством – лише один з інструментів рішення проблем підприємства, але не головний.

Комплексна система автоматизації управління підприємством – це інформаційне середовище, здатне надавати актуальну і достовірну інформацію про всі бізнес-процесах підприємства, необхідну для планування операцій, їх виконання, реєстрації і аналізу – середовище, яке несе в собі технологічний регламент і управлінської досвід. В цьому середовищі реалізується повний ринковий цикл – від планування бізнесу до аналізу результатів діяльності підприємства і наступного коректування планів.

Засоби обчислювальної техніки створювалися і удосконалювалися так само, як і всі інші прилади, машини і оснащення, яке призначалося для полегшення роботи людини: якщо виникала та або інша потреба, виникали і технічні засоби, призначені для її задоволення. На будь-якому з етапів розвитку науки і виробництва застосовувався певний підхід, пропонувалися відповідні конструктивні рішення і елементи. Наприклад, перші обчислювальні машини були механічними. Потім були створені електромеханічні і електронні. Для користувача кожне удосконалення прямувало, перш за все, на підвищення рівня механізації і автоматизації виконання технічних операцій, які часто повторюються; створення нових засобів введення і висновку даних; збільшення об'єму пам'яті; розробку нових носіїв інформації і т.п.

Першими застосували електронні обчислювальні машини для бухгалтерського обліку американська компанія “Дженерал Електрик” в 1954 році на заводі в р. Луїсвіль в штаті Кентуккі (США) (комп'ютерна система нарахування заробітної платні). З появою таких машин прискореними темпами почали розвиватися системи обробки даних і інформаційно-пошукові системи. В цей період в США і Західній Європі розроблялися автономні комп'ютерні системи для обробки даних при управлінні підприємствами і філіалами фірм. Проте через недостатню надійність оснащення, складність програмування і їх високу вартість основними власниками або орендарями таких систем були крупні підприємства, а малі і середні підприємства купували їх машинний час.

Створення комп'ютерів наступного, третього покоління дозволило усунути більшість недоліків системи. Серійне виробництво комп'ютерів третього покоління, їх висока швидкодія, можливість роботи в режимах розподілу часу і телеобробки, використовування алгоритмічних мов високого рівня привели до розповсюдження цих машин в різних областях господарської діяльності, науки, охорони здоров'я і т.п.

Подальший розвиток техніки і технології електронної обробки даних, удосконалення системи їх передачі привели на початку 70-х рр. ХХ в. до розповсюдження комп'ютерних сітей. Більшість компаній почала об'єднувати комп'ютери, розташовані в різних географічних пунктах у великі обчислювальні сіті.

Наступним етапом був випуск персональних комп'ютерів. При цьому не тільки крупні і середні, але і малі підприємства отримали можливість створювати власні системи обробки даних і використовувати вдосконалені наукові методи управління.

Інформаційні системи (ІС) існували з моменту появи суспільства, оскільки на будь-якій стадії розвитку воно вимагає для свого управління систематизованої, попередньо підготовленої інформації. Особливо це стосується виробничих процесів як життєво найважливіших для розвитку суспільства.

Виробничі процеси вдосконалюються найбільш динамічно, що ускладнює керування ними і тим самим стимулює доопрацювання і розвиток інформаційних систем.

Введемо поняття "економічної інформаційної системи" (ЕІС). Під ним розуміють систему, призначену для зберігання, пошуку і видачі економічної інформації за запитами користувачів.

За допомогою ЕІС можна обробляти далеко не всю інформацію, яку використовують для керування об'єктом, оскільки на будь-якому підприємстві циркулюють великі інформаційні потоки, котрі відіграють важливе значення у прийнятті рішень, але їхня обробка за допомогою комп'ютерів не можлива. Частка інформації, котру обробляють в ЕІС, для різних рівнів управління коливається стосовно загального обсягу від 10 до 20 %.

ІС у своєму розвитку пройшли кілька поколінь. У ІС першого покоління, які в зарубіжній літературі відомі під назвою DATA Processing Ststem-DPS ("Системи обробки даних", синоніми "Електронна обробка даних", "Системи електронної обробки даних"), а у вітчизняній – "Автоматизовані системи управління (АСУ) – позадачний підхід" – для кожної задачі окремо готували дані та створювали математичну модель. Виникнення ІС першого покоління належить до початку 60-х років XX століття. Такі системи обмежувалися розв'язуванням деяких функціональних задач, наприклад, задач бухгалтерського обліку. Протягом наступних років поступово переходять від локальних систем обробки даних до систем, що охоплюють широке коло задач управління. Подальший розвиток ІС пов'язаний з концепцією баз даних. На цій основі з'явились ІС другого покоління.

ІС другого покоління відомі під назвою Management Information System – MIS ("управлінські (адміністративні) інформаційні системи", або "інформаційні системи в менеджменті"), у нашій літературі використовується термін "АСУ – концепція баз даних". Основною функцією таких систем є забезпечення керівництва інформацією. Типову управлінську інформаційну систему характеризує структурований потік інформації, інтеграція задач обробки даних, генерування запитів і звітів. Ця система створювалася на ідеології автоматизованих банків даних і баз даних. Етап створення ІС другого покоління розпочався у 1972 р.

Системи підтримки прийняття рішень – СППР (Decision Support System-DSS) – це інформаційні системи третього покоління. СППР – інтерактивна комп'ютерна система, яка призначена для підтримки різних видів діяльності в разі прийняття рішень зі слабоструктурованих або неструктурованих проблем. Інтерес до СППР як перспективної галузі використання обчислювальної техніки постійно зростає. У багатьох країнах розробка і реалізація СППР перетворилася на сферу бізнесу, що швидко розвивається. СППР мають не тільки загальне інформаційне забезпечення, а й загальне математичне забезпечення – бази моделей, тобто реалізована ідея розподілу обчислень. Варто зазначити, що інформаційні системи нового покоління не витісняли попередні ІС, а просто розширювався діапазон застосування інформаційних систем. Більше того, у деяких сучасних гібридних ІС присутні елементи всіх трьох поколінь ІС.