Завдання на ерудицію:

1. Хто з економістів-розробників теорії економічного зростання належить до неокласичного напрямку?

2. Хто з економістів-розробників теорії економічного зростання став першим лауреатом Премії Банка Швеції на честь А. Нобеля?

3. Кому з економістів неокласичного напрямку належить так зване «золоте правило»?

4. Яка наукова праця започаткувала неокласичний напрямок економічної теорії?

5. Яку назву мали військові концерни кланового типу в Японії?

6. Кому належить авторство терміну «примусова економіка»?

7. Скільки марок міг отримати громадянин Німеччини за наслідками грошової реформи 1948 року?

8. Розшифруйте абревіатуру «програми трьох «Д», за якою відбувались реформи Л. Ерхарда.

9. В яких роках Японія перейшла до кібернетизації виробництва?

10. Якою була ціна одного барелю нафти до першої світової енергетичної кризи?

Тема 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх – початок ххі ст.)

Актуальність: У 70-ті роки відбувається конвергенція двох ідеологій, що виникли майже одночасно – інформаційного і постіндустріального суспільства. Насправді, ці терміни вживаються практично як синоніми: інформаційне століття трактується як вираження постіндустріального суспільства, а постіндустріалізм часто розглядається як інформаційне суспільство. Отже, актуалізується усвідомлення того факту, що технологічні фактори розвитку переважають над політичними і соціальними, а процес комп’ютеризації дасть людям доступ до надійних джерел інформації, забезпечить високий рівень автоматизації виробництва, подолання розриву між багатими і бідними країнами, що в цілому призведе світ в стан трансформації, наповнить його комунікацією, котра сприятиме інституціональному оновленню (зміною «правил гри» - традиційних соціальних принципів, структур, звичаїв, уявлень).

Мета:

Вивчити особливості світової економічної динаміки на межі ХХ-ХХІ ст., з’ясувати форми та методи державного регулювання економікою в кінці ХХ століття («рейганоміка», «тетчеризм»). Опанувати сучасні інституціональні концепції суспільно-господарського розвитку (теорії суспільного вибору, трансакційних витрат). Охарактеризувати монетариські та неокласичні підходи щодо державного регулювання економіки.

Закріпити та розвинути в практичному арсеналі студента сучасні підходи, важелі та інструменти щодо господарського управління на різних сферах економічної координації (мега, макро, мезо, мікро).

Виховати у студентів розуміння сучасних, технологічно-інформаційних основ трансформації світового господарства, а також того факту, що нині в структурі національних господарств центр тяжіння переміщується в сферу послуг, а джерела новаторства зосереджуються в інтелектуальних інститутах, як правило, в університетах та науково-дослідницьких закладах, а не в колишніх індустріальних корпораціях.

Внутрішньо-предметні та міжпредметні зв’язки: науково-теоретичний та методико-методологічний апарат розкриття даної теми тісно перекликається із знаннєвими ємностями теми 10 (в розрізі забезпечення подальшої хронології розвитку господарського життя та економічної думки), а також відповідних тем інших дисциплін («Історія України і світу», «Політична економія», «Макроекономіка», «Міжнародна економіка», «Національна економіка», «Державне регулювання економіки», «Гроші і кредит», «Сучасні економічні системи», «Фінанси», «Інституціональна економіка»), що розкривають природу економічних явищ і процесів, зародження яких бере початок з кінця 20 ст.