Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
конспект -ЕЕД.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
2.35 Mб
Скачать

3. «Економічне диво» Німеччини

Починаючи з 1948 р. Німеччина за планом Маршалла отримала допомогу в розмірі 1,39 млрд. дол., якою скористалась найліпшим чином. Цим Германія була зобов’язана Людвігу Ерхарду380 - батькові німецького економічного дива381.

Мета реформ: створення соціально-ринкового господарства («ордолібералізму») - вільна приватна ініціатива і конкуренція; активна роль держави в економіці для створення порядку та конкурентного середовища.

Слід зазначити, що реалізації реформ Ерхарда передувало проведення інституційних перетворень в рамках так званої «програми трьох Д»: демілітаризації, денаціоналізації, демонополізації, що забезпечили підґрунтя для економічних реформ.

Особливості економічних реформ:

1. Грошова реформа (20.06.1948 р.) - ревальвація національної валюти, шляхом нуліфікації382 рейхсмарки, введення «твердої» дойчмарки. Реформа проводилася в стислі строки383 і в умовах невизначеності, оскільки жодних обґрунтованих розрахунків стосовно бажаного обсягу грошової маси не було.

2. Реформа цін (вступила в дію через 3 дні після грошової, і проводилася безпосередньо Л. Ерхардом). Її головною метою була відміна «примусової економіки»384 (усунення адміністративного розподілу ресурсів і контролю за цінами) та дотримання політики лібералізації цін (вільне ціноутворення), що очистило економіку від «чорного» ринку. Проте вже у вересні 1948 р. уряд приступив до непрямого регулювання цін, шляхом публікації «каталогів прийнятних цін», де вказувалися середньогалузеві ціни на товари широкого вжитку. В жовтні вступив в силу закон проти вільного підвищення цін. Тоді ж була введена в дію Програма по виробництву здешевлених споживчих товарів («товарів для кожного»), що дозволило стримати ріст цін та наситити ринок (наприклад, половина побудованих квартир надавалася громадянам по заниженими цінами).

3. Введення прогресивних385 податків на власність і грошові накопичення.

4. Політика інтенсифікації капіталовкладень. З метою стимулювання населення до капіталовкладень, було дозволено кредитування підприємств із заморожених банківських рахунків населення. Позики надавались тільки тим фірмам, які повертали борги. Особливо заохочувались експортно-орієнтовані підприємства. Активно здійснювались державні капіталовкладення у розвиток основних галузей важкої промисловості, а її підйом сприяв розвитку обробної і легкої промисловості. Це, в свою чергу, створювало сприятливі умови для активізації середнього і малого бізнесу.

5. Аграрна реформа: укрупнення сільськогосподарських ділянок, що дозволило використовувати автоматизацію і технологічні вдосконалення.

6. Виділення субсидій386 на навчання та перекваліфікацію робітників.

Успішному проведенню основних економічних реформ (грошової та цінової) сприяв і ряд об’єктивних факторів, зокрема:

- збереження значної частини західнонімецького промислового комплексу;

- наявність власних резервів кваліфікованої робочої сили та масова імміграція387;

- великий внутрішній попит, викликаний післявоєнною катастрофою, адже населення відчувало потребу майже у всьому;

- прийняття Закону «Про участь робітників в управлінні виробництвом» (1951 р.) - саме тоді були закладені основи соціально-ринкової економіки388, які створили нову, демократичну і процвітаючу Німеччину.

Результат: в 1950 р. ФРГ досягла довоєнного рівня виробництва, а в 1956 р. – його подвоїла.

Серед галузей вперед вийшли хімічна і нафтохімічна, машинобудування, електротехніка, авіабудування, точна механіка і оптика. Крім того розвивались нові галузі – виробництво пластмас, синтетичного волокна, електроприладів.

По завершенню стадії відбудови економіки, в Німеччині наступив підйом, що тривав до літа 1966 р., а потім почались кризи перевиробництва (1966 р., 1974 р.), помітне скорочення темпів виробництва і спад економіки.

Висновки: Німецьке «економічне диво» полягає у тому, що переможена двічі країна, яка під час ІІ Світової війни втратила 1/10 населення, половину свого промислового виробництва, третину житлового фонду, транспортні комунікації, мала подавлений споживчий попит389 (всюди не вистачало житла і споживчих товарів), який приховує в собі паростки майбутнього інфляційного вибуху, зуміла за 10 років увійти в десятку найсильніших держав світу, а пізніше зайняти ІІ місце в світі за золотим паритетом своєї національної валюти.