- •Модуль і Історія економіки та економічної думки від найдавніших часів до початку ххі ст.
- •Тема 1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки
- •Елементи бази знань:
- •Обов’язкові до виконання:
- •Рекомендовані до виконання:
- •Виклад основного матеріалу:
- •1. Зародження та еволюція досліджень з історії економіки та економічної думки.
- •2. Предмет, завдання та методи історії економіки та економічної думки.
- •3. Періодизація історичного розвитку господарських систем.
- •4. Структура дисципліни історія економіки та економічної думки. Структура дисципліни в розрізі економічної думки:
- •Структура дисципліни в розрізі економічної історії:
- •Структура дисципліни за Ядгаровим я.С. (синтез підходів):
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •Тема 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- •Елементи бази знань:
- •Обов’язкові до виконання:
- •Рекомендовані до виконання:
- •Виклад основного матеріалу:
- •1. Періодизація та основні риси господарства первісного суспільства.
- •2. Погляди м. Зібера на общинну організацію первісного суспільства.
- •3. Господарство та соціально-економічні відносини у країнах Стародавнього Сходу (Давнього Єгипту, Месопотамії26, Давньої Індії та Китаю)
- •4. Особливості господарського розвитку Стародавніх Греції та Риму.
- •Причини розквіту Стародавнього Риму:
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vііі ст. До н.Е. – V ст. Н.Е.)
- •Елементи бази знань:
- •Обов’язкові до виконання:
- •Рекомендовані до виконання:
- •Виклад основного матеріалу:
- •1. Зародження економічної думки в країнах Стародавнього Сходу.
- •2. Економічна думка Стародавньої Греції.
- •3. Особливості економічної думки Стародавнього Риму.
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •Тема 4. Господарство та економічна думка суспільств Європейської цивілізації в період Середньовіччя (V-XV ст.)
- •Елементи бази знань:
- •Обов’язкові до виконання:
- •Рекомендовані до виконання:
- •Виклад основного матеріалу: (Лекційне заняття 4)
- •1. Основні риси феодального господарства. Види рентних відносин
- •Етапи становлення і розвитку феодалізму:
- •Основні риси феодальної економіки:
- •Форми економічної залежності доби Середньовіччя
- •2. Середньовічне місто та торгівля.
- •3. Економічні пам’ятки Франкської держави.
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •Тема 4. Господарство та економічна думка суспільств Європейської цивілізації в період Середньовіччя (V-XV ст.) (Лекційне заняття 5)
- •1. Каноністи і Тома Аквінський.
- •2. Господарство Київської Русі.
- •3. Пам’ятки економічної думки Київської Русі.
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •Тема 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (xvі - перша половина XVII ст.).
- •Елементи бази знань:
- •Обов’язкові до виконання:
- •Рекомендовані до виконання:
- •Виклад основного матеріалу:
- •1. Фактори розпаду феодального господарства.
- •2. Передумови і наслідки великих географічних відкриттів.
- •3. Історичні передумови виникнення та загальна характеристика меркантилізму.
- •2. Первісне нагромадження капіталу
- •4. Етапи розвитку меркантилізму
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина хvіі - перша половина хіх ст.)
- •Елементи бази знань:
- •Обов’язкові до виконання:
- •Рекомендовані до виконання:
- •Виклад основного матеріалу: (Лекційне заняття 7)
- •1. Передумови формування ринкового господарства у іі пол. Хvіі ст.
- •2. Промисловий переворот в Англії та Франції Особливості промислового перевороту в Англії (з 60-х рр. 18 – п. 19 ст.)
- •Науково-технічні винаходи першої нтр:
- •Особливості промислового перевороту у Франції (з 20 – 70 рр. 19 ст.)
- •3. Зародження та розвиток класичної школи політичної економії (в. Петті, п. Буагільбер, а.Сміт, д.Рікардо).
- •Економічні вчення Давида Рікардо
- •(Лекційне заняття 8)
- •1. Основні ідеї історичного напрямку політичної економії.
- •2. Економічна політика б. Хмельницького та Петра і.
- •3. Економічні погляди ф. Прокоповича та г. Сковороди.
- •4. Поширення ідей економічного лібералізму в українській економічній літературі (в. Каразін, т. Степанов, і. Вернадський, д. Журавський).
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •Тема 7. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх – початок хх ст.)
- •Елементи бази знань:
- •Обов’язкові до виконання:
- •Рекомендовані до виконання:
- •Виклад основного матеріалу:
- •1. Структурні зміни в економіці провідних держав світу у іі пол. Хіх – на початку хх ст. Основні риси економіки другої половини 19 – початку 20 ст.:
- •2. Виникнення та розвиток марксистської економічної теорії
- •3. Загальна характеристика маржинального напряму економічної думки
- •4. Основні школи маржиналізму: австрійська, кембриджська, американська, математична.
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина хіх – початок хх cт.)
- •Елементи бази знань:
- •Обов’язкові до виконання:
- •Рекомендовані до виконання:
- •Виклад основного матеріалу:
- •1. Реформи 1848 та 1861 рр. В Україні.
- •3. Загальна характеристика української економічної думки пореформеного періоду (м. Драгоманов, с. Подолинський).
- •4. Київська психологічна школа
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •1.Особливості економічного розвитку України на межі XIX-XX ст. Індустріалізація.
- •Особливості індустріалізації в Україні:
- •2. Кооперативний рух та ідеї кооперації у економічній думці
- •3. Економічні теорії м. Туган-Барановського та є. Слуцького
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •Елементи бази знань:
- •Обов’язкові до виконання:
- •Рекомендовані до виконання:
- •Виклад основного матеріалу:
- •1. Світова система господарства та її вплив на економіку провідних країн світу у першій половині хх ст.
- •2. Посилення державно-монополістичних тенденцій та їх відображення в теоріях імперіалізму(р. Гільфердинг, к. Каутський, в. І. Ленін)
- •3. Неокласичні теорії монополістичної та ефективної конкуренції (Дж. В. Робінсон, е. Чемберлін, й. А. Шумпетер)
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •1. Світова економічна криза 1929-1933 рр.
- •2. Теоретична система Дж. Кейнса.
- •3. Поширення кейнсіанства в різних країнах.
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •Тема 10. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх cт.)
- •Елементи бази знань:
- •Обов’язкові до виконання:
- •Рекомендовані до виконання:
- •Виклад основного матеріалу:
- •1. Структурні зміни світового господарства у іі пол. Хх ст. План Маршала. Бреттон-Вудська угода.
- •Характеристика нтр-ііі
- •План Маршалла
- •2. Утворення та розвиток єес
- •Сучасні проблеми єс:
- •3. Зародження та загальна характеристика інституціоналізму.
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •1. Теорії системної трансформації капіталізму
- •2. Економічне зростання у післявоєнний період Особливості економічного розвитку в сша у 50-70 рр.
- •Особливості економічного розвитку у Франції у 50-70 рр.
- •Особливості економічного розвитку в Японії у 50-70 рр.
- •3. «Економічне диво» Німеччини
- •4. Теорії економічного зростання
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •Тема 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх – початок ххі ст.)
- •Елементи бази знань:
- •Обов’язкові до виконання:
- •Рекомендовані до виконання:
- •Виклад основного матеріалу:
- •1. Розвиток світової економіки в останній третині хх – на початку ххі ст. Основні тенденції світової економіки390 в останній третині хх - на початку ххі ст.:
- •2. Особливості інституціонального напряму економічної думки (теорії трансакційних витрат та суспільного вибору)
- •3. Явище стагфляції. Програма подолання інфляції м. Фрідмена
- •4. Неоконсервативні реформи державного регулювання (“рейганоміка”, “тетчеризм”)
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •Тема 12. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці
- •Елементи бази знань:
- •Обов’язкові до виконання:
- •Рекомендовані до виконання:
- •Виклад основного матеріалу:
- •1. Основні етапи розвитку радянської господарської системи (1917-1991 рр.).
- •Перший період (1917-1929 рр.):
- •Другий період (30-ті – середина 50-х рр.):
- •Третій період (60-80-ті роки):
- •2. Пошуки моделі соціалістичної системи господарства (політика “воєнного комунізму” та неп).
- •Основні елементи політики «воєнного комунізму»:
- •Результати політики «воєнного комунізму»:
- •Основні елементи нової економічної політики:
- •Результати неПу:
- •3. Становлення адміністративно-командної системи
- •Майже чотирирічна Друга Світова війна принесла економіці Радянської України нелічені біди (тільки прямі збитки склали 285 млрд. Руб. (в цінах 1941 р.):
- •Основні риси економіки урср післявоєнного періоду (1946-1953 рр.):
- •4. Спроби лібералізації адміністративно-командної системи господарства
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •Тема 13. Формування основ ринкового господарства в Україні
- •Елементи бази знань:
- •Обов’язкові до виконання:
- •Рекомендовані до виконання:
- •Виклад основного матеріалу:
- •1. Проблеми реструктуризації господарського комплексу в Україні в 90-х р. Хх ст.
- •2. Формування основ національної системи господарства в Україні на поч. 90-х р. Хх ст.
- •3. Економічні перетворення в Україні другої половини 90-х хх ст. Та їхні наслідки
- •4. Економіка України на початку ххі ст.
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •Контрольні запитання
- •Перелік питань для підсумкового контролю
- •Список рекомендованої літератури Основна:
- •Додаткова:
- •Ресурси:
2. Предмет, завдання та методи історії економіки та економічної думки.
Один із засновників сучасної кліометрики2 Дональд Мак-Клоскі зазначив: «Історія, незалежно від того, чи можна її використовувати для безпосередньої перевірки економічних законів або розробки економічної політики, представляє собою колективну пам’ять і являється джерелом мудрості».
Мета дисципліни:
1) пізнання еволюції історичних форм як національного господарства так і господарств провідних країн світу, розуміння причинно-наслідкових взаємозв’язків становлення та трансформації економічних систем, визначення їх спільних та відмінних рис.
2) поглиблене вивчення і творче осмислення етапів і напрямків розвитку економічної думки, систематизація економічних знань.
Предмет дисципліни: сукупність знань про історію господарського розвитку країн світу та генезис економічної науки.
Об’єкт дисципліни:
1) еволюція господарського розвитку провідних країн світу та України, починаючи від стародавніх часів і до сьогодення;
2) розвиток економічних ідей, течій, шкіл та напрямків економічної науки, починаючи від їх зародження і донині.
Завдання: розвинути когнітивні ємності студента як фахівця в сфері економіки на основі оволодіння базою знань та методів історичного аналізу економічних явищ і процесів.
Функції:
акумулятивна (нагромадження) - збір, вивчення та узагальнення господарського досвіду людства;
пропедевтична (підготовча) - визначення змісту базових економічних термінів та понять на основі конкретних фактів з економічної історії;
світоглядна - формування наукової картини світового процесу господарської еволюції людства;
прагматична (формування реалізму економічного мислення) - вивчення й аналіз позитивних та негативних факторів, що впливають на досвід господарської діяльності людства;
методологічна - історична ілюстрація та критика економічних законів і концепцій економічної теорії, наукове обґрунтування нових теоретичних знань;
прогнозна - на основі використання досвіду, - передбачення майбутнього розвитку;
виховна (гуманістична) - уміння приймати господарські рішення, враховуючи політико-правові, соціально-культурні, морально-етичні, екологічні чинники тощо.
Практична цінність:
- зміст дисципліни дає економісту більше інформації, за допомогою якої він може перевіряти свої переконання;
- дана наука дає економісту кращу якість економічних фактів, оскільки історія більш відкрита для досліджень, ніж сучасність; історія – це лабораторія суспільства;
- економічна історія сприяє удосконаленню якості економічної теорії і навпаки.
Категорії:
Множинна категорія «економічна теорія».
У вітчизняній та зарубіжній літературі широко розповсюджені декілька синонімічних назв категорії «економічна теорія» - «економіка», «економія», «політична економія», «економікс», «каталлактика», які насправді мають різну семантику (від грец. – значення).
Категорія «економіка» (з грец. «ойкос» - дім, господарство; «номос» - знаю, закон; авторство належить грецькому поету Гесподу, 6 ст. до н.е.) була введена у науковий обіг представниками економічної думки Стародавньої Греції Ксенофонтом («економікос» - система знань про ведення домашнього господарства; під домогосподарством розумів управління майном, а під майном – все, що корисне для людини, що здатне задовольнити її потреби) і Аристотелем («економія» - мистецтво створення корисних речей, кінцевою метою якого є споживання; наука, що вивчає виробництво благ для задоволення потреб людей).
Категорія «політична економія», введена у науковий обіг французьким економістом, представником школи меркантилізму Антуаном Монкретьєном («Трактат політичної економії», 1615 р.), дослівно перекладалась як «суспільне, державне управління господарством» і широко вживалась в економічній літературі в якості позначення економічної науки впритул до початку 20 ст. (в Україні – до 21 ст.). Даний термін в означений період достатньо точно відображав характер економічних досліджень, оскільки економіка в країнах Європи, державним устроєм яких була абсолютна монархія, являлась тісно пов’язаною з політикою (з грец. – «мистецтво управління державою, суспільством, міждержавними відносинами).
Категорія «економікс» (в перекладі з анг. – «економічна наука») була введена у науковий обіг лідером кембриджської школи Альфредом Маршаллом у праці «Принципи економіки» (1890 р.), який трактував її більш широко, ніж «політична економія», оскільки був противником державного втручання в економіку. Предметом «економікс» є поведінка людей у процесі виробництва різних благ за умов обмеженості ресурсів та управління ними з метою досягнення максимального задоволення потреб людей на основі забезпечення прибутку.
Категорія «каталлактика» як наука про всю систему обміну, заснованого на раціональному людському виборі, що є частиною більш загальної науки, себто праксеології3, - введена у науковий обіг Людвігом Мізесом («Людська діяльність. Трактат з економічної теорії», 1949 р.) для позначення нового, ще більш масштабного змісту економічної науки, предметом вивчення якої є каталлаксія – розширений порядок людської взаємодії в ринкових умовах, в тому числі метафізичні, релігійні, етичні, естетичні, інституційні, генетико-еволюційні чинники людської мотиваційно-поведінкової реакції.
Висновки:
Визначення категорій «напрямок», «течія» і «школа» в економічних теоріях.
Школа – об’єднання економічних вчень за спільними ідеями, ставленням до економічних процесів чи однаковими методами подолання економічних проблем.
Школи об’єднуються за ознаками відповідної рівності. Наприклад:
за географічною ознакою (австрійська, шведська, чиказька, лондонська);
за ознакою приналежності вчених до одного університету (Кембриджська, Гарвардська);
за тематико-домінуючою ознакою («фізіс» (від грец. - природа) – школа фізіократів, «mercante» (від італ. - торгівець) – меркантилізм, історична школа).
Течія - об’єднання економічних вчень за спільністю їх першоджерела, проте шляхи розвитку та подальшого дослідження економічних процесів різняться (наприклад, критичною течією в рамках класичної політекономії як напрямку є фізіократична школа).
Напрямок – об’єднання економічних ідей, теорій і вчень, існування та розвиток яких відбувається в довгостроковому періоді (наприклад, класичний, неокласичний, кейнсіанський, інституційний тощо).
Всі ці поняття взаємопов’язані, а їх розділення досить умовне.
В одному напрямку може бути одна або декілька шкіл (наприклад: напрямок неолібералізм та школи, що його представляють лондонська, чиказька, фрайбурзька, паризька). Або один напрямок може формувати кілька напрямків (наприклад, неокласичний напрямок започаткував такі напрямки: консервативний, неолібералізм, неокласичний синтез, неокласичний ренесанс). Або одна школа може сприяти формуванню напрямку (наприклад, Кейнс своїми ідеологами вважав меркантилістів). Або одночасно і течією одного напрямку може бути інший напрямок (наприклад, маржиналізм як течія класичної політекономії одночасно є і напрямком політекономії як науки в цілому).
Методи історикоекономічного аналізу:
історичний (історико-генетичний) - послідовний аналіз фактів і процесів генези та еволюції об'єктів дослідження;
системно-структурний - вивчення цілого та його частин як взаємопов'язаної системи;
історико-порівняльний - порівняння об'єктів історико-економічного дослідження у часі та просторі;
історико-типологічний - виявлення однотипних властивостей і ознак у різних явищах і подіях економічного життя;
порівняльно-статистичний - отримання, обробка, відбір і аналіз історико-статистичної інформації;
монографічно-дедуктивний - встановлення загальних закономірностей через вивчення окремих економічних структур;
математичний - складання системи числових характеристик досліджуваних об'єктів;
соціологічних дослідів і соціальної психології.
В історико-економічній літературі використовують спеціальні історичні методи дослідження: хронологічний, синхронний, дихронний (метод періодизації), історичне моделювання.
Висновки: метою дисципліни «Історія економіки та економічної думки» є поглиблене пізнання еволюції господарства та економічної думки України та світу. Предмет дисципліни розкривається через її назву. Об’єктом дисципліни є теоретичні і практичні знання щодо економіки та економічної думки, починаючи від первісних часів і до сьогодення. Основним завданням дисципліни є підвищення фахових здібностей студента на основі оволодіння базою знань та методів історико-економічного аналізу. Функції дисципліни: акумулятивна, пропедевтична, світоглядна, прагматична, методологічна, прогнозна, виховна. Основними методами історико-економічного аналізу є: історичний, системно-структурний, історико-порівняльний, історико-типологічний, порівняльно-статистичний, монографічно-дедуктивний, математичний, соціологічних дослідів і соціальної психології.