Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
конспект -ЕЕД.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
2.35 Mб
Скачать

Характеристика нтр-ііі

Протистояння «Схід-Захід» було можливим тільки на основі економічної могутності, перш за все, супердержав – США і СРСР, тому цей фактор змагання двох систем був постійним «подразником» економічного розвитку, примушував шукати шляхи підвищення віддачі господарських систем, щоб виграти конкуренцію і довести переваги капіталізму чи соціалізму. Починаючи з 50-х рр. ХХ ст. відбулась третя науково-технічна революція.

Головні риси НТР-ІІІ:

- універсальність, оскільки НТР розповсюджується на всі галузі народного господарства;

- бурхливий розвиток науки і техніки;

- зміна ролі людини в процесі виробництва, оскільки підвищуються вимоги щодо рівня кваліфікації трудових ресурсів356;

- зародилась, як воєнно-технічна революція і продовжувала залишатись такою весь післявоєнний період.

Винаходи:

- 1948 р. – винахід транзисторів – відкриття мало фундаментальне значення спочатку для електронного устаткування, а потім для створення мікрочипів та комп’ютерних технологій загалом;

- винайдення технологій, заснованих на ядерній і термоядерній енергії;

- освоєння навколоземного космічного простору;

- “інформаційна революція": електронні чіпи, мікропроцесори, персональні комп’ютери (1976р.);

- революція в області зв’язку і комунікацій (створення оптико-волоконних кабелів і кабельних мереж, супутниковий зв’язок, цифрові електронні обладнання із застосуванням мікропроцесорів та інтегральних схем для швидкісного одержання і передачі інформації);

- лазерні та плазмові технології;

- автоматизація і роботизація процесів;

- створення біотехнологій і «генної інженерії» (стовбурні клітини, клонування, генетико-модифіковані продукти харчування);

- винайдення штучних матеріалів (синтетичне волокно, пластмаса);

- розвиток нанотехнологій: скануючий тунельний мікроскоп (1982 р.), який дозволив не тільки розгледіти атоми, але й маніпулювати ними; атомно-силовий мікроскоп (1986 р.); силіконова наноелектроніка, що вже скоро дозволить зробити суперкомп’ютер в обсязі цукрового шматочка, із обсягом пам’яті в національну бібліотеку тощо.

Таким чином, середина ХХ ст. обернулася для людства не тільки помітним покращанням життя (економічне зростання, полегшення праці, вивільнення часу), зростанням зацікавленості з боку підприємницьких структур до застосування “ноу-хау”357 у промисловості, але й серйозними економічними зрушеннями, зокрема виходом капіталу за національні кордони, наслідком чого була поява, так званих, “мультисів” (ТНК358, ФПГ359, ТНБ360).

План Маршалла

План Маршалла (англ. Marshall Plan, офіційна назва European Recovery Program - «Програма відбудови Європи») - програма допомоги Європі після Другої світової війни. Висунутий в 1947 р. американським державним секретарем, лауреатом Нобелівської премії миру (1953 р.), Джорджем К. Маршаллом (вступив у дію в квітні 1948 р.). В здійсненні плану приймали участь 17 європейських країн (Західна Германія, Австрія, Бельгія, Люксембург, Данія, Франція, Греція, Ісландія, Ірландія, Італія, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Швеція, Швейцарія, Туреччина, Англія). План Маршалла сприяв зміцненню положення США в Західній Європі.

До участі також запрошувалися СССР і країни Східної Європи, проте Сталін, вважаючи американську ініціативу загрозою для соціалістичного устрою, не допустив прийняття участі в ньому жодної з контрольованих ним країн. Москва стверджувала, що американці і їх ключові союзники намагаються контролювати економіку європейських країн, що є нічим іншим, як великодержавний імперіалізм в його новому, американському обличчі.

Програма плану:

- активні зусилля в області виробництва,

- розширення зовнішньої торгівлі,

- досягнення і підтримка внутрішньої фінансової стабільності,

- розвиток європейського економічного співробітництва.

Для здійснення програми було засноване нове федеральне відомство - Управління економічного співробітництва (УЕС), яке пізніше перетворилось в ОЄЕС. Головним завданням Управління було вироблення планів по продуктивному витрачанню сум в новому “Зустрічному фонді”361.

Механізм допомоги:

- Допомога надавалася із федерального бюджету США у вигляді субсидій362 та безпроцентних позик363. Виділені кошти повинні були використовуватися для закупки товарів у США, що переправлялися через Атлантику на американських торгових судах. Отримані суми від місцевої реалізації американських товарів поступали на рахунок Зустрічного фонду, з якого фінансувались національні заходи по відбудові і модернізації господарства (фінансувалось збільшення виробництва сталі, цементу, вугілля, нафтопродуктів і транспортних засобів).

- Допомога виділялась у вигляді дотацій364 (фінансувалися продукти харчування, паливо та одежа).

- Прямі американські інвестиції в Європу. Зокрема, показовим є той факт, що біля 80% фінансових засобів, витрачених на реалізацію плану Маршалла, «повернулись» в США у формі контрактів, укладених з американськими компаніями, а американський експорт виріс з 10 млрд. дол. до15 млрд. дол. у 1955 р.

- Кредити під пільгові відсотки, що надавались МБРР та Експортно-імпортним банком США.

Таким чином, на протязі шести років США інвестували у європейську економіку 13 млрд. дол., що еквівалентно приблизно 200 млрд. дол. сьогоднішніх.

Кожна країна по різному використовувала наданий планом економічний імпульс. Датчани отримали сировину і енергію. Інші народи, в тому числі в окупаційних зонах Германії, більш за все оцінили продовольство. В Італії і Греції найбільшу довгострокову користь принесла допомога у відбудові залізничних і автомобільних доріг і ліній енергопостачання. У Франції на перший план вийшли промислові інвестиції; у Великобританії Зустрічний фонд був майже повністю використаний на погашення боргів воєнного часу і укріплення фунта стерлінгів. Найкраще реалізувала допомогу Німеччина, що історично пов’язують з “німецьким економічним дивом”.

Зобов’язання країн-учасниць перед американськими спонсорами:

- перехід до економічного лібералізму при централізованому впливі на макроекономічні процеси (дотримання політики фритредерства при координації інвестицій);

- економічна інтеграція європейських країн;

- підтримання нової (доларової) валюти в міжнародних розрахунках;

- політика всілякого сприяння США: не чинити конкуренцію на міжнародних ринках та зниження митних бар’єрів американському імпорту; заборона транзиту американських товарів (їх перепродажу); передача інформації про науково-технічні досягнення американській стороні;

- дотримуватись ідеології „холодної війни”, тобто обмежити взаємодію з соціалістичними країнами.

План Маршалла сприяв післявоєнному розколу Європи, формуванню військово-політичного блоку західних країн (НАТО), якому зрештою були передані функції ОЄЕС та УЕС (управління економічного співробітництва), посиленню „холодної війни”. Крім цього, він сприяв створенню нових ринків для американських товарів, а також став відправною точкою атлантичної і європейської інтеграції.

Висновки: У повоєнні роки в світовому господарстві відбулися наступні зміни: сформовано Бреттон-Вудську валютну систему, світову інституційну мережу (ООН, ГАТТ, МБРР, МВФ та ін.), інтенсифікувались процеси економічної глобалізації (ТНК, ТНБ, ФПГ) та інтеграції (ЄС), здійснено НТР-ІІІ, остаточний розпад колоніальної системи.