Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
конспект -ЕЕД.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
2.35 Mб
Скачать

Особливості індустріалізації в Україні:

- Наздоганяючий характер економіки (відсутність власного капіталу та винаходів) – індустріалізація здійснювалась на базі іноземного капіталу (особливо великий потік бельгійських, французьких, англійських і американських капіталів ринув у гірничу промисловість), тобто капітали і інновації вкладалися тільки в ті галузі, з яких можна викачати високі прибутки, переважно це були галузі важкої промисловості (металургійні заводи, чавуноливарні підприємства, рудники). Повільними темпами розвивалось машинобудування, за винятком сільськогосподарського, оскільки машини, вироблені українськими підприємствами за вартістю та якістю поступалися іноземним, а тому доводилося велику кількість машин і верстатів завозити з-за кордону; усього в Україні до 1913 р. нараховувалось 450 металообробних і машинобудівних підприємств.

- Акціонування. Перші акціонерні компанії виникли в 70-х рр. 19 ст. Створення акціонерних товариств вирішувало проблему об’єднання індивідуальних капіталів і компенсувало нестачу грошей у підприємців. Акціонерні компанії були єдиною формою проникнення іноземного капіталу в українську промисловість. Всі великі монополістичні об’єднання в Україні були пов’язані з іноземним капіталом, який приваблювали великі прибутки (середня норма дивідендів в акціонерних підприємствах складала 13% на капітал, що вдвічі перевищувало прибутковість в західних АТ), що майже повністю йшли за кордон;

- Концентрація. За концентрацією виробництва в основних галузях промисловості Україна займала перше місце в Російській імперії. Переломним моментом процесу зростаючої концентрації виробництва була фінансово-економічна криза 1900–1903 рр.279, яка призвела до краху сотень невеликих і слабких підприємств та створення ряду великих монополістичних об’єднань. Зокрема, синдикат “Продвугілля” (1904 р.) об’єднав весь видобуток і продаж вугілля в Донбасі; синдикат “Продамет” (1902 р.) зосередив дві третини всього виробництва та реалізації заліза і сталі; синдикат цукрозаводчиків, що об’єднував 91% всіх цукрових заводів України. Основним завданням останнього було регулювання цін на цукор і забезпечення підприємцям монопольного прибутку на внутрішньому ринку, шляхом скорочення продаж на внутрішньому ринку і збільшення обсягів експорту; таким чином, вивозячи частину цукру за кордон, вони штучно підтримували високі внутрішні ціни на цукор. Швидкими темпами розвивалися в Україні харчова (цукрова, борошномельна, спиртогорілчана, винокурна галузі), шкіряна, лісопильна, швейна промисловість.

- Створення українських кооперативів280, як опозиційної сили іноземним монопольним і акціонерним компаніям: виробничі281, споживчі282, сільськогосподарські (артілі)283, кредитні284 кооперативи.

- Важливим фактором індустріалізації стало розбудова залізничних комунікацій, які забезпечили широкий збут вугілля і зерна – стратегічних товарів України.

Однак, лише успіхів у важкій промисловості для докорінних змін в економіці було недостатньо. Україна, як і раніше, була аграрною країною: 80% населення проживало в селі, частка промисловості у народногосподарському комплексі складала 48%. Незважаючи на порівняно швидкі темпи промислового розвитку, Україна, як і Російська імперія в цілому, продовжувала залишатися відсталою в техніко-економічному відношенні. Коли вже в провідних країнах розпочалося широке застосування в промисловості науково-технічних інновацій другої НТР, в економіці Україні докорінних змін не відбулося. Нестача техніки поповнювалася дешевою робочою силою, звідси намагання до створення крупних підприємств з великою кількістю робітників, так звана концентрація виробництва. Індустріалізація не була завершена, її перервала перша світова війна.

Висновки: на межі 19-20 століть економіка України характеризувалась такими рисами як акціонування, концентрація, кооперація, низькій рівень техніко-технологічного озброєння виробничих процесів, наздоганяючий характер індустріалізації.