Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
конспект -ЕЕД.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
2.35 Mб
Скачать

Виклад основного матеріалу:

1. Фактори розпаду феодального господарства.

В історії світового господарства 16 – остання третина 18 століття визначені як період розпаду феодального господарства і зародження ринкової економіки. В країнах Західної Європи початок розпаду феодалізму пов’язаний із наступними факторами:

1) Удосконалення знарядь праці та технології виробництва. В авангарді цього процесу йшли добувна та обробна, передусім металургійна та текстильна, галузі промислового виробництва (механізми відкачування води та подачі повітря до шахт, підняття руди та її подрібнення, що дало змогу будувати більш високі шахти та розробляти недоступні раніше пласти; доменні печі, повітря в які подавалося із застосування водяного колеса, внаслідок чого з’явилась можливість одержувати чавун та продукти його наступної переробки – залізо і сталь; удосконалення молотів для обробітку заліза, що рухалися силою води; з’явились свердлильні верстати і верстати для виробництва листового заліза та металевого дроту; застосування водяного колеса верхнього бою, що істотно розширило географію промислового виробництва, тобто його перестали прив’язувати до великих річок, бо для роботи нового водного колеса було достатньо відвідного каналу; впровадження замість примітивного вертикального ткацького верстату горизонтального; з’явились сукновальні млини, що приводились у дію за допомогою водного колеса; почали виготовляти вогнепальну зброю, порох, папір, книги, окуляри, годинники, шовкову тканину та ін.). Всі ці інновації призвели до підвищення продуктивності праці, збільшення обсягу товарної продукції, поглиблення суспільного поділу праці (від с/г у 16 ст. відокремились гірнича справа, виробництво чорних і кольорових металів; виникло суднобудування, шовкопрядіння тощо), формування господарської спеціалізації країн.

2) Поява нових форм організації виробництва - мануфактур. Виробництво нових видів продукції почало вимагати великих витрат на засоби праці. Так, ремісник не міг придбати за свої кошти шахту, доменну піч, важкі молоти для обробітку заліза та експлуатувати їх лише за допомогою своєї праці. Для закупівлі дорогоцінного обладнання та залучення додаткової робочої сили, він змушений був підпадати у залежність від товарного чи лихварського капіталу, втрачаючи таким чином права власності на своє господарство і засоби виробництва. Ті ремісники, що були вимушені брати у купця в тимчасове користування засоби праці або у лихваря – гроші у борг на їх придбання, майже повністю перетворювались у найманих робітників, що отримували заробітну плату. Так поступово виникла нова форма промислового виробництва – капіталістична домашня промисловість, або розсіяна мануфактура. Особливість функціонування розсіяної мануфактури полягала в об’єднанні робітників за поділом праці при одночасній їх територіальній розкиданості за стадіями виготовлення продукції. Були і змішані мануфактури (наприклад, у виробництві годинників), в яких деякі стадії виготовлення продукції зосереджувались на одному виробничому об’єкті (майстерні), а інші були територіально відокремлені. Найбільш розвиненою формою мануфактури була централізована, в якій всі робітники працювали в одному приміщені під керівництвом підприємця або майстрів, що дало можливість провести між ними детальний поділ праці, удосконалити технологію, робочі інструменти і засоби праці.

3) Розвиток товарно-грошових відносин та фінансових інститутів. Великі географічні відкриття розширили ринки сировини та збуту готової продукції, забезпечили приплив в Європу дорогоцінних металів (золота і срібла), створили сприятливе підґрунтя для виникнення акціонерних товариств, фондових бірж, банківських установ, страхових палат та, відповідно, різного роду цінних паперів і деривативів.

4) Хвиля буржуазних революцій132. Знищення феодального ладу, прихід до влади буржуазії (підприємців), утворення централізованих держав (на відміну від феодально-роздроблених), єдиної податкової, законодавчої, грошової систем.

5) Релігійна реформація. Розповсюдження протестантизму (16-17 ст.), що ухвалював вільне підприємництво, працелюбство та засуджував марнотратство.

Висновки: Основними факторами розпаду феодального господарства є техніко-технологічний, організаційний, фінансово-економічний, революційний та релігійний.