- •Модуль і Історія економіки та економічної думки від найдавніших часів до початку ххі ст.
- •Тема 1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки
- •Елементи бази знань:
- •Обов’язкові до виконання:
- •Рекомендовані до виконання:
- •Виклад основного матеріалу:
- •1. Зародження та еволюція досліджень з історії економіки та економічної думки.
- •2. Предмет, завдання та методи історії економіки та економічної думки.
- •3. Періодизація історичного розвитку господарських систем.
- •4. Структура дисципліни історія економіки та економічної думки. Структура дисципліни в розрізі економічної думки:
- •Структура дисципліни в розрізі економічної історії:
- •Структура дисципліни за Ядгаровим я.С. (синтез підходів):
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •Тема 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- •Елементи бази знань:
- •Обов’язкові до виконання:
- •Рекомендовані до виконання:
- •Виклад основного матеріалу:
- •1. Періодизація та основні риси господарства первісного суспільства.
- •2. Погляди м. Зібера на общинну організацію первісного суспільства.
- •3. Господарство та соціально-економічні відносини у країнах Стародавнього Сходу (Давнього Єгипту, Месопотамії26, Давньої Індії та Китаю)
- •4. Особливості господарського розвитку Стародавніх Греції та Риму.
- •Причини розквіту Стародавнього Риму:
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vііі ст. До н.Е. – V ст. Н.Е.)
- •Елементи бази знань:
- •Обов’язкові до виконання:
- •Рекомендовані до виконання:
- •Виклад основного матеріалу:
- •1. Зародження економічної думки в країнах Стародавнього Сходу.
- •2. Економічна думка Стародавньої Греції.
- •3. Особливості економічної думки Стародавнього Риму.
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •Тема 4. Господарство та економічна думка суспільств Європейської цивілізації в період Середньовіччя (V-XV ст.)
- •Елементи бази знань:
- •Обов’язкові до виконання:
- •Рекомендовані до виконання:
- •Виклад основного матеріалу: (Лекційне заняття 4)
- •1. Основні риси феодального господарства. Види рентних відносин
- •Етапи становлення і розвитку феодалізму:
- •Основні риси феодальної економіки:
- •Форми економічної залежності доби Середньовіччя
- •2. Середньовічне місто та торгівля.
- •3. Економічні пам’ятки Франкської держави.
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •Тема 4. Господарство та економічна думка суспільств Європейської цивілізації в період Середньовіччя (V-XV ст.) (Лекційне заняття 5)
- •1. Каноністи і Тома Аквінський.
- •2. Господарство Київської Русі.
- •3. Пам’ятки економічної думки Київської Русі.
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •Тема 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (xvі - перша половина XVII ст.).
- •Елементи бази знань:
- •Обов’язкові до виконання:
- •Рекомендовані до виконання:
- •Виклад основного матеріалу:
- •1. Фактори розпаду феодального господарства.
- •2. Передумови і наслідки великих географічних відкриттів.
- •3. Історичні передумови виникнення та загальна характеристика меркантилізму.
- •2. Первісне нагромадження капіталу
- •4. Етапи розвитку меркантилізму
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина хvіі - перша половина хіх ст.)
- •Елементи бази знань:
- •Обов’язкові до виконання:
- •Рекомендовані до виконання:
- •Виклад основного матеріалу: (Лекційне заняття 7)
- •1. Передумови формування ринкового господарства у іі пол. Хvіі ст.
- •2. Промисловий переворот в Англії та Франції Особливості промислового перевороту в Англії (з 60-х рр. 18 – п. 19 ст.)
- •Науково-технічні винаходи першої нтр:
- •Особливості промислового перевороту у Франції (з 20 – 70 рр. 19 ст.)
- •3. Зародження та розвиток класичної школи політичної економії (в. Петті, п. Буагільбер, а.Сміт, д.Рікардо).
- •Економічні вчення Давида Рікардо
- •(Лекційне заняття 8)
- •1. Основні ідеї історичного напрямку політичної економії.
- •2. Економічна політика б. Хмельницького та Петра і.
- •3. Економічні погляди ф. Прокоповича та г. Сковороди.
- •4. Поширення ідей економічного лібералізму в українській економічній літературі (в. Каразін, т. Степанов, і. Вернадський, д. Журавський).
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •Тема 7. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх – початок хх ст.)
- •Елементи бази знань:
- •Обов’язкові до виконання:
- •Рекомендовані до виконання:
- •Виклад основного матеріалу:
- •1. Структурні зміни в економіці провідних держав світу у іі пол. Хіх – на початку хх ст. Основні риси економіки другої половини 19 – початку 20 ст.:
- •2. Виникнення та розвиток марксистської економічної теорії
- •3. Загальна характеристика маржинального напряму економічної думки
- •4. Основні школи маржиналізму: австрійська, кембриджська, американська, математична.
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина хіх – початок хх cт.)
- •Елементи бази знань:
- •Обов’язкові до виконання:
- •Рекомендовані до виконання:
- •Виклад основного матеріалу:
- •1. Реформи 1848 та 1861 рр. В Україні.
- •3. Загальна характеристика української економічної думки пореформеного періоду (м. Драгоманов, с. Подолинський).
- •4. Київська психологічна школа
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •1.Особливості економічного розвитку України на межі XIX-XX ст. Індустріалізація.
- •Особливості індустріалізації в Україні:
- •2. Кооперативний рух та ідеї кооперації у економічній думці
- •3. Економічні теорії м. Туган-Барановського та є. Слуцького
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •Елементи бази знань:
- •Обов’язкові до виконання:
- •Рекомендовані до виконання:
- •Виклад основного матеріалу:
- •1. Світова система господарства та її вплив на економіку провідних країн світу у першій половині хх ст.
- •2. Посилення державно-монополістичних тенденцій та їх відображення в теоріях імперіалізму(р. Гільфердинг, к. Каутський, в. І. Ленін)
- •3. Неокласичні теорії монополістичної та ефективної конкуренції (Дж. В. Робінсон, е. Чемберлін, й. А. Шумпетер)
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •1. Світова економічна криза 1929-1933 рр.
- •2. Теоретична система Дж. Кейнса.
- •3. Поширення кейнсіанства в різних країнах.
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •Тема 10. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх cт.)
- •Елементи бази знань:
- •Обов’язкові до виконання:
- •Рекомендовані до виконання:
- •Виклад основного матеріалу:
- •1. Структурні зміни світового господарства у іі пол. Хх ст. План Маршала. Бреттон-Вудська угода.
- •Характеристика нтр-ііі
- •План Маршалла
- •2. Утворення та розвиток єес
- •Сучасні проблеми єс:
- •3. Зародження та загальна характеристика інституціоналізму.
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •1. Теорії системної трансформації капіталізму
- •2. Економічне зростання у післявоєнний період Особливості економічного розвитку в сша у 50-70 рр.
- •Особливості економічного розвитку у Франції у 50-70 рр.
- •Особливості економічного розвитку в Японії у 50-70 рр.
- •3. «Економічне диво» Німеччини
- •4. Теорії економічного зростання
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •Тема 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх – початок ххі ст.)
- •Елементи бази знань:
- •Обов’язкові до виконання:
- •Рекомендовані до виконання:
- •Виклад основного матеріалу:
- •1. Розвиток світової економіки в останній третині хх – на початку ххі ст. Основні тенденції світової економіки390 в останній третині хх - на початку ххі ст.:
- •2. Особливості інституціонального напряму економічної думки (теорії трансакційних витрат та суспільного вибору)
- •3. Явище стагфляції. Програма подолання інфляції м. Фрідмена
- •4. Неоконсервативні реформи державного регулювання (“рейганоміка”, “тетчеризм”)
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •Тема 12. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці
- •Елементи бази знань:
- •Обов’язкові до виконання:
- •Рекомендовані до виконання:
- •Виклад основного матеріалу:
- •1. Основні етапи розвитку радянської господарської системи (1917-1991 рр.).
- •Перший період (1917-1929 рр.):
- •Другий період (30-ті – середина 50-х рр.):
- •Третій період (60-80-ті роки):
- •2. Пошуки моделі соціалістичної системи господарства (політика “воєнного комунізму” та неп).
- •Основні елементи політики «воєнного комунізму»:
- •Результати політики «воєнного комунізму»:
- •Основні елементи нової економічної політики:
- •Результати неПу:
- •3. Становлення адміністративно-командної системи
- •Майже чотирирічна Друга Світова війна принесла економіці Радянської України нелічені біди (тільки прямі збитки склали 285 млрд. Руб. (в цінах 1941 р.):
- •Основні риси економіки урср післявоєнного періоду (1946-1953 рр.):
- •4. Спроби лібералізації адміністративно-командної системи господарства
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •Тема 13. Формування основ ринкового господарства в Україні
- •Елементи бази знань:
- •Обов’язкові до виконання:
- •Рекомендовані до виконання:
- •Виклад основного матеріалу:
- •1. Проблеми реструктуризації господарського комплексу в Україні в 90-х р. Хх ст.
- •2. Формування основ національної системи господарства в Україні на поч. 90-х р. Хх ст.
- •3. Економічні перетворення в Україні другої половини 90-х хх ст. Та їхні наслідки
- •4. Економіка України на початку ххі ст.
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання:
- •Завдання на ерудицію:
- •Контрольні запитання
- •Перелік питань для підсумкового контролю
- •Список рекомендованої літератури Основна:
- •Додаткова:
- •Ресурси:
Завдання на ерудицію:
1. Який репараційний план діяв лише рік і не мав практичного втілення?
2. Який міжнародний інститут, і коли, прийшов на зміну організації «Ліга Націй»?
3. На яку суму скорочувався розмір репараційної заборгованості Німеччини за планом Юнга?
4. Хто є автором терміну «інновація» і що означає цей термін?
5. Хто є автором терміну «фінансовий капітал» і що означає цей термін?
6. Хто є автором терміну «ультраімперіалізм» і що означає цей термін?
7. Хто є автором терміну «диференційований товар» і що означає цей термін?
8. Хто є автором терміну «монопосонія» і що означає цей термін?
9. Хто є автором терміну «олгіполія» і що означає цей термін?
10. Хто розглядав імперіалізм кінцевою формою капіталізму і початковою формою соціалізму?
Лекційне заняття 13 (2 год.)
1. Світова економічна криза 1929-1933 рр.
В кінці 1920-х рр. в економіці США спостерігався стрімкий ріст продуктивності праці і реальних доходів американців. Хоча вже в середині 20-х рр. наступив період стабілізації із поступовим скороченням. В цей період мільйони американців скуповували акції компаній із розрахунком швидкого підвищення їх вартості. Біржові спекуляції підбадьорювались бізнесменами, політиками, а також брокерськими конторами. Завдяки спекулятивним очікуванням вартість цінних паперів постійно зростала, що в загальному підсумку вилилося в драматичну подію.
Світова економічна криза (1929-1933 рр.) розпочалась в США і охопила все світове господарство. Криза розпочалась в Нью-Йорку з краху на фондовій біржі332. Спекулянти почали швидко скидати акції, коли стало відомо, що в ряді галузей починається циклічний спад, викликаний головним чином перевиробництвом автомобільної промисловості. Падіння курсу акцій моментально зробило бідними 20 млн. американців, зруйнувало банківську систему (банки, надавали кредити під акції), збанкрутували промислові і сільські господарства. Наслідком цього стало:
- спад виробництва, безробіття та падіння зарплат;
- криза недоспоживання (через зменшення доходів);
- значне зростання банкрутств банків повністю підірвало довіру до банківської системи серед населення, почалось масове вилучення вкладів із банків з одночасним обміном їх на золото;
- дефляція (відтік грошей та падіння цін), скорочення внутрішнього попиту.
Всі ці явища ввели економіку в „зачароване коло”: втрата доходів вела до зменшення попиту, а це – до зменшення виробництва. Посиленню кризової ситуації ще сприяла економічна політика президента США Герберта Гувера, зокрема: догматизація економічного лібералізму333; введення „сухого закону”, з метою збільшення попиту на промислові та с/г товари, а натомість посилилось пияцтво, пауперизм тощо.
Таким чином, світова економічна криза розвіяла той факт, що ринкова економіка здатна до саморегулювання (відтоді економічний лібералізм зник в чистому вигляді, постійно розмішуючись державним втручанням).
Що стосується інших країн, то їхні економічні кризи були наслідком післявоєнної розрухи та залежності економік від інвестицій, промислових і сільськогосподарських товарів США.
Єдиною країною, яку не зачепила “Велика депресія” був СРСР. Цьому сприяла індустріалізація країни (успішне виконання перших п’ятирічок) і колективізація сільського господарства, корінні зміни в духовній сфері, що утвердило соціалістичний устрій та швидкий розвиток економіки СРСР.
Новий президент США, Франклін Делано Рузвельт, подолав економічну кризу, запровадивши нову економічну політику, що ґрунтувалась на вченні Дж. М. Кейнса. Цей комплекс реформ, здійснених протягом 1933-1938 рр., назвали „Новий курс” (New Deal) Рузвельта.
Суть: впровадження державного регулювання в усі сфери економіки (до цього часу держава втручалась здебільшого тільки у транспортну сферу), за допомогою вбудованих стабілізаторів кредитно-грошової та бюджетно-фінансової систем. Перші закони Нового курсу повинні були повернути втрачену довіру населення до уряду, підтримати національну валюту і економіку в цілому, щоб зупинити падіння цін.
Основні реформи:
- Оздоровлення банківської і фінансової сфери: заборона продажу, користування та вивозу золота за кордон334; ліквідація слабких банків, скасування розміну грошей на золото та сприяння сильним банкам335; державна закупівля золота336 та срібла337, девальвація338 долара, політика дешевих грошей339, що в сукупності призвело до масового інвестування, кредитування340 та споживання.
- Організація суспільних робіт за державним наймом – безробіття істотно знизилось завдяки державній програмі інфраструктурної341 відбудови (будівництво автодоріг, жилих кварталів, портів, вокзалів, водогонів тощо).
- Аграрна політика щодо припинення розорення дрібних фермерів – для подолання кризи перевиробництва застосовувалися обмеження щодо виробництва с/г продукції. Держава надавала компенсації за скорочення обсягів с/г виробництва та пільгові кредити фермерам. Результат: зростання цін на с/г товари та збільшення прибутковості аграрної сфери.
- Промисловість. В 1933 р. було прийнято закон про відновлення промисловості, за яким монополії під контролем держави встановлювали кодекси “чесної конкуренції” (нормативи обсягів сировини і виробництва продукції, ціни на товари і зарплату), які б забезпечили робітникам засоби для існування та запобігли зупинці виробництва.
- Організація наповнення державного бюджету: підвищення мита, зниження податків, підвищення акцизів на горілчані вироби (відміна „сухого закону”), зниження зарплат службовцям і пенсій військовим.
- Соціальна політика: заборона працювати особам молодше 16 років; введення мінімальної тижневої зарплати ($12); восьмигодинного робочого дня; закону “Про соціальне страхування”: введення допомоги по безробіттю ($11 в тиждень) і по старості, обов’язковий пенсійний вік (65 р.); та закону „Про профспілки”342. Результат: масова перекваліфікація та трудове заповнення галузей, необхідних для держави.
Таким чином за один рік стан економіки досяг додепресивного рівня. Вперше в мирних умовах держава відіграла роль регулятора економіки.
Господарство розвинутих країн світу в міжвоєнний період.
|
США |
Англія |
Франція |
Японія |
Економіка до світової кризи (1918-1929 рр.) |
Період „просперіті” (процвітання), внаслідок відсутності конкурентів під час І Світової війни. |
Спад та втрата конкурентоспроможності на міжнародному ринку. Поступове зростання за рахунок державних інвестицій в новітні галузі економіки. |
Швидке економічне зростання за рахунок контрибуцій та репарацій (8 млрд. золотих марок ), які вкладалися в економіку. |
Спад виробництва та експортної торгівлі внаслідок втрати торгової монополії на Китай через вторгнення американських товарів. Економіка розвивалась за рахунок злиття державного і приватного капіталів та його вкладання в промисловість. |
Економіка після світової кризи (1933-1939 рр.) |
Швидке економічне зростання внаслідок реформ „Нового курсу”. США лідер №1 в світі |
Повільний вихід з кризи, який забезпечили: країни „стерлінгового блоку”343; перехід до протекціоністської політики, яка розповсюджувалась і на колонії (100% мито на імпорт); девальвація та “зрощення” держави і приватних монополій |
Затяжний і повільний розвиток внаслідок відтоку капіталу в інші країни, зумовлений національною специфікою (лихварством) . Вихід з депресії забезпечив державний контроль, націоналізація промисловості, колонії. |
Швидкий вихід з кризи завдяки мілітаризації, територіальної агресії, експансії та національній мобілізації (населення перетворилось в „безкоштовний” механізм виконання прискореного розвитку країни). |
Висновки: очевидним наслідком імперіалізму як система панування фінансового капіталу стала Велика депресія 1929-1933 років, яка спростувала всесильність політики економічного лібералізму, відкривши нову сторінку в економічній науці – еру економічного дирижизму. Теоретичне обґрунтування необхідності державного втручання в економіку здійснив Дж. Кейнс, а практичне втілення його концепцій знайшло відображення в «Новому курсі» Ф. Рузвельта.