3. Господарство та соціально-економічні відносини у країнах Стародавнього Сходу (Давнього Єгипту, Месопотамії26, Давньої Індії та Китаю)

Причиною виникнення перших держав Сходу є винайдення іригаційного²⁷ (зрошувального) землеробства. Підтриманню стабільності іригаційної системи сприяли деспотизм²⁸, релігія, звичаї, закони та виникнення класового розподілу суспільства (рабовласники, раби, селяни). Рабовласники володіли рабами, великими земельними наділами, худобою, знаряддями праці, золотом. Раби нічого не мали. Селяни володіли маленькими земельними наділами, знаряддями праці, незначною кількістю худоби.

Землероб в Єгипті створював своєю працею більше продуктів, ніж добував мисливець. Ґрунти долини Нілу давали хороший врожай, особливо після приливу річки, коли у землі залишався родючий іл. Спритні і талановиті землероби почали об’єднувати інших людей навколо ідеї побудови зрошувальної системи, а самі поступово відходили від землеробства, формуючи тим самим прошарок управлінців (фараонів, жерців). Зрештою землероб міг виростити продуктів більше понад життєво-необхідної норми, що вело до зростання накопичень (багатства). Стало вигідним примушувати інших працювати на себе, відбирати додатковий продукт та обмінювати його на мідь, золото, срібло, ремісничу продукцію. Тому фараони і жерці, заручившись «темністю» народу розвивали в масах ідею їх божественного походження. Основними ресурсами існування новоутвореної правлячої верхівки в Стародавньому Єгипті були фіскальні надходження, джерелом яких була плата за використання землі, що апріорі належала фараонам. З появою перших податків виникає і боргове рабство.

Крім того, розвитку землеробства в країнах Стародавнього Сходу сприяли винайдені єгиптянами та хеттами приблизно на початку 2 тис. років до н.е. технології плавлення заліза (спочатку метал використовували як прикраси, антураж під час проведення різних церемоній - залізні мечі, ножі, колісниці, а вже пізніше як матеріал для виробництва засобів виробництва).

Найдавніша культура Месопотамії – шумерська (4-3 тис. до н.е.) – внесла такі досягнення у світову цивілізацію: зародження писемності (малюнки-піктограми, які відбивались технікою клинопису на глиняних дощечках), винайдення міді та способів її обробітку, перша піраміда зі сходами (зіккурат), система числення (12 годин, 60 хвилин, 60 секунд, 7 днів), календар, бібліотека, перші елементи державності (з’являються рада старійшин, верховний правитель та правлячі династії).

В період Аккадської цивілізації з’являється перша монархія та деспотія як форма правління (першим монархом-деспотом був Саргон). Стабільність східної деспотії засновувалась на віруванні у божественне походження правителів.

В період Вавилонської цивілізації виникає система законодавчого забезпечення суспільно-господарських процесів (перші закони в історії людства містилися у «Кодексі царя Хаммурапі»; саме в них було сформульовано норми та правила поведінки вавилонян, зокрема: «зуб за зуб, око за око», «не убий», «не укради» тощо).

Інша культура Месопотамії - хеттська - винайшла першу біологічну зброю (4 ст. до н.е.). Так, намагаючись ослабити супротивників вони використовували заражених туляремією (кроляча лихоманка) овець.

Зростання продуктивності праці в сільському господарстві держав Стародавнього Сходу призвело до розвитку ремесла (другий суспільний поділ праці), зокрема виникли: каменярство і будівництво, гончарство, ювелірна справа, єгипетські технології бальзамування, бджільництва, виробництва папірусу, виробництво скла (Месопотамія, 3 тис. до н.е.), виробництво сталі як сплаву заліза з вуглецем (Персія, Індія, 1300 років до н.е.).

В Стародавньому світі відбулось формування торговельної спеціалізації; з’явились купці-професіонали. Так, Індія славилась килимами, золотом, прикрасами, слонами та виробами зі слонової кістки, коралами, перлами; Китай – зброєю, шовком, виробами з бронзи, фарфором, чаєм; Єгипет – зерном, овочами і фруктами, верблюдами, прянощами, ліками; регіон Месопотамії – рабами, кіньми, міддю. Торгівля велася слабо через морські піратства, війни та натуральний²⁹ характер господарювання. Лише у 2 тис. до н.е. стали розвиватись товарно-грошові відносини та відбулось формування товарного господарства. В якості обмінного еквіваленту використовувались різні товари - худоба, зерно, хутро, золоті зливки.

Вважається, що перші гроші³⁰ з’явилися в Китаї у 8 ст. до н.е. – мідні пластинки. Згодом в країнах Близького Сходу, зокрема лідійський цар Кесар в 7 ст. до н.е. запровадив круглі монети (сплав золота і срібла із символом лева і бика), які вартували стільки, скільки важили, пізніше почали на монетах карбувати їх вартість; тоді ж виникли і перші приватні банки (Нововавилонське царство). Лідійцям (праотці сучасних турків) також належить ідея створення готелів. Перші паперові гроші виникли в Китаї у 910 р. н.е. Вони створювались вручну у спеціалізованому приміщенні правителя.

У 1 тис. до н.е. країни Стародавнього Сходу внаслідок внутрішніх (деспотія) та зовнішніх (війни, що гальмували торгівлю) чинників занепадають.

Висновки: Причиною виникнення перших держав Сходу є винайдення іригаційного землеробства. Основу господарства країн Стародавнього Сходу становило землеробство та ремісництво. Проте з’являються перші книги, гроші, банки, готелі, формується товарне господарство та міжнародна торгівля. Основними рисами східного (азійського) типу рабовласницького господарства є: 1) основна продуктивна сила держави – вільні селяни-общинники, ремісники;2) патріархальне (природне) зростання чисельності рабів (ухиляння від податків, боргове рабство);3) централізована система управління економікою;4) державна власність на землю як основний ресурс; 5) «східна» деспотія – повне безправ’я підданих перед царем.