Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
конспект -ЕЕД.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
2.35 Mб
Скачать

Виклад основного матеріалу:

1. Розвиток світової економіки в останній третині хх – на початку ххі ст. Основні тенденції світової економіки390 в останній третині хх - на початку ххі ст.:

1. Міжнародна економічна інтеграція391. Яскравим прикладом досконалої міжнародної економічної інтеграції являється ЄС. Сьогодні ЄС є незаперечним лідером світової торгівлі, що має всі шанси (оскільки існує тенденція до подальшого інтегрування решти європейських країн до складу ЄС) стати глобальним центром світової економіки. Таким же шляхом йде і АСЕАН392, АПЕК393, МЕРКОСУР394 , НАФТА395. Окрему роль у світовому господарстві займає клуб „Велика вісімка” (G-8) – щорічна нарада глав 8 високорозвинених країн (США, Німеччина, Японія, Франція, Великобританія, Італія, Канада і Росія) щодо обговорення світових валютних проблем, проблем рівноваги платіжних балансів (експорт – імпорт) і питань взаємної торгівлі. Також існує неформальне об’єднання держав “Велика двадцятка”, утворене в 1999 р. на зустрічі міністрів фінансів країн G-7. До G-20 входять Аргентина, Австралія, Бразилія, Канада, Китай, Франція, Германія, Індія, Індонезія, Італія, Японія, Мексика, Росія, Саудівська Аравія, ЮАР, Корея ,Туреччина, Великобританія, США і ЄС. Одним із визначальних факторів розвитку міжнародних економічних відносин у сучасному світі є Світова організація торгівлі (СОТ)396, яка у 1994 році прийшла на зміну ГАТТ і стала її правонаступницею. Коли після ІІ Світової війни з’явилась ГАТТ, в структурі міжнародної торгівлі переважала торгівля товарами. З тих пір все більшого значення набула торгівля послугами, які включають пасажирські і вантажні перевезення, банківське обслуговування, страхування, телекомунікації, консультації тощо. Те саме відбулося і у сфері торгівлі інтелектуальною власністю – винаходами і проектами; а також товарами і послугами, що створені на основі таких ідей. ГАТТ завжди відносилася до торгівлі товарами і виконує цю функцію донині (тільки на правах багатосторонньої угоди; хоча ГАТТ як міжнародна організація сьогодні не існує). В ГАТТ внесли поправки і включили в нові угоди СОТ. Переглянута ГАТТ (1994) існує поряд з новою Генеральною угодою по торгівлі послугами (ГАТС) і Угодою по комерційним аспектам прав на інтелектуальну власність (ТРИПС). СОТ об’єднала цих три угоди в рамках єдиної організації, єдиних правил і єдиної системи урегулювання спірних питань. Отже, СОТ вважається головним розробником міжнародних правил торгівлі. Основні правила СОТ:

- гласність і транспарентність – доступність інформації для країн-учасниць (публікація та прозорість торговельних обмежень, інших заходів, що впливають на становище інших країн);

- режим найбільшого сприяння – перехід від політики протекціонізму до відкриття ринків, зниження імпортних тарифів і зняття різного роду бар’єрів на шляху руху іноземних товарів, послуг і капіталів (обов’язковою умовою СОТ являється зрівняння внутрішніх і світових цін на паливо і електроенергію, а також транспортних тарифів);

- адекватний національний режим – недискримінаційне застосування внутрішніх інструментів регулювання, які впливають на ринкове регулювання (обов’язковою нормою СОТ являється відмова держави від вибіркової підтримки окремих галузей чи підприємств шляхом субсидій, дотацій, пільгових цін, податків тощо);

- підтримка відповідного рівня тарифів, продажу – виконання країною умов щодо підтримки схеми обов’язкового рівня тарифів, рівнів продажу тощо.

2. Глобалізація397 – найактуальніший процес активного становлення світового господарства. Розвитку глобалізації сприяли дві основні групи факторів. З однієї сторони, це нові технічні досягнення, що знизили вартість міжнародного транспортування, зв’язку і фінансових розрахунків настільки, що для багатьох фірм стало можливим і навіть вигідним розміщувати свої підрозділи в різних країнах. З іншої – це все більша лібералізація ринків товарів, послуг, капіталів багатьох країн, тобто відмова урядів від політики протекціонізму (захисту своїх виробників від іноземних конкурентів за допомогою імпортного мита, квот і інших державних обмежень на ввіз товарів з-за кордону. Для глобальної економіки398 ХХІ ст. характерний постіндустріальний тип економічного розвитку: економіка базується переважно на інтелектуальному потенціалі і накопиченні інтелектуальних і інформаційних ресурсів всього людства. Світова економіка все більше стає об’єктом не міжнаціонального регулювання (стадія інтернаціоналізації), а транснаціонального (стадія глобалізації); провідними акторами такої економіки являються «мультис» (ТНК, ТНБ) і міжнародні організації (наприклад, ООН як прообраз майбутнього світового правительства).

3. Аутсорсінг399, як наслідок глобалізації економіки і науки.

4. Програмно-цільове планування, як основний інструмент національного росту постіндустріальних країн. Довгий час програмно-цільове планування вважалось конкурентною перевагою соціалістичної планової економіки, що реалізувала в СРСР індустріалізацію, радіолокаційну, атомну, ракетну, космічну та інші мегапрограми. Починаючи з 30-40-х років ХХ ст. програмно - цільове планування стали у зростаючих масштабах застосовувати країни з ринковою економікою.

5. Сучасну світову економіку характеризує бурхливий процес транснаціоналізації, у якому рушійною силою виступають ТНК. При цьому ядро світогосподарської системи становлять 500 найбільших транснаціональних корпорацій, що мають практично необмежену економічну владу. Економічна потуга великих ТНК порівнянна з ВВП середніх держав, і вони диктують свою волю багатьом країнам. Важливим чинником подальшого посилення економічної могутності ТНК є численні злиття і поглинання, які останнім часом досягли високого рівня400.

6. Сучасну міжнародну валютну систему складає Ямайська валютна система (функціонує з 1976р.)401 Ямайська валютна система передбачає наявність трьох груп валют (крім неконвертованих, тобто не обмінюваних в інші валюти):

- Вільно конвертовані валюти чи валюти з «плаваючими» курсами. Курси таких валют не регулюються прямо і встановлюються у відповідності із попитом і пропозицією на них. Спочатку вільно конвертованими були 14 валют головних економічно розвинених країн (США, Японія, Великобританія, Франція, Германія, тощо).

- Валюти, курс яких може коливатися в межах 15% по відношенню до курсу світової штучної валюти – СДР.

- Валюти, курс яких твердо прив’язаний до однієї національної (наприклад, до долару) валюті чи до СДР, а коливання повинні складати не більше 1%.

Проте значне вільне коливання курсу долара, яке почалося після цього, призвело до різкого зростання ціни на золото. Хоча в жодній сучасній країні не знаходяться в обігу золоті монети, золото до цього часу залишається страховим фондом для придбання резервних валют402 і засобом забезпечення міжнародних кредитів. Тривале безперервне зниження курсу долара негативно вплинуло на його роль головної світової резервної валюти.

Якщо говорити в цілому, то ринковий механізм із середини 20 ст. поступово перетворився в регульований і соціалізований. Зокрема в якості зовнішніх (по відношенню до механізму ринку) інститутів були створені: всеохоплююча система державного економічного регулювання з метою забезпечити відносну стійкість і рівномірність росту; система державної і приватної підтримки підприємництва, як крупного, так малого; розгалужена система соціального страхування. В плані внутрішньої перебудови ринкового механізму: створювались гарантії вільної конкуренції (проводилась активна антимонопольна політика); створювались нові трудові відносини, засновані на компромісі інтересів роботодавців і найманих робітників (за рахунок створення для профспілок можливостей тиску на адміністрацію підприємств з метою підвищення зарплати і покращання умов праці); відносинам власності був притаманний динамізм і різноманітність (в діапазоні від націоналізації до розсіювання акціонерного капіталу); були створені умови і широкі можливості диференціації форм управління бізнесом.

Висновки: Нинішні світо господарські процеси характеризуються одночасним розгортанням глобалізації, регіоналізації, інтеграції та інтернаціоналізації. Поряд з цим активної трансформації зазнають традиційні види виробництва, відбувається структурний перекіс у сферу трансакційного виробництва (виробництво послуг, що попсередковують процес передачі прав власності). Крім того, відбувається паралельний та протирічний розвиток процесів глобалізації та регіоналізації, що становить сучасний виклик застарілій світовій організаційно-еокномічній та інституційній архітектурі.