- •Модуль і Історія економіки та економічної думки від найдавніших часів до початку ххі ст.
- •Тема 1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки
- •Елементи бази знань:
- •Обов’язкові до виконання:
- •Рекомендовані до виконання:
- •Виклад основного матеріалу:
- •1. Зародження та еволюція досліджень з історії економіки та економічної думки.
- •2. Предмет, завдання та методи історії економіки та економічної думки.
- •3. Періодизація історичного розвитку господарських систем.
- •4. Структура дисципліни історія економіки та економічної думки. Структура дисципліни в розрізі економічної думки:
- •Структура дисципліни в розрізі економічної історії:
- •Структура дисципліни за Ядгаровим я.С. (синтез підходів):
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •Тема 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- •Елементи бази знань:
- •Обов’язкові до виконання:
- •Рекомендовані до виконання:
- •Виклад основного матеріалу:
- •1. Періодизація та основні риси господарства первісного суспільства.
- •2. Погляди м. Зібера на общинну організацію первісного суспільства.
- •3. Господарство та соціально-економічні відносини у країнах Стародавнього Сходу (Давнього Єгипту, Месопотамії26, Давньої Індії та Китаю)
- •4. Особливості господарського розвитку Стародавніх Греції та Риму.
- •Причини розквіту Стародавнього Риму:
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vііі ст. До н.Е. – V ст. Н.Е.)
- •Елементи бази знань:
- •Обов’язкові до виконання:
- •Рекомендовані до виконання:
- •Виклад основного матеріалу:
- •1. Зародження економічної думки в країнах Стародавнього Сходу.
- •2. Економічна думка Стародавньої Греції.
- •3. Особливості економічної думки Стародавнього Риму.
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •Тема 4. Господарство та економічна думка суспільств Європейської цивілізації в період Середньовіччя (V-XV ст.)
- •Елементи бази знань:
- •Обов’язкові до виконання:
- •Рекомендовані до виконання:
- •Виклад основного матеріалу: (Лекційне заняття 4)
- •1. Основні риси феодального господарства. Види рентних відносин
- •Етапи становлення і розвитку феодалізму:
- •Основні риси феодальної економіки:
- •Форми економічної залежності доби Середньовіччя
- •2. Середньовічне місто та торгівля.
- •3. Економічні пам’ятки Франкської держави.
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •Тема 4. Господарство та економічна думка суспільств Європейської цивілізації в період Середньовіччя (V-XV ст.) (Лекційне заняття 5)
- •1. Каноністи і Тома Аквінський.
- •2. Господарство Київської Русі.
- •3. Пам’ятки економічної думки Київської Русі.
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •Тема 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (xvі - перша половина XVII ст.).
- •Елементи бази знань:
- •Обов’язкові до виконання:
- •Рекомендовані до виконання:
- •Виклад основного матеріалу:
- •1. Фактори розпаду феодального господарства.
- •2. Передумови і наслідки великих географічних відкриттів.
- •3. Історичні передумови виникнення та загальна характеристика меркантилізму.
- •2. Первісне нагромадження капіталу
- •4. Етапи розвитку меркантилізму
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина хvіі - перша половина хіх ст.)
- •Елементи бази знань:
- •Обов’язкові до виконання:
- •Рекомендовані до виконання:
- •Виклад основного матеріалу: (Лекційне заняття 7)
- •1. Передумови формування ринкового господарства у іі пол. Хvіі ст.
- •2. Промисловий переворот в Англії та Франції Особливості промислового перевороту в Англії (з 60-х рр. 18 – п. 19 ст.)
- •Науково-технічні винаходи першої нтр:
- •Особливості промислового перевороту у Франції (з 20 – 70 рр. 19 ст.)
- •3. Зародження та розвиток класичної школи політичної економії (в. Петті, п. Буагільбер, а.Сміт, д.Рікардо).
- •Економічні вчення Давида Рікардо
- •(Лекційне заняття 8)
- •1. Основні ідеї історичного напрямку політичної економії.
- •2. Економічна політика б. Хмельницького та Петра і.
- •3. Економічні погляди ф. Прокоповича та г. Сковороди.
- •4. Поширення ідей економічного лібералізму в українській економічній літературі (в. Каразін, т. Степанов, і. Вернадський, д. Журавський).
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •Тема 7. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх – початок хх ст.)
- •Елементи бази знань:
- •Обов’язкові до виконання:
- •Рекомендовані до виконання:
- •Виклад основного матеріалу:
- •1. Структурні зміни в економіці провідних держав світу у іі пол. Хіх – на початку хх ст. Основні риси економіки другої половини 19 – початку 20 ст.:
- •2. Виникнення та розвиток марксистської економічної теорії
- •3. Загальна характеристика маржинального напряму економічної думки
- •4. Основні школи маржиналізму: австрійська, кембриджська, американська, математична.
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина хіх – початок хх cт.)
- •Елементи бази знань:
- •Обов’язкові до виконання:
- •Рекомендовані до виконання:
- •Виклад основного матеріалу:
- •1. Реформи 1848 та 1861 рр. В Україні.
- •3. Загальна характеристика української економічної думки пореформеного періоду (м. Драгоманов, с. Подолинський).
- •4. Київська психологічна школа
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •1.Особливості економічного розвитку України на межі XIX-XX ст. Індустріалізація.
- •Особливості індустріалізації в Україні:
- •2. Кооперативний рух та ідеї кооперації у економічній думці
- •3. Економічні теорії м. Туган-Барановського та є. Слуцького
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •Елементи бази знань:
- •Обов’язкові до виконання:
- •Рекомендовані до виконання:
- •Виклад основного матеріалу:
- •1. Світова система господарства та її вплив на економіку провідних країн світу у першій половині хх ст.
- •2. Посилення державно-монополістичних тенденцій та їх відображення в теоріях імперіалізму(р. Гільфердинг, к. Каутський, в. І. Ленін)
- •3. Неокласичні теорії монополістичної та ефективної конкуренції (Дж. В. Робінсон, е. Чемберлін, й. А. Шумпетер)
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •1. Світова економічна криза 1929-1933 рр.
- •2. Теоретична система Дж. Кейнса.
- •3. Поширення кейнсіанства в різних країнах.
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •Тема 10. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх cт.)
- •Елементи бази знань:
- •Обов’язкові до виконання:
- •Рекомендовані до виконання:
- •Виклад основного матеріалу:
- •1. Структурні зміни світового господарства у іі пол. Хх ст. План Маршала. Бреттон-Вудська угода.
- •Характеристика нтр-ііі
- •План Маршалла
- •2. Утворення та розвиток єес
- •Сучасні проблеми єс:
- •3. Зародження та загальна характеристика інституціоналізму.
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •1. Теорії системної трансформації капіталізму
- •2. Економічне зростання у післявоєнний період Особливості економічного розвитку в сша у 50-70 рр.
- •Особливості економічного розвитку у Франції у 50-70 рр.
- •Особливості економічного розвитку в Японії у 50-70 рр.
- •3. «Економічне диво» Німеччини
- •4. Теорії економічного зростання
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •Тема 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх – початок ххі ст.)
- •Елементи бази знань:
- •Обов’язкові до виконання:
- •Рекомендовані до виконання:
- •Виклад основного матеріалу:
- •1. Розвиток світової економіки в останній третині хх – на початку ххі ст. Основні тенденції світової економіки390 в останній третині хх - на початку ххі ст.:
- •2. Особливості інституціонального напряму економічної думки (теорії трансакційних витрат та суспільного вибору)
- •3. Явище стагфляції. Програма подолання інфляції м. Фрідмена
- •4. Неоконсервативні реформи державного регулювання (“рейганоміка”, “тетчеризм”)
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •Тема 12. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці
- •Елементи бази знань:
- •Обов’язкові до виконання:
- •Рекомендовані до виконання:
- •Виклад основного матеріалу:
- •1. Основні етапи розвитку радянської господарської системи (1917-1991 рр.).
- •Перший період (1917-1929 рр.):
- •Другий період (30-ті – середина 50-х рр.):
- •Третій період (60-80-ті роки):
- •2. Пошуки моделі соціалістичної системи господарства (політика “воєнного комунізму” та неп).
- •Основні елементи політики «воєнного комунізму»:
- •Результати політики «воєнного комунізму»:
- •Основні елементи нової економічної політики:
- •Результати неПу:
- •3. Становлення адміністративно-командної системи
- •Майже чотирирічна Друга Світова війна принесла економіці Радянської України нелічені біди (тільки прямі збитки склали 285 млрд. Руб. (в цінах 1941 р.):
- •Основні риси економіки урср післявоєнного періоду (1946-1953 рр.):
- •4. Спроби лібералізації адміністративно-командної системи господарства
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •Тема 13. Формування основ ринкового господарства в Україні
- •Елементи бази знань:
- •Обов’язкові до виконання:
- •Рекомендовані до виконання:
- •Виклад основного матеріалу:
- •1. Проблеми реструктуризації господарського комплексу в Україні в 90-х р. Хх ст.
- •2. Формування основ національної системи господарства в Україні на поч. 90-х р. Хх ст.
- •3. Економічні перетворення в Україні другої половини 90-х хх ст. Та їхні наслідки
- •4. Економіка України на початку ххі ст.
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •Контрольні запитання
- •Перелік питань для підсумкового контролю
- •Список рекомендованої літератури Основна:
- •Додаткова:
- •Ресурси:
Економічні вчення Давида Рікардо
Рікардо (1772-1823 рр.) - ідеолог промислової буржуазії (виступав проти «хлібних законів»164, прийнятих англійським парламентом, суть яких полягала в забороні ввозу дешевого зерна, оскільки в цьому випадку ціни в середині країни спадуть, а значить і рента знизиться, чого зовсім не хотілося лендлордам).
Вчення Рікардо викладені в його основній праці «Засади політичної економії та оподаткування» (1817р.), де:
- головним завданням політекономії вважає визначення законів, що керують розподілом доходів між класами суспільства;
- оголошує, як і Сміт, ідею «природного порядку», «економічного лібералізму», «трудової теорії вартості», додатково додаючи вартість яка визначається рідкісністю товарів (картини, рідкісні книги, статуї, ін.).
Вирішення протиріччя трудової теорії вартості, а саме виправдання прибутків капіталістів в умовах еквівалентного обміну, пропонує в рамках своєї теорії розподілу доходів. Зауважуючи, що нееквівалентний обмін виявляється «законним» внаслідок мальтусівської теорії народонаселення, тобто чим більше населення, тим меншу зарплату пропонує капіталіст. Відповідно, зарплата у Рікардо визначається під дією попиту і пропозиції.
Рікардіанська теорія розподілу доходів твердить про протилежну спрямованість руху різних доходів, а саме:
1. Зарплата – має тенденцію до зростання: внаслідок швидкого зростання кількості населення та стійкої пропозиції праці на ринку, вона хоч і наближена до мінімального рівня, та завдяки збільшенню потреби зростаючого населення у сільськогосподарській продукції та спадній родючості землі165, ціни на сільськогосподарську продукцію будуть підвищуватись, а це призведе до зростання прожиткового мінімуму і зрештою, до збільшення зарплати.
2. Рента – має тенденцію до зростання внаслідок:
- спадної родючості ґрунту («чим скупішою стає земля, тим більшу ціну вона вимагає за свою роботу», тобто - тим вище ціни на с/г продукти), а значить рента росте через постійно зростаючий попит на продукти аграрної сфери, викликаний спадною урожайністю та вичерпанням надр;
- мальтусівської теорії народонаселення, за якою населення збільшується в геометричній прогресії ,а продукти, необхідні для його життєдіяльності, тільки в арифметичній; відповідно на Землі завжди буде незадоволений попит на продукти аграрної сфери.
Розглядав ренту, як частину продукту землі, яка сплачується землевласнику, як вільний дар природи, результат її праці. Оскільки всі земельні ділянки диференційовані за своєю якістю, то земля на середніх і кращих ділянках сприяє продуктивності праці, внаслідок чого утворюється надлишок над середнім прибутком, який привласнюється землевласником як диференціальна рента. На гірших землях диференціальна рента не утворюється.
3. Прибуток – має тенденцію до спадання внаслідок зростання зарплати і ренти, що в свою чергу веде до стагнації капіталістичного виробництва.
Щодо теорії вартості, Рікардо, на відміну від Сміта, відстоював лише однофакторне – трудове походження вартості, визнаючи цей факт «абсолютним і загальним законом». Визначивши вартість працею, він наголошує, що величина вартості товару залежить не від фактично затраченої праці окремого робітника, а від праці, необхідної для виробництва товару за найгірших умов (таке розмежування індивідуальної і суспільно-необхідної праці лягло в основу подальшого дослідження механізму дії закону вартості, зокрема у дослідженнях К. Маркса). Зазначає, що на ціноутворення впливає попит і пропозиція, але цей вплив має тимчасовий характер, а тому здебільшого ціна визначається витратами виробництва (працею і капіталом). Так виникло положення класичної політекономії, за яким ціна товару у короткостроковому періоді визначається попитом і пропозицією, а в довгостроковому – витратами виробництва.
Багатство визначає як сукупність споживчих вартостей (корисностей).
Грошам відводив функції міри вартості та засобу обігу. Ґрунтуючись на теорії автоматичного регулювання платіжних балансів (створеної ще філософом і економістом Девідом Юмом), був прихильником кількісної теорії грошей, згідно з якою внутрішні ціни на товари залежать від кількості грошей, що перебувають в обігу, на основі якої зробив відкриття законів, що управляють обігом товарів і грошей у міжнародних економічних відносинах:
1. Гроші як товари при зменшенні своєї вартості (в умовах невідповідного збільшення їх кількості) зумовлюють необхідність зростання зарплати, а це веде до зростання цін.
2. Гроші як загальний засіб обміну між країнами, розподіляючись між ними, змінюють свої пропорції з кожним удосконаленням чи утрудненням виробництва благ для все зростаючого населення. Наприклад, якщо в країні виявляється багато грошей (внаслідок її активної торгівлі), то ціни на товари ростуть, отже в цю країну вигідно імпортувати товари. Перевага імпорту над експортом веде до дефіциту торгового балансу та відтоку золота з країни та зниження цін на товари. Таким чином імпорт скорочується, дефіцит торгового балансу зникає і платіжний баланс врівноважується.
Вирішальним чинником поділу капіталу на основний і оборотний вважав швидкість зношення. Довів, що капітал здатний переміщуватися від однієї галузі до іншої внаслідок нерівномірності прибутку на вкладених капітал – тим самим розкрив механізм міжгалузевої конкуренції капіталів.
Перевиробництво, як і економічні кризи, заперечував і пов’язував із прорахунками підприємців.
Проблеми реалізації суспільного продукту та їх вирішення у баченні Рікардо
Вслід за Смітом, Рікардо довів доцільність міжнародної торгівлі і у випадку відсутності абсолютних переваг, запропонувавши закон порівняльних переваг, який гласить: «країна повинна спеціалізуватися на виробництві певного товару та експортувати його, якщо відмінність між витратами виробництва даного товару і вищими витратами виробництва інших товарів більша, ніж в інших країнах» .
Цю проблему Рікардо вирішував з позиції двох принципів: трудової теорії вартості та концепції «фритредерства» (вільної торгівлі у сфері міжнародних відносин).
Порівнюючи виробництво одних і тих самих товарів в різних країнах, Рікардо розробив теорію порівняльних витрат (в таблиці вказані витрати на виробництво одиниці продукції, в годинах):
Країни |
вино |
сукно |
Англія |
120 |
100 |
Португалія |
80 |
90 |
Як видно, Португалія має абсолютні переваги, але виробництво вина в Англії в 1,5 рази дорожче, ніж сукна - в 1,1 рази. Цей більший виграш Португалії по вину і менший програш Англії по сукну і є порівняльними перевагами. Відповідно до них і буде відбуватися спеціалізація:
- якщо Англія відмовиться від виробництва вина, а замість цього буде виробляти сукно, то економія витрат складе: 220-100-100=20 годин;
- якщо Португалія відмовиться від виробництва сукна, а замість цього буде виробляти вино, то економія витрат складе: 170-80-80 = 10 годин.
Висновок: обидві країни заощаджують працю і виграють від міжнародної торгівлі.
Теорія міжнародного розподілу праці Рікардо була єдиною на протязі багатьох років. Нова модель була створена лише в 30-х роках ХХ ст. шведськими економістами Елі Хекшером та Бертелем Оліном, відповідно до якої країни експортуватимуть ті товари, виробництво яких вимагає значних затрат відносно надлишкових ресурсів, а імпортуватимуть ті, у виробництві яких потрібно інтенсивно застосовувати відносно дефіцитні ресурси. Отже експортуються відносно надлишкові фактори, а імпортуються - дефіцитні. Ця теорія передбачала спеціалізацію країн у зовнішній торгівлі, виходячи із співвідношення витрат на створення продукції між двома факторами виробництва (праці та капіталу), оскільки є країни, які забезпечені більше капіталом, а є такі, що мають надлишок трудових ресурсів.
Нині, крім моделі Хекшера-Оліна, основоположною у теорії міжнародної торгівлі є теорія конкурентних переваг американського економіста Майкла Портера, заснована на ідеї так званого національного ромба (діаманта), який визначає конкурентні переваги вітчизняних фірм-експортерів, що конкурують з фірмами інших країн. Зокрема він наводить чотири показники, що сприяють утворенню конкурентних переваг:
- великий внутрішній попит;
- наявність допоміжних галузей (сировина, комплектуючі, інформація, підтримка);
- сприятливість випадкових ситуацій (ноу-хау, природні катаклізми, відкриття родовищ сировини тощо);
- підтримка уряду (грошово-кредитна, податкова, митна, антимонопольна політика).
Висновки: Класична школа політичної економії своїми положеннями про природний порядок, економічний лібералізм, трудове походження вартості, фактори виробництва, невидиму руку ринку, економічну людину тощо внесла, що називається, нову парадигму в економічну науку. Саме «класики» спромоглися побудувати цілісну систему економічної науки, довести, що система цін і ринків здатна координувати діяльність людей без будь-яких директив згори. Проте багато інших економічних явищ і проблем не знайшли свого відображення у класиків; серед них: безробіття, кризи недоспоживання. Є і деякі помилкові уявлення та неточності, зокрема: підміна понять вартості і ціни, надмірне абстрагування (наприклад, ефект «невидимої руки» може проявлятися лише в умовах досконалої конкуренції, а «економічна» людина мало що подібна до реальної), вірування у нескінченну благотворність інституту капіталістичного нагромадження та його дистанціювання від інституту споживання.